Постанова № 59315457, 26.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2381/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства “Перемога” про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 31 518,18 грн. та пені в розмірі 529,47 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з приватного акціонерного товариства “Перемога” на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 31 518,18 грн. та пеню в розмірі 529,47 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідності до нормативу місць призначених для працевлаштування інвалідів відповідач повинен був створити 1 робоче місце в 2015 році, проте не створив жодного, у зв'язку з чим до приватного акціонерного товариства “Перемога застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 31 518,18 грн. та внаслідок несплати у встановлений законом строк вказаних санкцій, нараховано пеню за 21 днів затримки в розмірі 529,47 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та згідно вимог КАС України.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач відповідно до Положення про Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи - Фонду соціального захисту інвалідів. Одним із покладених на відділення Фонду завдань є збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно до ч. 3 ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону.

Судом встановлено, що відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік форми № 10-ПІ, в якому зокрема зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) – 22, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) – нічого не зазначено, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на місцях, створених відповідно до вимог ст.19 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” – нічого не зазначено (а.с. 7). У відповідності з нормативів місць, призначених для працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити 1 робоче місце, але не створив жодного.

При цьому, відповідно до пункту 3.2.5 Інструкції середньооблікова чисельність працівників за період з початку року (в тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців 12 (тобто місяців).

Окрім того, відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ поштова-річна “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженою Наказом Мінпраці України 10.02.2007 року № 42 данні щодо середньооблікової кількості штатних працівників, облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображається в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно обчислюється в бік збільшення).

Судом встановлено, що у відповідача протягом 2015 року не працювало жодного інваліда.

Отже, відповідач не створив жодного робочого місця, а у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів мав створити 1 робоче місце.

Таким чином, відповідно до норм діючого законодавства норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом звітного 2015 року відповідачем не виконано.

Судом встановлено, що приватним акціонерним товариством “Перемога”самостійно не визначено та не сплачено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (а.с. 7)

Згідно із ч. 4, 9, 10 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року №875-XI та “Порядку сплати підприємствами, установами організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на підставі звітів позивача наведено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, яку відповідач повинен був самостійно сплатити до бюджету (а.с. 8), проте відповідач суму адміністративно-господарських санкцій у строк до 15.04.2016 року позивачу не перерахував, у зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2015 році.

Згідно із ч. 2 ст. 20 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991 року порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня нараховується виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, яка діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, відповідач крім санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен сплатити пеню у розмірі 529,47 грн.

За приписами п.2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 р. №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як вбачається з матеріалів справи, Овідіопольський районний центр зайнятості листом від 07.04.2016 року № 207/15/02 дав відповідь на запит Директора Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 03/1/524 від 01.04.2016 року де зазначено, що у 2015 році ПРАТ «Перемога» (код ЄДРПОУ 00413239) не подавало звітність за формою № 3-ПН «Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)».

Таким чином, відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 робочого місця. При цьому суду не надано доказів того, що відповідач у 2015 році виконав у повному обсязі обов'язок щомісячно інформувати державну службу зайнятості про утворення робочих місць та наявність вакансій для організації працевлаштування інвалідів, оскільки така інформація до центру зайнятості (звіти за формою N 3-ПН) ним не подавалась.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанови Верховного Суду України від 31 січня 2011 року (справа № 21-60а10), від 20 червня 2012 року (справа № 21-60а11), в яких зазначається, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Разом з тим суд зазначає, що відповідач повинен здійснити всі залежні від нього заходи щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем, було не вжито усі залежні від нього заходи щодо виконання обов'язку з надання відповідним державним органам необхідної для працевлаштування інвалідів інформації та дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інваліді визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактів, враховуючи положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивач довів суду з посиланням на відповідні докази правомірність застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, в зв'язку з чим позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, ч. 6 ст. 128, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства “Перемога” (код ЄДРПОУ 00413239) р/р 26002302403801, МФО 328209, Банк АБ «Південний» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13901271) суму адміністративно – господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у розмірі 31 518, 18 грн. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 529,47 грн., всього у розмірі 32 047,65 грн. на р/р 31219230700360, банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, одержувач – УК у Овідіопольському районі, МФО 828011.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук