Ухвала суду № 59312998, 22.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-5024/16

Справа № 760/12517/16-ц

У Х В А Л А

22 липня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державного реєстратора реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві Соколянського Дмитра Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щур Надії Романівни, Кредитної спілки «Володар», треті особи: Державна реєстраційна служба України, ОСОБА_6 про захист прав споживача, визнання недійсним договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідачів, в якому просила:

-визнати недійсним договір про надання фінансового кредиту №ДЗ- 241/10-01 від 25 грудня 2008 року, укладений між КС «Володар» та ОСОБА_1;

-визнати недійсним договір іпотеки земельної ділянки від 25 грудня 2008 року, укладений між КС «Володар», ОСОБА_1 та ОСОБА_7;

-визнати недійсним договір іпотеки житлового будинку від 25 грудня 2008 року, укладений між КС «Володар», ОСОБА_1 та ОСОБА_7;

-визнати недійсним договір поруки №ДЗ-241/10-01 від 25 грудня 2008 року, укладений між КС «Володар», ОСОБА_1 та ОСОБА_7;

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві Соколянського Дмитра Вікторовича про реєстрацію права власності і Державному реєстрі прав на житловий будинок АДРЕСА_1;

-визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві Сколянського Дмитра Вікторовича про реєстрацію права власності і Державному реєстрі прав на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0759 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1;

-визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. щодо посвідчення за реєстровим №4268 договору купівлі-продажу, відповідно до якого кредитна спілка «Володар» продала покупцю ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 33,1 кв.м., з будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0759 га;

-визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. щодо посвідчення за реєстровим №4269 договору купівлі-продажу, відповідно до якого кредитна спілка «Володар» продала покупцю ОСОБА_6 земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0759 га, кадастровий номер - НОМЕР_1;

-визнати незаконними дії приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. щодо посвідчення договору купівлі-продажу від 24.09.2015 року, відповідно до якого право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0759 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, було зареєстроване за ОСОБА_2;

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, житловий будинок АДРЕСА_1;

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,0759 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1;

-відновити становище, яке існувало до порушення шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0759 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0759 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 та житловий будинок АДРЕСА_1;

-стягнути з Кредитної спілки «Володар» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 450000 грн.;

-судові витрати покласти на відповідачів.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням фактів та посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування, ціну позову, сплатити судовий збір.

Тобто в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення, оскільки від того наскільки правильно обрано спосіб судового захисту, залежить значною мірою і правильне вирішення спору та своєчасний і швидкий розгляд справи.

Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки в позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів про захист прав споживача, визнання недійсним договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, в позовній заяві не викладені обставини, в чому саме полягає порушення прав позивача відповідачами і всупереч яким нормативним актам та з якими правовими наслідками, а також за яких обставин як правових підстав саме відповідачі мають відповідати у такий спосіб захисту прав позивача.

Позивач ОСОБА_1 в позові посилається на те, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» він звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п. 5 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. передбачено, що у разі пред'явлення позову про захист прав споживачів відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" у заяві має бути викладено, яке семе право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд не може вжити.

Позивачем не доведено, що на правовідносини, які виникли між позивачем та всіма відповідачами розповсюджується Закон України «Про захист прав споживачів».

Крім того, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві Сколянського Дмитра Вікторовича про реєстрацію права власності і Державному реєстрі прав на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0759 га, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, а також просить визнати незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського B.C. щодо посвідчення за реєстровим №4268 договору купівлі-продажу, відповідно до якого кредитна спілка «Володар» продала покупцю ОСОБА_6 житловий будинок АДРЕСА_1, житловою площею 33,1 кв.м., з будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці, площею 0,0759 га, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тобто заявляє позовні вимоги, які слід розглядати за різними видами судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 заявляючи до відповідача Кредитної спілки «Володар» вимогу про відшкодування моральної шкоди, не чітко викладено зміст позовних вимогта обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, не зазначено докази, що підтверджують розмір моральної шкоди.

Також, в порушення п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", позивачем не зазначено посилання на докази, які б підтверджували обставини в обґрунтування її міркувань, з яких вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди саме в заявленій нею сумі.

Тому, заявляючи позивачем до відповідача КС «Володар» вимогу про відшкодування завданої моральної шкоди, яку вона оцінила в сумі 45000,00 грн., не викладає юридично значимих фактів та обставин, за яких їй заподіяно відповідну шкоду, не вказує, в чому полягає моральна шкода, якими діями відповідача, і в порушення яких правових норм відповідачем заподіяно позивачу шкоду, якими доказами це підтверджується, та який причинний зв'язок між цими подіями.

Таким чином, в поданій позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує своє право вимоги до відповідачів та правові підстави звернення до суду відповідно до норм матеріального права, а тому не визначено характер позову та не окреслено його предмет, який би характеризував те, на що спрямований позов, тобто, які саме права позивача порушені, ким саме та якими діями, як вони взаємопов'язані, якими правовими нормами вони регулюються та чим передбачений такий шлях поновлення і яких саме порушених прав позивача, враховуючи, що ст. 16 ЦК України визначений перелік способів захисту порушених прав та інтересів осіб, а право на звернення до суду відповідно до ст. 4 ЦПК України притаманне лише особі, яка звертається за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, а за вказаних обставин для судового розгляду позивачем не визначено ні суть позовних вимог, ні їх правові підстави, що позбавляє можливості з'ясувати предмет спору та межі доказування.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зі змінами і доповненнями, судовий збір за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка поданафізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» зі змінами і доповненнями встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тому, позивачем не сплачено судовий збір, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) за кожну вимогу немайнового характеру окремо на наступні реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача/ код за ЄДРПОУ/:38050812, рахунок отримувача: 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030100, призначення платежу: 22030001; 050, "Судовий збір", Солом'янський р/с, 02896762, за подачу позову та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, що звільняє від сплати судового збору.

Також, згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно викласти обставини в обґрунтування пред'явлених позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, які їх права, свободи чи інтереси були порушено та ким саме, яким чином передбачені шляхи їх поновлення, чим визначений той засіб захисту права, який вони просять застосувати, з посиланням на правові підстави, а також на докази в підтвердження кожної обставини на обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державного реєстратора реєстраційної служби головного управління юстиції у м. Києві Соколянського Дмитра Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Щур Надії Романівни, Кредитної спілки «Володар», треті особи: Державна реєстраційна служба України, ОСОБА_6 про захист прав споживача, визнання недійсним договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали, шляхом подачі нової редакції позовної заяви з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.І. Кушнір