Постанова № 59315418, 22.07.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

22 липня 2016 року Справа № 814/1269/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030 до відповідачаДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030 проскасування податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015р. № 862-17, скасування рішення від 15.04.2016р.,в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби № 862-17 від 09.06.2015 року та податкову вимогу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби № 33-17 від 15.04.2016 року;

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби № б/н від 15.04.2016 року про опис майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у податкову заставу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що час введення в дію ставок транспортного податку, відповідно до яких було нараховане грошове зобов'язання, враховуючи положення законодавства, починається з 01.01.2016 року, отже не можуть розповсюджуватись на запровадження у 2015 році транспортного податку. Враховуюче викладене, позивач вважає прийняті відповідачем вимогу та рішення про опис майна у заставу такими, що підлягає скасуванню.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує (арк. спр. 18). Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 16).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 353219 позивач є власником автомобіля MITSUBISHI PAJERO WAGON універсал-В легковий, 2012 року випуску, з об'ємом двигуна - 3200 куб. см., дата першої реєстрації - 01.11.2012 року.

Згідно до податкового повідомлення-рішення від 09.06.2015 року № 862-17, яке було прийняте ДПІ, позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. (арк. спр. 8)

Згідно ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Позивачу, відповідно до ст. 59 ПК України, виставлено податкову вимогу від 15.04.2016 року № 33-17 (арк. спр. 9).

У разі несплати у строки, встановлені ПК України, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, у податкового органу, відповідно до положень пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, з дня виникнення податкового боргу виникає право податкової застави.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

15.04.2016 року ДПІ прийнято рішення про опис майна позивача у податкову затаву (арк. спр. 10).

Не погоджуючись з рішеннями ДПІ, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Відповідно до Закону України від 28.12.2014р. №71-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи» були внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого до останнього було включено ст. 267 «Транспортний податок».

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі.

Згідно підпункту 267.2.1 пункту 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно п. 267.4 ст.267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо податків, визначені в ст. 12 ПК України.

Згідно ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до ст. 265 ПК України, однією із складових податку на майно є транспортний податок.

Особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України.

Верховна Рада України може встановлювати тільки перелік дозволених до встановлення місцевими радами місцевих податків і дозволених граничних параметрів таких податків, а власне, встановлення місцевих податків, із дотриманням встановлених Верховною Радою критеріїв - є компетенцією відповідних місцевих рад.

У відповідності до пп. 12.3.4. п. 12.3 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Транспортний податок було встановлено рішенням Миколаївської міської ради від 18.06.2015 року № 49/8 «Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 07.07.2011 року №7/3 «Про встановлення місцевих податків та зборів на території міста Миколаєва», зі змінами та доповненнями».

Таким чином, час його введення в дію, враховуючи положення законодавства, починається з 01.01.2016 року.

За таких обставин, податкова вимога підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби № 862-17 від 09.06.2015 року.

3. Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби № 33-17 від 15.04.2016 року.

4. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби № б/н від 15.04.2016 року про опис майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у податкову заставу.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір у розмірі 1102,40 грн., сплачений за квитанцією № 3971710005 від 17.06.2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Князєв В.С.