Ухвала суду № 59300291, 28.07.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/54/14-ц Провадження № 22-ц/772/2504/2016Головуючий в суді першої інстанції Сєчко В. Л.Категорія 5Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Сопруна В.В.,

за участі секретаря Торбасюк О.І., позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_4

про усунення перешкод у користуванні майном,

за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

13 січня 2014 року ОСОБА_2 звернулася в Козятинський міськрайонний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у ко-ристуванні майном, зазначаючи, що відповідачка впритул до належного на пра-ві власності ОСОБА_2 магазину по АДРЕСА_1 здійснює будівництво капітальної споруди всупереч вимогам державних буді-вельних норм і правил. Вважаючи свої права власника нерухомого майна пору-шеними, ОСОБА_2, з врахуванням уточнених позовних вимог просила суд усунути їй перешкоди у користуванні будівлею магазину та малою архітектур-ною формою для розміщення входу до магазину ( сходинкової клітини ) шля-хом знесення за власний рахунок ОСОБА_4 будівлі магазину з влаштуван-ням стоматологічного кабінету, розташованої по АДРЕСА_1 ( т. 1, а. с. 2-3, 214-216 ).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року позов задоволений. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у кори-стуванні належною їй на праві власності згідно свідоцтва про право власності від 04 лютого 2009 року та реєстраційного посвідчення від 22 квітня 2009 року будівлею АДРЕСА_1 та ма-лою архітектурною формою для розміщення входу до магазину ( сходинковою клітиною ) за цією ж адресою, що зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури Козятинської міської ради під № 5 від 15 січня 2010 року шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_4 будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету, розташованої по АДРЕСА_1 Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 10353,00 гривні за надання правової допомоги, 7500,00 гривень з оплати судо-вої експертизи, 487,20 гривень з оплати судового збору ( т. 2, а. с. 111-114 ).

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представ-ник відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 ( т. 2, а. с. 123-129 ). Апелянт посилається на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи і нормам матеріаль-ного права.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 30 березня 2016 року ( т. 3, а. с. 3-4 ) апеляційна скарга ОСОБА_4 була задоволена, рішення Козя-тинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 грудня 2015 року ска-соване, у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у корис-туванні майном шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_4 будівлі ма-газину і стоматологічного кабінету, розташованої по АДРЕСА_1, Вінницької області - відмовлено, стягнуто із ОСОБА_2 на ко-ристь ОСОБА_4 535,92 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги ( т. 3 а. с. 2-4 ).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кри-мінальних справ від 15 червня 2016 року ( т. 3, а. с. 34-36 ) касаційна скарга ОСОБА_2 задоволена частково, рішення апеляційного суду від 30 березня 2016 року скасоване, справа передана на новий розгляд до суду апеляційної ін-станції.

Відповідачка ОСОБА_4 направила суду електронне повідомлення, де про-сила відкласти розгляд справи, призначений на 28 липня 2016 року, на іншу да-ту у зв'язку з хворобою її представника. Колегія суддів у відповідності з норма-ми статті 305 ЦПК України ухвалила розглянути дану справу за апеляційною скаргою у відсутності відповідачки, її представника-апелянта, оскільки клопо-тання про відкладення слухання справи через хворобу представника не підтвер-джено будь-якими належними і допустимими доказами. Крім цього, судом вра-ховано, що ОСОБА_4 уклала дійсні договори про надання правової допомоги з двома представниками: ОСОБА_5 та адвокатом ОСОБА_6 ( т. 2, а. с. 2, 6 ), тому неявка одного з представників не є перешкодою для уча-сті у справі самої відповідачки та другого з представників. Приймаючи до уваги тривалість вирішення судом наявного спору, та безпідставність клопотання ОСОБА_7 про відкладення справи судом не вбачається підстав для його задово-лення.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення на апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, про-аналізувавши в сукупності наявні в ній докази, перевіривши законність і об-ґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивіль-ного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони поси-лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обстави-нам справи.

Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.

Задовольняючи позов ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що їй на підставі свідоцтва про право власності від 04 лютого 2009 року № 37, ви-даного згідно рішення виконкому Козятинської міської ради від 28 січня 2009 року № 58, відповідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухо-ме майно належить магазин з ганком, загальною площею 86,9 кв.м., розташова-ний по АДРЕСА_1, Вінницької області. 08 жовтня 2010 року між Козятинською міською радою та ФОП ОСОБА_2 був укладе-ний договір купівлі-продажу земельної ділянки за цією ж адресою несільсько-господарського призначення для комерційної діяльності площею 51 кв.м.; пози-вачці виданий державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії НОМЕР_1. На виконання рішення 19 сесії 5 скликання Козятинської міської ради від 04 липня 2008 року № 1140-V між радою та ОСОБА_2 28 січня 2009 року укладений договір про встановлення земельного сервітуту на строк 10 ро-ків: надано у строкове обмежене платне користування земельну ділянку пло-щею 42 кв.м. по АДРЕСА_1 для влаштування вхо-ду до магазину без права капітальної забудови. Передача земельної ділянки в оренду між сторонами договору оформлена відповідним актом прийому-пере-дачі. Мала архітектурна форма для розміщення входу в магазин ( сходинкової клітини ) зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури Козятинсь-кої міської ради під № 5 від 15 січня 2010 року. Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта рекон-струйований торгівельний павільйон «Пролісок» по АДРЕСА_1 під магазин непродовольчих товарів прийнятий в експлуатацію. Рі-шенням Господарського суду Вінницької області від 04 грудня 2013 року у справі № 902/1431/13 ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_2 про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 50 кв.м. по АДРЕСА_1 та за власний ра-хунок знести самовільно побудований вхід до магазину.

Відповідачка ОСОБА_4 є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови відповідно з договорами оренди землі від 01 грудня 2008 року, укладеного з Козятинською міською радою, суборенди від 08 жовтня 2012 року, укладеного з ДП Міністерства оборони України «Укр-військбуд», та про встановлення земельного сервітуту від 01 лютого 2013 року, укладеного з Козятинською міською радою. Всі три правочини зареєстровані в установленому порядку. На цій земельній ділянці впритул до приміщення мага-зину ОСОБА_2 ОСОБА_4 без містобудівних умов і обмежень здійснила ка-пітальне будівництво магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету. По-становою Вінницького апеляцяйного адміністративного суду від 04 березня 2014 року скасовано реєстрацію декларації від 09 лютого 2912 року про поча-ток будівельних робіт, реконструкцію магазину з влаштуванням стоматологіч-ного кабінету по АДРЕСА_1, зареєстровану за № 08312021614 та реєстрацію декларації від 04 квітня 2012 року № ВН0831309400060 про початок будівельних робіт, подані ОСОБА_4 до Ін-спекції архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.

Колегія суддів апеляційного суду підкреслює, що відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не дока-зуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дозвільні документи щодо будівництва ОСОБА_4 спірного примі-щення судовими рішеннями, які набрали законної сили, скасовані. Будівлі, що належать на праві власності позивачці, та споруда відповідачки є різними об'-єктами.

Суд першої інстанції врахував висновок судової будівельно-технічної ек-спертизи від 28 листопада 2014 року № ОС-153, яким визначено, що при роз-робці проектної докуменції на реконструкцію магазину з влаштуванням стома-тологічного кабінету по АДРЕСА_1, при здійсненні цього будівництва не дотримані вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** в частині мо-жливості обслуговування належного на праві власності ОСОБА_2 приміщен-ня магазину по АДРЕСА_1. Суд вислухав та врахував при роз-гляді спору показання в цій частині висновку допитаної судом експерта ОСОБА_9

Суд дійшов висновку, що побудований ОСОБА_4 магазин з влаштуван-ням стоматологічного кабінету по АДРЕСА_1 є са-мочинним будівництвом, яке порушує права ОСОБА_2 - власниці приміщен-ня магазину «А» по АДРЕСА_1, тому позов суд знайшов доведеним та його задоволив.

Висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному судовому рі-шенні від 04 грудня 2015 року є правильними, об'єктивними та справедливими.

Слід підкреслити, що будівля, побудована ОСОБА_4, розташована на трьох земельних ділянках, якими вона користується відповідно з договором оренди землі площею 50 кв.м. від 01 грудня 2008 року, укладеного з Козятинсь-кою міською радою, договором суборенди землі плошею 14 кв.м. від 08 жовтня 2012 року, укладеного з ДП Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», до-говором про встановлення земельного сервітуту від 01 лютого 2013 року, укла-деного з Козятинською міською радою на земельну ділянку площею 8 кв.м. Проте відносно земельної ділянки площею 14 кв.м. 15 лютого 2010 року між ДП Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» та Козятинською міською радою Вінницької області був укладений договір оренди строком на три роки, 16 жовтня 2013 року - строком на один рік, тобто до 26 грудня 2014 року. Як наслідок, частина будівлі ОСОБА_4 ще й з цієї причини є самочинно побудо-ваною, оскільки саме на вказану площу земельної ділянки був укладений дого-вір суборенди між нею та ДП Міністерства оборони України «Укрвійськбуд».

Висновок суду першої інстанції про здійснення ОСОБА_4 самочинного будівництва останньою не спростований.

У пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 «Про практику застосуваннясудами ст. 376 Цивільного кодексу України ( про право-вий режим самочинного будівництва )» судам роз'яснено, що знесення нерухо-мості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспіль-ним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівель-них норм і правил ( у тому числі за відсутності проекту ), можливе лише за умо-ви, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповід-но до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними норма-ми, або якщо особа, яка здійснила ( здійснює ) будівництво, відмовляється від такої перебудови. Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Враховуючи, що ОСОБА_4 здійснено самочинне будівництво, яке пору-шує права ОСОБА_2, те, що здійснити будь-яку перебудову зведеного відпо-відачкою самочинного об'єкта немає можливості, оскільки ОСОБА_4 запере-чувала проти цього, суд ухвалив законне й обгрунтоване рішення про усунення ОСОБА_2 перешкод у користуванні належною їй на праві власності будівлею АДРЕСА_1 шляхом знесен-ня за власний рахунок ОСОБА_4 будівлі магазину з влаштуванням стомато-логічного кабінету АДРЕСА_1

По результатах вирішення спору суд вірно, у відповідності зі статтею 88 ЦПК України розподілив судові витрати у справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 посилається на ненабуття ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна за захис-том якого звернулася в суд, оскільки доказом такого права може бути виключно витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Крім цього, апелянт зупи-нився на вмотивуванні самочинного будівництва, на його думку, ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 включно з малою архітектурною формою для розміщення входу в магазин ( сходової клітини ); зазначив ОСОБА_4 належним користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, а влаштування ОСОБА_2 входу до своєї будівлі з лівої сторони привело до можливості користування ним лише з використанням землі, що зна-ходиться у користуванні ОСОБА_4 Далі апелянт наводить свої міркування у заперечення висновку суду про самочинність будівництва, здійсненого його до-вірителькою.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, вони спростовуються мотивами оскаржуваного судового рішення, яке є правильним і підлягає зали-шенню без змін.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно встановив правовід-носини, що склалися між сторонами у справі, не помилився у застосуванні тих норм матеріального права, що регулюють ці правовідносини; суд не порушив норм процесуального права.

Частина третя ст. 10, частини 1, 2 ст. 11 ЦПК України визначають, що ко-жна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на під-ставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 308 ЦПК України встановлено, що апеляційний суд відхиляє апе-ляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстан-ції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального пра-ва. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК Ук- раїни, колегія cуддів апеляційного суду -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 гру-дня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошен-ня, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з роз-гляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом: