Ухвала суду № 59316526, 27.07.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 653/2763/14-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Крапівіна О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Генічеська районна рада Херсонської області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та за позовом Генічеської районної ради Херсонської області до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Генічеська районна рада Херсонської області звернулась з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 19.03.2014 року до них звернулась громадянка ОСОБА_1 із заявою, в якій повідомила про факт отримання ОСОБА_2 правовстановлюючого документу на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 на частині якої розташовано майно територіальної громади, а саме гараж та вбиральня, та просила перевірити викладені в її заяві факти та вжити заходів по поверненню комунального майна у власність громади, по факту чого було ініційовано лист до прокуратури та в подальшому відкрито кримінальне провадження, а за інформацією про знищення майна громади (вбиральні Е) чоловіком власниці земельної ділянки, на якій фактично частково знаходиться майно громади, 24.04.2014 року райрадою було направлено до Генічеського РВ УМВС лист про вжиття заходів по припиненню демонтажу вбиральні. Враховуючи факт, що ОСОБА_2 отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі у власність, розроблений ПП ОСОБА_4, рішень сесії Генічеської міської ради № 1225 від 24.02.2010 року та № 1411 від 22.10.2010 року, вважають, що вищевказані рішення є протиправними і підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки позивач вважає порушенням права власності на об'єкти нерухомості гараж «Д» та вбиральня «Е», оскільки наявність оспорюваних рішень позбавляє територіальну громаду права на отримання у постійне користування або у власність земельної ділянки на якій розміщене та обслуговується нерухоме майно, що в свою чергу позбавляє можливості використання його без правовстановлюючих документів на землю, та оскільки райрада не може розпорядитися цим майном, оскільки об'єкти нерухомості громади гараж та вбиральня, розташовані на земельній ділянці, що відведено ОСОБА_2 за кадастровим номером НОМЕР_1. Вважають, що відсутність у райради правовстановлюючих документів на земельну ділянку не є підставою для відмови їм у конституційних прав на землю.

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що вона є власницею частини домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, право власності якого зареєстровано на підставі рішення суду від 31.07.2003 року. Її житло розташоване на земельній ділянці загального двору. Згідно схеми користування фактичними землекористувачами земельної ділянки є 8 сімей, що проживають в дворі по АДРЕСА_1. Влітку 2011 року їй стало відомо, що її сусідка ОСОБА_2 на підставі рішення Генічеської міської ради № 1225 від 24.02.2010 року отримала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,900 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель на земельній ділянці двору загального користування. Крім того позивачка дізналась про існування рішення міської ради № 1411 від 22.10.2010 року про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0811 га безоплатно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вищевказаною адресою. Вважає, що такі рішення Генічеської міської ради є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки ОСОБА_2 не погоджувала межі земельної ділянки з фактичними землекористувачами, відведення земельної ділянки ОСОБА_2 порушує права доньок позивача на вільний доступ до свого майна, оскільки вони є спадкоємцями чоловіка позивачки, який помер, та якому належав другий поверх будівлі літ. Е, вхід до якого за матеріалами ДБТІ передбачено сходами з проспекту. Сходи, згідно замірів, розмір яких завширшки 1,20 м та влаштовуються з північної сторони, крім того пояснює, що ОСОБА_2 не є одноособовим власником нерухомого майна квартири АДРЕСА_3, оскільки в рівних долях власниками житла є ще три члени її сім'ї, та більш того, земельна ділянка, відведена ОСОБА_2 розташована таким чином, що на ній розташовано ще й два гаражі, які належать територіальній громаді району і перебувають на балансі в управлінні агропромислового розвитку райдержадміністрації.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 22.09.2014 року вказані позови були об'єднані в одне провадження.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Генічеська районна рада Херсонської області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень залишити без задоволення.

Адміністративний позов Генічеської районної ради Херсонської області до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, про скасування рішення суб'єкта владних повноважень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення 56 сесії Генічеської міської ради 5 скликання № 1411 від 22 жовтня 2010 року про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0811 га за адресою АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Генічеської районної ради Херсонської області відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

При вирішенні спірного питання колегія суддів застосовує висновки, викладені у рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010 №10-рп/2010, яким надано офіційне тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу та пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи спірне питання по суті апеляційних вимог, колегія суддів виходить із такого.

Судом першої інстанції встановлено, що витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.10.2003 року, власником 39/100 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, що також підтверджується технічним паспортом, складеного 17.09.2003 року.

Копія висновку експерта Генічеського БТІ від 29 червня 2005 року, про неможливість встановлення порядку користування земельною ділянкою за вказаною вище адресою, оскільки проїзд з двору на АДРЕСА_1 проходить через двір загального користування, який теж має юридичну адресу АДРЕСА_1 та належить іншим власникам. Рекомендовано звернутись в міську раду для виділу проїзду до земельної ділянки.

Копія витягу з рішення № 1225 від 24.02.2010 року, в якому дозволено ОСОБА_2 розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0900 га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Копія рішення № 1411 від 22.10.2010 року, в якому затверджено ОСОБА_2 проекти землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0811 га за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Постановою Генічеського районного суду від 01.03.2012 року, визнано незаконним та скасовано рішення 35 сесії Генічеської міської ради 4 скликання № 597 від 19 квітня 2005 року (з внесеними змінами на підставі п.26 рішення 39 сесії Генічеської міської ради 5 скликання № 945 від 14 квітня 2009 року) про розподілення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на дві самостійні ділянки з присвоєнням юридичних адрес, а також про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку орієнтованою площею 479 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з присвоєнням юридичної адреси АДРЕСА_2.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року постанову Генічеського районного суду від 01.03.2012 року скасовано.

Постановою Генічеського районного суду від 26.01.2012 року, визнано незаконним та скасовано рішення 10 сесії 6 скликання Генічеської міської ради № 194 від 12 липня 2011 року в частині скасування пункту 57 рішення 50 сесії міської ради 5 скликання за № 1225 від 24.02.2010 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,09 га за адресою АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд в частині скасування п.1 рішення 56 сесії міської ради 5 скликання за № 1411 від 22 жовтня 2010 року про затвердження позивачу проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд орієнтованою площею 0.08 га за адресою АДРЕСА_2.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2013 року постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 26 січня 2012 року залишено без змін.

Відповідно до висновку відділу Держкомзему у Генічеському районі Херсонської області щодо надання земельної ділянки та погодження землевпорядної документації від 01 листопада 2010 року за № 07/1690 вбачається, що проект землеустрою виготовлений приватним підприємцем ОСОБА_4 на підставі рішення відповідача від 24 лютого 2010 року за № 1225. З пункту 11 випливає, що відділ Держкомзему у Генічеському районі погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Згідно схематичного плану поділу земельної ділянки розташування загального двору за адресою АДРЕСА_1, частка земельної ділянки площею 479 кв.м надається ОСОБА_2, погоджено з мешканцями загального двору, завідуючим відділу земпитань та архітектором міста.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 вона надає згоду приватизувати земельну ділянку площею 479 кв.м, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 Ця заява посвідчена приватним нотаріусом 11 квітня 2005 року, зареєстровано в реєстрі за № 79.

У своєму запереченні проти позову ОСОБА_2 від 25.11.2013 року, керуючись ст.152 ЗК України, наголосила, що рішення суб'єкта владних повноважень може бути скасовано виключно у випадку порушення ним прав власника або землекористувача земельної ділянки. Вважає, що матеріали справи не містять рішення суб'єкта владних повноважень щодо надання позивачу або попереднім власникам земельної ділянки її у користування з зазначенням певного розміру, більш того такі рішення взагалі не приймались. Вважає, що земельні ділянки на якій знаходиться майно позивача ОСОБА_1 та майно ОСОБА_2 є окремими земельними ділянками, а отже і окремими обєктами нерухомості з окремими юридичними адресами, а не двором загального користування та порушення з цього приводу прав позивача, що в силу вимог процесуального права не підлягає доказування, оскільки ці обставини встановлені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року.

Посилання ОСОБА_2 про самовільне будівництво позивача підтверджується листом начальника Державної архітектурної інспекції від 13.12.2010 року, оскільки на спірній земельній ділянці збудована двоповерхова споруда, будівництво якої велось на підставі дозволу, строк дії якої не був своєчасно продовжений.

В подальшому, як було встановлено ОСОБА_1 оформила право власності належним чином, на підтвердження чого наданий технічний паспорт, складений 16.05.2012 року, рішення № 148 та свідоцтво про право власності від 19.04.2012 року, витягом про державну реєстрацію від 16.05.2012 року.

Також суду першої інстанції надані проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, площею 0,0811 га по АДРЕСА_2, що в подальшому погодження архітектором міста згідно висновку № 128/02.05.11 та землекористувачами визначеними у акту про встановлення та погодження меж ділянки.

До того ж, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 вказав, що в 2002-2003 році він продав гаражі ОСОБА_2. Відповідно до вимог ЦК України право власності на таке нерухоме майно не зареєстровано за ОСОБА_2

Врахувавши вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що позов ОСОБА_1 до Генічеської міської ради Херсонської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, Генічеська районна рада Херсонської області про скасування рішення суб'єкта владних повноважень не підлягає задоволенню з огляду на недоведеність порушень прав позивача.

Водночас, на підтвердження позовних вимог, Генічеська районна рада посилаючись та підтверджуючи свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.04.2007 року та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_2, що видано Генічеською міською радою 23.08.2012 року на підставі рішення виконкому міськради № 299 від 16.08.2012 (змінене), є власником об'єктів нерухомого майна, за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 2395,8 кв.м, комунальної форми власності. До зазначених об'єктів нерухомості входять зокрема будівля будинку творчості, двоповерхова будівля А2, а також - вбиральня Е. площею 4,5 кв.м, гараж Д 56,4 кв.м., що знаходяться фактично на території, яку на підставі правовстановлюючого документу на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 набула громадянка ОСОБА_2

За даними обставинами позивачем було ініційовано лист до прокуратури та в подальшому відкрито кримінальне провадження, а за інформацією про знищення майна громади (вбиральні Е) чоловіком власниці земельної ділянки, на якій фактично частково знаходиться майно громади, 24.04.2014 року райрадою було направлено до Генічеського РВ УМВС лист про вжиття заходів по припиненню демонтажу вбиральні, що підтверджується листами, що містяться у матеріалах справи.

Генічеською райрадою вказано, що при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено встановлений законодавством порядок надання земельних ділянок, оскільки земельна ділянка надана у власність ОСОБА_2 без зазначення у Державному земельному кадастрі та кадастровому плані контурів об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, зокрема вбиральні «Е» та гаражу «Д», що належать громаді району; за відсутності у документації з землеустрою, щодо відведення земельної ділянки копій правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомості вбиральні та гаражу, які належать третій особі та розташовані на цій ділянці, відсутність погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачам.

Враховуючи факт, що ОСОБА_2 отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі у власність, розроблений ПП ОСОБА_4, рішень сесії Генічеської міської ради № 1225 від 24.02.2010 року та № 1411 від 22.10.2010 року, вважають, що вищевказані рішення є протиправними і підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки позивач вважає порушенням права власності на об'єкти нерухомості гараж «Д» та вбиральня «Е», оскільки наявність оспорюваних рішень позбавляє територіальну громаду права на отримання у постійне користування або у власність земельної ділянки на якій розміщене та обслуговується нерухоме майно, що в свою чергу позбавляє можливості використання його без правовстановлюючих документів на землю, та оскільки райрада не може розпорядитися цим майном, оскільки об'єкти нерухомості громади гараж та вбиральня, розташовані на земельній ділянці, що відведено ОСОБА_2 за кадастровим номером НОМЕР_1.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником нежитлових будівель за № 18694966 за адресою АДРЕСА_4, загальною площею 2395,8 на підставі свідоцтва про право власності від 23.08.2012 року є Генічеська міська рада.

Відповідно до розпорядження № 527-р від 17 липня 2013 року будівля та споруди за адресою АДРЕСА_4 передані у власність із закріпленням їх на праві оперативного управління за Генеральною прокуратурою України, реєстраційний номер об'єкта адміністративної будівлі 237758465221.

Ухвалою Генічеського районного суду від 07.12.2015 року за клопотанням ОСОБА_2 залучено до роботи з виконання горизонтальної зйомки ПП «ОСОБА_7» у якості спеціаліста та доручено провести горизонтальну зйомку земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 з прив'язаною до земельної ділянки по АДРЕСА_4 та скласти ситуаційний план земельною ділянкою по АДРЕСА_2.

Оскільки спеціаліст, який був залучений згідно до вищенаведеної ухвали в якій задоволено клопотання ОСОБА_2, не з'являвся до судових засідань та надав заяву від 11 лютого 2016 року, в якій просить не викликати його для надання пояснень по зйомці, та виходячи із принципу доказування та надання доказів, закріплених у статті 71 КАСУ, згідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а також приймаючи до уваги те, що клопотання про залучення додаткової горизонтальної зйомки чи проведення експертизи від ОСОБА_2 відсутні, то суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги висновки надані ОСОБА_2 у своєму клопотанні від 11.02.2016 року, в якому вона зазначає що саме на її думку вбачається із зйомки проведеної ПП «ОСОБА_7» та надає висновки до неї. З висновку такої зйомки незрозуміло які об'єкти там зображені, їх розмір, прив'язка до місцевості.

Із матеріалів геодезичної зйомки території за адресою АДРЕСА_2, виконані Генічеським районним відділом Херсонської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», контурного плану місцевості, схеми № 1 та 2 розташування земельної ділянки вбачається, що виконана на основі матеріалів ортофотографічних зйомок прив'язаних до геодезичної мережі СК-63, по даним внесеним до Державного земельного кадастру.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд першої інстанції.

Так, враховуючи, що ситуаційні схеми достовірно дають уявлення про просторове місцезнаходження запитуваної земельної ділянки відносно вулиць, проїзду та інших домоволодінь, а також відносно окремих будівель або їх частин, із наданих планів вбачається, що досліджувальна земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 - накладається на будівлі, що є капітальними, оскільки при контурному плані місцевості зображені межі запитуваної земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 відносно існуючих на момент проведення робіт, елементів ситуації, що дало змогу прояснити розташування земельної ділянки. Ці факти також підтверджено поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який являється начальником Генічеського районного виробничого відділу, яким було проведено зйомку.

Отже, отримана ОСОБА_2 у власність земельна ділянка порушує межі капітальних будівель, а затверджений проект, розроблений ПП ОСОБА_4 не містив достовірних відомостей у геодезичної зйомці, оскільки проведений без зазначення усіх споруд на місцевості, а тому не повинен був затверджений. Право власності на таке майно набуте раніше ніж приймалось оскаржуване рішення. Таким чином суд вважає, що пункт 1 рішення 56 сесії Генічеської міської ради 5 скликання № 1411 від 22 жовтня 2010 року про затвердження ОСОБА_2 проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0811 га за адресою АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд повинен бути визнаний протиправним та скасований.

На підставі ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»установлено, що питання з приводу організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

За правилами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень станом на 22.10.2010 та 24.02.2010 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з положеннями ч. 6 статті 118 ЗК громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 7 статті 118 ЗК встановлено, що районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Таким чином, ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Розпорядження ж землями територіальних громад, в тому числі і шляхом передачі земельних ділянок у власність або користування, в силу приписів ст. 12 ЗК України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»належить до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, які вправі прийняти рішення про надання або відмову у наданні земельної ділянки.

За змістом ст. 186-1 ЗК України, для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До повноважень Комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. До складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду. Підставою відмови у погодженні документації із землеустрою може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Погодження документації із землеустрою та підготовка висновків із викладом зауважень до неї здійснюються безоплатно.

При затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 Генічеською міською радою не враховані вимоги закону, а саме ст. 120 ЗК України (редакція на жовтень 2010 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення закріплені в ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право власності на нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянці, яку бажала отримати ОСОБА_2 мало бути перевірено органом, який затверджував такий проект.

Так, наявність нерухомого майна, яке було з 2007 року зареєстровано за Територіальною громадою міста, селищ, сіл Генічеського району в особі Генічеської районної ради було підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як невідповідного його положень вимогам законів документації із землеустрою або містобудівній документації.

Порядок розроблення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» (надалі - Порядок).

Згідно п. 2 Порядку, проект відведення земельної ділянки розробляється зокрема у разі надання, передачі земельної ділянки, вилучення (викупу), відчуження земельної ділянки (її частини), межі якої не встановлено в натурі (на місцевості).

За змістом п. 3 Порядку, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Стаття 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із шляхів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

На підставі ст. 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч.1,2 ст. 83 Земельного Кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач (Генічеська районна рада Херсонської області) частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційних скарг ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Генічеського районного суду Херсонської області від 21 березня 2016 року у справі № 653/2763/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду -29 липня 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин