Ухвала суду № 59298969, 11.07.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13902/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, боржник: ОСОБА_1, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Стягувач звернувся до суду з вищезазначеною скаргою мотивуючи свої вимоги тим, що в провадженні Подільського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «ВТБ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

04.08.2015 року на примусове виконання рішення, Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 758/13902/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ПАТ «ВТБ БАНК».

24.12.2015 року до ВДВС Подільського РУЮ м. Києва направлено заяву за вих. № 11660/1-2 про відкриття виконавчого провадження, до якої додано копію кредитного договору.

Зазначають, що 25.02.2016 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі ст. 21, 23, п. 4 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що виконавчий документ пред'явлений не за підвідомчістю.

Вважаючи такі дії державного виконавця порушенням вимог ст.ст. 20, 26 ЗУ «Про виконавче провадження» звертаються з даною скаргою до суду та просять, зокрема скасувати постанову № 50138918 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати державного виконавця прийняти до провадження виконавчий лист № 758/13902/14-ц від 04.08.2015 року виданий Подільським районним судом м. Києва.

Представник стягувача, боржник та державний виконавець в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника стягувача до суду надано заяву згідно якої останній просить розглянути скаргу без його участі, вимоги підтримує в повному обсязі. Причини неявки інших учасників процесу суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності зазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 169, 386 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 04.08.2015 року Подільським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 758/13902/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» 120 681, 94 грн. заборгованості за кредитним договором та 1206, 82 грн. судових витрат (а.с. 12).

24.12.2015 року ПАТ «ВТБ Банк» на адресу ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження (а.с. 3).

25.02.2016 року державним виконавцем ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Єрмаковим Д.П. винесено Постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку із тим, що виконавчий документ пред'явлений до органу не за місцем або підвідомчістю виконання рішення (а.с. 13).

Однак суд не може погодитись із законністю вищезазначеної постанови державного виконавця виходячи з наступного.

Так статті 1, 2 ЗУ «Про виконавче провадження» визначають, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

За приписами статті 19 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно частини першої статті 20 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна….Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Як вбачається з вищезазначених норм ЗУ «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження є відповідний виконавчий документ, який повинен відповідати вимогам статті 18 вказаного закону та який поданий за належним місцем його виконання, одним з яких є місце проживання божника.

Зі змісту статті 29 ЦК України вбачається, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті шостої ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання…. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою.

З системного аналізу зазначених норм чинного законодавства України, яке регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження в сукупності з нормами ЗУ «Про виконавче провадження» можна зробити висновок, що місце проживання боржника повинно бути в будь-якому випадку зареєстрованим, законодавство не містить такого поняття як фактичне місце проживання, а тому одним із належних місць виконання рішення, визначених ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» є саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, стягувачем при зверненні до ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження було обґрунтовано це тим, що зареєстрованим місцем проживання боржника - ОСОБА_2, є адреса: АДРЕСА_1, в підтвердження чого надано копію Кредитного договору від 16.08.2012 року.

Крім того, факт реєстрації місця проживання ОСОБА_2 саме за адресою: АДРЕСА_1, також об'єктивно підтверджується копією паспорта останнього (а.с. 9-11).

Судом встановлено, що вищезазначена адреса місця проживання боржника відноситься до території на яку поширюються функції ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві в той же час останніми незважаючи на вищевикладене було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.ст. 6, 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасного і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При аналізі зазначених норм Закону вбачається, що належне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків гарантує, зокрема непорушність майнових прав як стягувача так і боржника.

За приписами статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право, зокрема оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом….

Крім того, згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Суд дослідивши матеріали виконавчого провадження, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, приходить до висновку, що дії державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Єрмакова Д.П. з винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження були вчинені ним з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», а тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги скаржника знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 29 ЦК України, ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 1, 11, 18, 12, 17, 19, 20, 82, 83 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 383-389 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на дії державного виконавця, суб'єкт оскарження: ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, боржник: ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Єрмакова Д.П. з винесення Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.02.2016 року ВП № 50138918, неправомірними.

Постанову державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві Єрмакова Д.П. про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.02.2016 року ВП № 50138918 - скасувати.

Зобов'язати ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві прийняти до провадження виконавчий лист № 758/13902/14-ц від 04.08.2015 року виданий Подільським районним судом м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СуддяВ. С. Декаленко