Рішення № 59305884, 27.07.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/6831/16-ц

Провадження №2/751/959/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Філатової Л.Б.

при секретарі Грищенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1, від імені і за дорученням якого діє ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто» про захист прав споживача,

Встановив:

ОСОБА_1, від імені і за дорученням якого діє ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» про визнання недійсним договору фінансового лізингу з додатками від 19.04.2016 року № 003580, стягнення 88300 гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 5400 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що за рекламним оголошенням щодо купівлі авто на вигідних умовах, завітав до офісу ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» в м. Чернігові для придбання трактору та причіпного обладнання, де був запевниний, що уклавши з ТОВ договір отримає техніку та обладнання на вигідних умовах. Зазначає, що на прохання отримати копію проекту договору, менеджер ОСОБА_3 повідомив, що це суперечить їхнім внутрішнім вказівкам і запропонував ознайомитися з договором на місці. Вказує, що він декілька днів знайомився з договором, після чого погодився на викладені в ньому умови, оскільки за привабливу ціну йому пропонували прибрати трактор Jimma, модель 260 Е, двигун 1,5/дизель за 87000 гривень та причіпне обладнання яке складалося з плуга, сажалки, копалки, фрези, культиватора, гідрокоси, грабель «сонечко», причепу мотоблока, розпушувач, обгортувач, диско фрезу, на суму 60 020 гривень, загалом на суму 147020 гривень гривень. Про умови купівлі та перелік причіпного обладнання, працівники повідомили, що це буде зазначено в додатку № 3 до Договору, та буде перенесено в додаток №2. Погодившись з умовами та уважно вивчивши договір, отримав квитанції на сплату договірних платежів, а саме: адміністративний платіж у розмірі 14702 гривень, аванс в розмірі 73510 гривень та комісія за передачу предмету лізингу в розмірі 8800 гривень, які 19.04.2016 року сплатив відповідачу. Вказує, що повернувшись до офісу, йому повідомили, що договір з додатками треба негайно підписати, адже це важливий елемент угоди і тому 19.04.2016 року між позивачем і відповідачем було підписано договір фінансового лізингу № 003580, отримавши примірник з додатками він вирушив додому, де згодом перечитавши договір, зрозумів, що це не той договір, з примірником якого його знайомили, що в договорі зазначено несправедливі умови для лізингоодержувача, а сума 147020 гривень прописана за один тільки трактор без причіпного обладнання, що майже в 2 рази перевищує ринкову вартість трактора. Зрозумівши, що його обманули, що умови підписаного договору є несправедливими та вкрай не вигідними для нього, направив лист з вимогою розірвати договір та повернути кошти в розмірі 88300 гривень, на що 20.05.2016 року отримав відповідь, яка підтверджувала укладання договору та сплату 88300 гривень: адміністративного платежу 14702 гривень, авансу 73510 гривень та комісії за передачу 8800 гривень. У відповіді зазначено, що згідно п.12.4 договору, поверненню не підлягає адміністративний платіж 14702 гривень, аванс - буде повернуто 44106 гривень, комісія за передачу - буде повернута в розмірі 88 гривень. Вважає, що його права порушені, договір суперечить нормам законодавства, що є підставою визнання його недійсним, а сплачені кошти поверненню в повному обсязі. В обґрунтування вимог посилається на норми ст.ст. 203, 215, 216, 220, 227, 509, 799, 806 ЦК України, Закон України «Про захист прав споживачів», Закон України «Про фінансовий лізинг», Закон України ««Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, у разі відсутності представника відповідача проти заочного розгляду справи не заперечують.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Суд вважає, що в матеріалах справи достатньо даних про права і взаємовідносини сторін, а отже, керуючись ст. 169 ч. 4, 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній даних і доказів, постановивши заочне рішення, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи: додатки №1, №2 до договору фінансового лізингу №003580 від 19.04.2016 року (а.с.15,16), договір фінансового лізингу №003580 від 19.04.2016 року (а.с.17-22), заяви ОСОБА_1 від 10.05.2016 року, 19.06.2016 року на ім`я адміністрації ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» (а.с.23,24), копії квитанцій (а.с.25), лист-відповідь №2249 від 20.05.2016 року ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» на заяви ОСОБА_1 (а.с.26), інформаційну довідку МЮУ детальної інформації про юридичну особу (а.с.30-35), довідку адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Чернігівській області від 06.07.2016 року (а.с.38), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу. При цьому суд виходить з наступного:

19.04.2016 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» було укладено договір фінансового лізингу № 003580 з додатками, предметом став трактор Jimma, модель 260 Е, двигун 1,5/дизель. Згідно пункту 1.3 договору лізингодавець бере на себе зобов`язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу, на строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с.15-22).

Відповідно до п.4.1 договору лізингодавець передає у користування предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: адміністративного платежу, авансового платежу, комісії за передачу предмета лізингу. (а.с.18 на звороті).

19.04.2016 року позивач на виконання умов договору фінансового лізингу сплатив відповідачу авансовий платіж 88 300 гривень (а.с.25).

10.05.2016 і 19.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» із заявою про розірвання договору фінансового лізингу та повернення сплачених коштів (а.с.23,24).

Листом від 26.05.2016 року ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» повідомило позивача про те, що договір вважається розірваним із 11.05.2016 року, адміністративний платіж в розмірі 14 702,00 грн. не повертається взагалі, авансові платежі будуть повернуті в розмірі 44 106,00 грн., комісія у розмірі 88,00 грн. згідно з статті 12 п. 12.1 договору, яким передбачено, що у випадку розірвання договору лізингоодержувачем поверненню підлягає 60% від сплаченого авансового платежу, та/або частини авансових платежів, 40% відсотків від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору, адміністративний платіж в даному випадку поверненню не підлягає (а. с. 26).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, ч.5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі ) містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. За змістом ч.5 цієї норми у разі визнання несправедливим окремого положення договору, включаючи ціну договору, може бути визнано недійсним або змінено таке положення, а не сам договір. У разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч.6 ст. 18 Закону ).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.2 ст. 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи цю норму, можна зробити висновок, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (п.п. 2,3 ч. 3 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (п. 4 ч.3 ст. 18 Закону).

Згідно до ч.1, ч.4 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.9.4 договору лізингу у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення даного договору та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 50% від вартості предмету лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобовязаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів до моменту підписання додатку №3 до даного договору та до моменту купівлі предмета лізингу та передачі його лізингоодержувачу. У разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладення даного договору, сторони домовились та беруть на себе зобовязання підписати додаток №3 до даного договору із визначенням лізингових періодичних платежів, які розраховуються із ціни транспортного засобу на момент купівлі та передачі транспортного засобу (п.10.4 договору а.с.20).

У випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни (п.10.5 договору а.с.20). Лізингодавець може письмово повідомити лізингоодержувача про суму лізингового платежу (п. 10.6 договору а.с.20).

Згідно з п. 10.14 дострокове погашення може відбуватися не раніше ніж через 12 календарних місяців після підписання акта приймання-передачі предмета лізингу між лізингодавцем та лізингоодержувачем. За дострокову сплату лізингових платежів у термін до 12 календарних місяців з моменту підписання акта приймання-передачі предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує штраф за дострокове погашення в розмірі 10 % від суми дострокового погашення (а.с.20 на звороті).

Аналіз змісту спірного договору фінансового лізингу від 19.04.2016 року, укладеного між сторонами дає підстави прийти до висновку, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом (ст. 3 договору, де прописані права та обов'язки сторін, ст. 4, де зазначено умови поставки та прийому-передачі предмету лізингу, ст.5, п.5.3, 5.6, 5.7, ст.8, п. 8.1, 8.4, ст. 10, п.п.10.5, 10.14., 10.15 договору, найбільшої уваги заслуговує ст.12 договору, котра регулює порядок розірвання договору, повернення коштів, відповідальність сторін і порядок повернення предмету лізингу, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Окрім того, згідно п. 4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (п. 11-1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Суду не надано доказів наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), та що суперечить вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Судом встановлено, що договір фінансового лізингу від 19.04.2016 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто», нотаріально посвідчено не було.

Проаналізувавши і дослідивши всі надані сторонами докази в їх сукупності із заявленими підставами позову, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, виходячи із норм ст.ст. 203, 215, 216, 220, 227, 509, 799, 806 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансовий лізинг», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», враховуючи правові висновки Верховного Суду України у справах № 6-2766цс15, № 6-65цс16, № 6-3020цс15, суд приходить до висновку, що порушені права ОСОБА_1 підлягають захисту заявленим способом, а позовні вимоги задоволенню в повному обсягу.

Відповідачем понесені документально підтверджені судові витрати (а.с.9-11,13,14), розрахунок яких відповідає вимогам законодавства і у відповідності до ст.88 ЦПК України їх слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 883 грн. 00 коп. на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 211-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 220, 227, 509, 799, 806 ЦК України, ст.ст. 18, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансовий лізинг», Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», суд,-

Вирішив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу з додатками № 003580 від 19 квітня 2016 року укладений між ОСОБА_1 та Товаристом з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто».

Стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» (01601, м.Киїів, вул.Шовковична,42-44, код ЄДРПОУ 39733392, р/р 26004482354 в АТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 380805) на користь ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) грошову суму в розмірі 88 300 гривень 00 копійок, витрати на правову допомогу в розмірі 5400 гривень 00 копійок, а всього 93700 (девяносто три тисячі сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» (01601, м.Киїів, вул.Шовковична,42-44, код ЄДРПОУ 39733392, р/р 26004482354 в АТ «ОСОБА_4 Аваль», МФО 380805) на користь УК у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030101, призначення платежу 02894496 судовий збір в сумі 883 (вісімсот вісімдесят три) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Л.Б. Філатова