Постанова № 59315092, 26.05.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року 13:54 Справа № 808/7082/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Нестеренко Л.О., суддів: Батрак І.В., Каракуші С.М., при секретарі судового засідання Фесик А.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за адміністративним позовом ОСОБА_1

до: Головного Управління ДФС України в Запорізькій області,

до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Запорізькій області,

до: Державної фіскальної служби України

про визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень зазначила, що згідно довіреності від 18.04.2013 року, підприємець ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в усіх державних організаціях і службах з усіх питань, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, з терміном дії вказаної довіреності три роки. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною О.П.

Заявою від 06.08.2015 ОСОБА_3 на адресу Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повідомив про скасування виданої ним на ім'я ОСОБА_1 довіреності від 18.04.2013 ВРХ № 446363, у зв'язку з чим просив не надавати інформацію іншим особам стосовно його діяльності без його згоди.

Своїм листом компетентним органам від 06.08.2015 № 163/01-16 приватний нотаріус Мозгіна О.П. повідомила про скасування зазначеної довіреності ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 на підставі його заяви від 06.08.2015.

Громадянка ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДФС у Запорізькій області листом 18.06.2015 (вх. №Н/335 від 22.06.2015), як представник платника податків ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), згідно доручення від 18.04.2013 №722 на представництво інтересів, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, з приводу начебто неправдивої вимоги Мелітопольської ОДПІ на сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.05.2015 № Ф-1630-23 на суму 1267,98 грн. та проведення службової перевірки вказаного факту.

Своєю заявою від 30.06.2015 на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3 відкликав скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2015 до ГУ ДФС у Запорізькій області, надіслану нею за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 щодо неправомірності винесення вимоги Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1267 гр. 98 коп., і просив не розглядати її по суті.

Разом з тим, 05 серпня 2015 року до ГУ ДФС у Запорізькій області надійшов рекомендований лист гр. ОСОБА_1 від 01.08.2015 року з вимогою провести службову перевірку по факту неправомірного складання та направлення ФОП ОСОБА_3 вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) від 14.05.2015 року №Ф-1630-23 у сумі 1267,98 грн.

13 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася з запитом (вх. №23/зпі від 13.08.2015) про надання їй копії звернення ФОП ОСОБА_3 щодо відклику скарги та копії конверта, на що ГУДФС у Запорізькій області направлено відповідь від 27.08.2015 №672/14/08-01-23-00-09 про відмову у наданні інформації про іншу особу, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження права на представництво інтересів.

Також на звернення ОСОБА_1 від 30.08.2015 (вх.№27/зпі від 31.08.2015) про надання інформації щодо звернення ОСОБА_3 від 30.06.2015 про відклик скарги, ГУ ДФС області направлено відповідь від 14.09.2015 №727/14/08-01-23-00-09 про відмову у наданні інформації про іншу особу, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження права на представництво інтересів.

Разом з тим, Позивач звернулася до Державної фіскальної служби України зі зверненням від 18.08.2015 щодо можливих неправомірних дій службових осіб Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, пов'язаних з формуванням вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_3

На зазначене звернення ДФС України було направлено відповідь від 23.09.2015 № 8890/11/99-99-08-03-01-14, якою повідомлено Позивача про відсутність на момент складання відповіді боргу за ОСОБА_3, оскільки вимога від 14.05.2015 № Ф-1630-23 вважається відкликаною і у ОСОБА_3 претензії до посадових осіб Мелітопольської ОДПІ відсутні.

Позивач також зазначає про численні її звернення до відповідачів по справі зі скаргами та запитами у відповідності до Законів України "Про звернення громадян" та "Про доступ до публічної інформації" щодо діяльності її довірителя ОСОБА_3, але отримувала відповіді, які порушували її права та інтереси та були неповними. Тому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині невиконання ними обов'язків, передбачених вищезазначеними Законами України, внаслідок чого були порушені її права та інтереси, та стягнути з відповідачів понесені нею витрати по сплаті судового збору та вартості проїзду на судові засідання з м. Мелітополя до м. Запоріжжя і назад.

У судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечує у відповідності до наданих суду письмових заперечень, вважає вимоги позивача безпідставними та просить суд відмовити позивачу в її позові в повному обсязі.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вважає позов позивача таким, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено з матеріалів справи та пояснень сторін, що згідно довіреності від 18.04.2013 року, підприємець ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 бути його представником в усіх державних організаціях і службах з усіх питань, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, з терміном дії вказаної довіреності три роки. Довіреність посвідчена приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області Мозгіною О.П.

Заявою від 06.08.2015 ОСОБА_3 на адресу Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повідомив про скасування виданої ним на ім'я ОСОБА_1 довіреності від 18.04.2013 ВРХ № 446363, у зв'язку з чим просив не надавати інформацію іншим особам стосовно його діяльності без його згоди.

Своїм листом компетентним органам від 06.08.2015 № 163/01-16 приватний нотаріус Мозгіна О.П. повідомила про скасування зазначеної довіреності ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1 на підставі його заяви від 06.08.2015.

Громадянка ОСОБА_1 звернулася до ГУ ДФС у Запорізькій області листом 18.06.2015 (вх. №Н/335 від 22.06.2015), як представник платника податків ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), згідно доручення від 18.04.2013 №722 на представництво інтересів, пов'язаних з його підприємницькою діяльністю, з приводу начебто неправдивої вимоги Мелітопольської ОДПІ на сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.05.2015 № Ф-1630-23 на суму 1267,98 грн. та проведення службової перевірки вказаного факту.

Своєю заявою від 30.06.2015 на адресу ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_3 відкликав скаргу ОСОБА_1 від 18.06.2015 до ГУ ДФС у Запорізькій області, надіслану нею за довіреністю в інтересах ОСОБА_3 щодо неправомірності винесення вимоги Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1267 гр. 98 коп., і просив не розглядати її по суті.

12.08.2015 р. громадянка ОСОБА_1 подала до Мелітопольської ОДПІ запит на інформацію (вх. №11/ЗПІ від 12.08.2015р.). У цьому запиті вона з посиланням на Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011р. просила надати:

1. Копію документа, або посилання на документ (проект резолюції, нормативно-правовий акт), на підставі яких було прийнято рішення про задіяння ОСОБА_3 для розгляду вирішення скарги в ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.06.2015р.

2. Копію документа, який був направлений ОСОБА_3. про задіяння його для розгляду вирішення скарги в ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.06.2015р.

3. Копію документа, що містить пояснення ОСОБА_3 по скарзі в ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.06.2015р.

Листом «про надання інформації» від 17.08.2015 № 3871/08-32-11-02-12 відповідач 2 на підставі пп.1.п.1.ст. 22 Закону України № 2939-У1 «Про доступ до публічної інформації» відмовив позивачу у наданні запитуваної інформації.

13 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулася з запитом (вх. №23/зпі від 13.08.2015) про надання їй копії звернення ФОП ОСОБА_3 щодо відклику скарги та копії конверта, на що ГУДФС у Запорізькій області направлено відповідь від 27.08.2015 №672/14/08-01-23-00-09 про відмову у наданні інформації про іншу особу, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження права на представництво інтересів.

На зазначений запит позивача про надання їй копії звернення ФОП ОСОБА_3 щодо відклику скарги та копії конверта відповідачем 1 направлено відповідь від 27.08.2015 № 672/14/08-01-23-00-09 про відмову у наданні такої інформації про іншу особу у зв'язку з відсутністю документального підтвердження права на представництво інтересів.

Позивач звернулася до Державної фіскальної служби України зі зверненням від 18.08.2015 щодо можливих неправомірних дій службових осіб Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, пов'язаних з формуванням вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_3

На зазначене звернення ДФС України було направлено відповідь від 23.09.2015 № 8890/11/99-99-08-03-01-14, якою повідомлено Позивача про відсутність на момент складання відповіді боргу за ОСОБА_3, оскільки вимога від 14.05.2015 № Ф-1630-23 вважається відкликаною і у ОСОБА_3 претензії до посадових осіб Мелітопольської ОДПІ відсутні.

Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів стосовно вимог за № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі - Закон № 2939) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом № 2939.

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно зі статтею 19. Цього ж Закону, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Як встановлено судом, у своїй скарзі до ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.06.2015 позивач просила провести службову перевірку за фактом складання відносно її довірителя ОСОБА_3, на її думку, завідомо недійсного офіційного документу - вимоги про сплату боргу від 14.05.2015 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1267 гр. 98 коп. працівниками Мелітопольської ОДПІ.

Підрозділом внутрішнього аудиту та контролю Головного управління ДФС у Запорізькій області було проведено внутрішню перевірку з питань, зазначених в листі Позивача. Зазначеною перевіркою було встановлено, що вимога про сплату боргу ОСОБА_3 виставлена працівниками Мелітопольської ОДПІ правомірно, та будь-яких порушень не було встановлено.

У листі Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.07.2015 № 3278 Н/08-32-1101-009 позивачу було повідомлено про фактичну відмову від задоволення її скарги від 18.08.2015 з посиланням на ст. 10 Закону України «Про звернення громадян».

Листом відповідача 2 від 24.07.2015 № 3551 Н/08-32-11-009 позивачу було повідомлено про скасування довіреності довірителем ОСОБА_3 30.06.2015 та направлення її скарги на розгляд до відповідача 1 разом із заявою ОСОБА_3 про відкликання довіреності.

01.08.2015 позивач знову звернулася до відповідача 1 зі скаргою, в якій просила провести службову перевірку за фактом порушення начальником Мелітопольської ОДПІ норм Закону «Про звернення громадян», а також провести службову перевірку за фактом складання завідомо недійсного офіційного документу - вимоги про сплату боргу від 14.05.2015 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1267 гр. 98 коп. працівниками Мелітопольської ОДПІ відносно її довірителя ОСОБА_3

У листі відповідача 1 № 638/14/08-02-14-00-09 від 19.08.2015 позивачу було надано відповідь про неможливість розгляду її скарги у зв'язку з відсутністю повноважень, як представника ОСОБА_3 та з посиланням на норми Цивільного кодексу та Податкового кодексу.

Суд не вбачає у діях відповідача 1 порушень вищезазначених вимог ст. 4, 15, 19 Закону України «Про звернення громадян», на які посилається у своєму позові позивач.

13.08.2015 ОСОБА_1 звернулася до відповідача 1 із запитом на інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просила надати їй копію звернення ОСОБА_3 з відзивом її скарги від 18.06.2015 в ГУ ДФС у Запорізькій області та копію конверта, в якому була відправлена заява.

Листом від 14.08.2015 «про попередній розгляд листа» № 625/14/08-01-11-01-10 відповідач 1 повідомив позивачку про перевірку обставин та надання відповіді на її запит у встановлені законом строки.

Листом відповідача 1 від 27.08.2015 позивачу було повідомлено про відмову у наданні запитуваної нею інформації від 13.08.2015 щодо ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю документального підтвердження її права на представництво інтересів ОСОБА_3, а також з посиланням на норми ст..ст. 1000, 1004 ЦК України та ст. 17, 19 ПК України. Позивач вважає, що при наданні їй даної відповіді відповідачем 1 було порушено її право відповідно до п.п.4,ч.4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з чим суд не погоджується, оскільки згідно з п.п.4 ч. 4. ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи,

відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Таке порушення прав позивача, на думку суду, як зазначення порядку оскарження відмови у задоволенні скарги, є суто формальним і не спростовує суті наданої відповіді позивачу.

Згідно ч. 2 Закону України № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями», цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Саме на порушення цієї норми посилається ОСОБА_1 у п. 3 своїх позовних вимог, не конкретизуючи суті порушених щодо неї прав відповідачем 1 у відповіді від 14.08.2015.

Згідно ч. 1 статті 19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» № 2939,запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно п. 11 ч.1 ЗУ № 2939, інформація, яка може бути оприлюднена розпорядником - це є інформація про діяльність суб'єктів владних повноважень,а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень; 12) іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом.

В свою чергу, інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію»).

Частиною 2 статті 21 Закону України «Про інформацію» визначено поняття конфіденційної інформації - це інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку; відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Таким чином, з наведених норм законодавства, а також норм Податкового кодексу /ст.19,17/ вбачається, що інформація, яку запитувала позивач у своєму запиті від 13.08.2015, є конфіденційною, та не може бути оприлюднена без згоди ОСОБА_3

Що стосується п. 4 позовних вимог позивача, в якому вона посилається на порушення її прав відповідачем 1 при наданні їй відповіді від 14.08.2015 на її запит на інформацію від 13.08.2015, в частині не зазначення причин відкладення розгляду її запиту та строку розгляду запиту, суд зазначає, що згідно з ч.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи,

відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Як вбачається з листа відповідача 1 від 14.08.2015 «про попередній розгляд листа» № 625/14/08-01-11-01-10, направленого позивачу на її запит на інформацію від 13.08.2015, відповідач дійсно не конкретно визначив причину відкладення розгляду звернення позивача, але строк розгляду зазначено - «звернення буде розглянуто та надано відповідь у передбачений законодавством термін, тобто у відповідності до ст.20 ЗУ «Про доступ до публічної інформації».

Таке порушення прав позивача є суто формальним і не спростовує суті наданої відповіді позивачу.

Щодо позовних вимог, визначених у п. 5 позову позивача, то суд також вважає їх безпідставними, оскільки, на її думку, відповідач 2 при розгляді її запиту на інформацію від 12.08.2015 у своїй відповіді від 17.08.2015 № 3871-08-32-11-02-12 порушив норми ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», згідно з якою усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Які саме дії відповідача 2 порушують її права за цією нормою закону, позивач не конкретизувала.

В частині позовних вимог позивача, викладених у п. 6 позову, суд вважає їх такими, що вони відповідають нормам законодавства, а саме ч. 3 ст. 22 Закона України «Про доступ до публічної інформації», оскільки згідно ч.3 ст. 22 цього Закону «розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Як встановлено судом, відповідач 2 при розгляді її запиту на інформацію від 12.08.2015 у своїй відповіді від 17.08.2015 № 3871-08-32-11-02-12 відмовив позивачу у розгляді її запиту, посилаючись на неможливість надання позивачу запитуваних нею деяких документів стосовно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю зазначених документів у відповідача 2, оскільки скарга позивачем від 18.06.2015 була надіслана на адресу відповідача 1 і всі матеріали перевірки скарги знаходяться у нього. Отже, відповідачем порушено вимоги ч.3 ст. 22 вищезазначеного закону, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов позивача у цій частині.

Що стосується вимог позивача до відповідача 3, викладених у п. 7 позовних вимог, а саме - не зазначення ним у своїй відповіді від 23.09.2015 року на її заяву про перевірку правомірності дій відповідача 2 при формуванні вимоги її довірителю ОСОБА_3 від 18.08.2015, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки всі вищезазначені вимоги норми ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» відповідачем виконані, саме таке зазначене позивачем порушення прав позивача є суто формальним і не спростовує суті наданої відповіді позивачу.

Суд також вважає безпідставними вимоги позивача до відповідача 3, викладені у п. 8 позовних вимог щодо невиконання відповідачем 3 вимог ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», внаслідок чого були порушені її права на розгляд її звернення від 16.09.2015 невідкладно, але не пізніш ніж 15 днів з моменту його одержання, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Позивач вважає, що розгляд її звернення від 16.09.2015, в якому вона просить відповідача 3 направити їй матеріали перевірки правомірності дій працівників відповідача 2 при формуванні вимоги про сплату єдиного внеску відносно ОСОБА_3 за її заявою від 18.08.2015, не потребує додаткового вивчення, а отже, повинно бути проведеним у термін не пізніш ніж 15 днів від дня його отримання. Але це спростовується матеріалами справи, де містяться запити відповідача 3 до відповідача 1 про проведення такої перевірки та направлення її висновків, та самі висновки, які були направлені на адресу відповідача 3 відповідачем 1. Таким чином, суд вважає, що розгляд звернення позивача від 16.09.2015 повинен бути здійсненим відповідачем -3 у місячний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь позивачу на її звернення від 16.09.2015 була надана відповідачем 3 своєчасно, 15.10.2015, тобто у встановлений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян» місячний термін з дня його надходження до адресата.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

При цьому, згідно наданих позивачем квитанцій про прибуття до судових засідань автотранспортом до м. Запоріжжя з м. Мелітополя та назад, вона витратила станом на 06.05.2016 року 1490 гр. Отже, у зв'язку з частковим задоволенням її позовних вимог /8 пунктів/, суд повинен у відповідності до ст. ст. 91, 94 КАС України стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської ОДПІ ДФС України судові витрати у розмірі 186 гр. 25 коп. /1490 гр.:8 х 1/, а також сплачений нею судовий збір у розмірі 60 гр. 90 коп.

Керуючись ст.ст.94, 158- 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 щодо невиконання цим суб'єктом владних повноважень зобов'язань, покладених на нього ч.3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», і, відповідно, порушення права ОСОБА_1 на направлення її запиту на інформацію від 12.08.2015, належному розпоряднику з одночасним повідомленням її про це.

В іншій частині позовних вимог позивачу - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Запорізькій області судові витрати у розмірі 186 гр. 25 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України в Запорізькій області судовий збір у розмірі 60 гр. 90 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Л.О. Нестеренко

Суддя І.В. Батрак

Суддя С.М. Каракуша