Ухвала суду № 59298929, 28.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24348/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М. _при секретарі Каранда С.Г., представника Приватного підприємста «ВП Будсервіс» - ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання генерального директора ПП «ВП Будсервіс» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10.05.2016 року задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури м. Києва Ходаківського С.П. та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Приватного підприємства «ВП Будсервіс» (ЄДРПОУ 35046342) 26001013001160, 26045013001160, 26046023001160, 26002023001160, 26001013001160.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 КПК України та з метою збереження речових доказів, та з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації майна, наявні підстави для накладення арешту на вищевказані грошові кошти, оскільки слідчим доведено те, що у разі не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, існують ризики приховування або зникнення цього майна.

В своєму клопотанні генеральний директор ПП «ВП Будсервіс» не погоджуючись з ухвалою слідчого судді просить її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на рахунки ПП «ВП Будсервіс». В обгрунтування своїх вимог зазначає, що клопотання слідчого було постановлене з істотними порушеннями кримінального процесуального закону, оскільки розгляд клопотання слідчого відбувався без повідомлення ПП «ВП Будсервіс», і як наслідок без присутності представника підприємства, що позбавило можливості скористатись процесуальним правом надавати відповідні пояснення та залучити існуючі докази. Крім того, в ухвалі не наведено також фактів і доказів на твердження того, що представники ПП «ВП Будсервіс» надають неправомірну вигоду (не вказано ні прізвищ представників, їх посад, ні конкретної дати, в якому вигляді надається неправомірна вигода). Також, як зазначає генеральний директор він не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. Крім того, як стверджує генеральний директор ПП «ВП Будсервіс» накладено арешт на рахунки із спеціальним режимом використання, що відкриті на виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення генерального директора ПП «ВП Будсервіс», який просив задовольнити клопотання про скасування арешту, перевіривши матеріали провадження, суд вважає за можливе задовольнити клопотання про зняття арешту.

З документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту було розглянуто судом у відсутність генерального директора та представника ПП «ВП Будсервіс», а тому підприємство звернулося до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту грошових коштів в порядку ст. 174 КПК України.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 3 КПК України).

Обов'язковою умовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є наявність достатніх доказів, передбачених ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладає на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна, а обов'язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю, який розглядає клопотання.

Під час розгляду клопотання ПП «ВП Будсервіс» встановлено, що ні слідчий, ні слідчий суддя не дотрималися вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів клопотання, Прокуратурою м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016100000000402 від 20 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 364, ч.3 ст.212 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про арешт грошових коштів, які розміщені на банківських рахунках підприємства, посилаючись на те, що грошові кошти, які розміщені на вказаних вище рахунках, є предметом злочину та набуті в результаті вчинення злочину передбаченого ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України.

Слідчий суддя погодився із вказаними доводами слідчого та задовольнив клопотання про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках підприємства. Однак, суд вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення, належним чином не перевірив наявність достатніх доказів, які б вказували на вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України КК України службовими особами ПП «ВП Будсервіс» та зазначене підприємство мало відношення до кримінального провадження.

Так, арешт майна з підстав, що воно виступає знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення на даний час є можливим, коли існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Арешт такого майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Коли ж метою арешту майна є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, яка фактично визначена старшим слідчим в клопотанні, то в цьому випадку правовою підставою для накладення арешту на майно має бути можлива конфіскація майна за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Причому, в останньому випадку арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження і щодо якої може бути застосований захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Разом з тим, посилаючись у клопотанні, та стверджуючи, що ПП «ВП Будсервіс» має ознаки фіктивності, слідчий повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази того, що у осіб, які стоять за його створенням, був відсутній намір здійснювати діяльність, зафіксовану в установчих документах Однак, слідчий, зазначаючи, що ПП «ВП Будсервіс» створено та придбано з метою прикриття незаконної діяльності не надав слідчому судді жодних доказів, отриманих в результаті проведення слідчих дій, які б підтверджували вказані висновки. Немає таких даних і в ЄРДР. Зокрема, в матеріалах клопотання відсутні протоколи допиту керівника, генерального директора підприємства, будь-яких інших осіб, які б підтверджували, що зазначені особи є підставними або свідчили про інші обставини фіктивного підприємства; відсутні документальні дані, які б могли свідчити про те, що підприємство не здійснює діяльність, зазначену в установчих документах та створено для прикриття незаконної діяльності; немає жодних висновків спеціалістів з питань фінансового інспектування, слідчий суддя не звернув на це уваги.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ПП «ВП Будсервіс» та його посадових осіб, наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків цього підприємства взагалі спростовується. Тобто, спростовується той факт, що кошти, які знаходяться на рахунках ПП «ВП Будсервіс» отримані незаконним шляхом, а отже клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

З урахуванням викладених обставин, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а клопотання генерального директора ПП «ВП Будсервіс» задоволенню.

Керуючись ст. 174 КПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Цокол Л.І. Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2016 року на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках Приватного підприємства «ВП Будсервіс» (ЄДРПОУ 35046342) 26001013001160, 26045013001160, 26046023001160, 26002023001160, 26001013001160 в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М.Карабань