Ухвала суду № 59298710, 28.07.2016, Оболонський районний суд міста Києва

28.07.2016 Справа № 756/9525/16-к

1-кс/756/1243/16

756/9525/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м.Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді: Родіонова С.О.

при секретарі: Ніжегородцевої О.О.

за участю прокурорів: Батрина Ю.М., Сергєєвої Т.В,

Яковчук М.Ю.

за участю слідчого СВ ФР ДПІ

в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигун Р.В.

за участю захисників: ОСОБА_3.,ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигун Р.В. погоджене прокурором прокуратури Київської місцевої прокуратури №5 Власовим І.В. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Луганська, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32015100050000084 від 28.10.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч., 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч.5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигун Р.В. звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що проведеним по кримінальному провадженню досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з січня 2014 року по грудень 2015 року, діючи умисно, протиправно, у складі створеної ОСОБА_7 та ОСОБА_8 організованої групи, посягаючи на встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності, переслідуючи мету вчинення фіктивного підприємництва, незаконних дій з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків, на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, керуючись корисним мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, використовуючи злочинні схеми, організовані ОСОБА_7 та ОСОБА_6, скоїв ряд умисних злочинів у сфері господарської діяльності та злочинів проти власності.

Так, на початку 2014 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, усвідомивши фінансовий зиск від незаконної діяльності розробленої ними злочинної схеми, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи та бажаючи їх настання, з метою створення для підприємств реального сектору економіки умов для прикриття незаконної діяльності спрямованої на мінімізацію податків, зборів (обов'язкових платежів), що входить в систему оподаткування та введених у встановленому законом порядку, на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та незаконного обготівковування грошових коштів з поточних рахунків підприємств з ознаками фіктивності, бажаючи розширення обсягів такої злочинної діяльності та розуміючи, що самостійно вони не можуть забезпечити її розширення, прийняли рішення про створення організованої групи, тобто внутрішньо стійкого об'єднання трьох осіб, яке було попередньо утворене, з метою вчинення ряду кримінальних правопорушень, для чого намітили мету його діяльності:вчинення фіктивного підприємництва шляхом створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності;сприянні мінімізації податкових зобов'язань шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств;незаконні дії з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків;заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах організованою групою;вчинення фінансових операцій з коштами, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою.

Реалізуючи свій замисел на створення організованої групи, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зрозумівши, що є всі можливості для досягнення злочинної мети, спрямованої на прикриття незаконної діяльності, незаконні дії із засобами доступу до банківських рахунків, сприянні мінімізації податкових зобов'язань шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств, на початку 2014 року, перебуваючи на території Луганської області, залучили до складу організованої групи ОСОБА_8, який є їх давнім знайомим та чоловіком рідної сестри ОСОБА_7, який був повністю ознайомлений з їх злочинними намірами, метою створення організованої групи, цілями і задачами, які ставились перед кожним з учасників організованої групи зокрема, та всією групою в цілому.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6, своїми умисними діями, що виразилися в організації вчинення фіктивного підприємництва, тобто створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненими повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, у складі організованої злочинної групи, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України.

Також, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися в організації вчинення незаконних дій з документами на переказ та іншими засобами доступу до банківських рахунків, вчиненими повторно та у складі організованої злочинної групи, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 КК України.

Також, ОСОБА_6 своїми умисними діями, що виразилися у організації незаконних дій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, повторно, у великому розмірі, у складі організованої злочинної групи, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.

Також, ОСОБА_6, своїми умисними діями, що виразилися у організації незаконний дій із заволодіння чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, у великих розмірах, в складі організованої злочинної групи, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

У судовому засіданні прокурори та клопотання підтримали.

Підозрювана та її захисники заперечували проти задоволення клопотання вважали, що підозра є необґрунтованою, пояснили, що у підозрюваної на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, що вона не ухилялась від явки до слідчого, тому просили суд обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши пояснення прокурорів, захисників, слідчого, підозрюваної, вивчивши матеріали за клопотанням, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.07.2016 року слідчим суддею було надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_6 для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

27.07.2016 року о 10 год. 20 хв., ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

27.07.2016 року о 14 год. 15 хв., ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

З долучених до клопотання слідчого копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 злочинів, у вчиненні яких вона підозрюється.

Європейський суд з прав людини(ЄСПЛ) одним з критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (див. Рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства». Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (див. Рішення у справі «О'Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (див. Рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»). КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК). Необхідно зазначити, що хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.

Враховуючи вищевикладене, під час вирішення питання про наявність обґрунтованості підозри слідчий суддя не приймає до уваги і, відповідно до ст.87 КПК України, вважає недопустимим як доказ долучені показання свідка ОСОБА_8, бо в подальшому під час досудового розслідування йому оголошено про підозру у вчинені злочинів, обрано запобіжний захід та оголошено у розшук.

Інші долучені слідчим як докази матеріали слідчий суддя вважає допустимими доказами, бо відомостей про те, що їх було отримано внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України не надано, інформація про це відсутня.

Зокрема, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується: протоколами допитів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11,висновком судово-економічної експертизи №40/6/2016 від 15.06.2016 року, висновком судово-економічної експертизи №39/6/2016 від 14.06.2016 року,актом перевірки від 06.06.2016 року,актом документальної позапланової перевірки від 21.06.2016 року та від ПАТ «Дніпроважмаш»,протоколами про результати проведення негласної слідчої дії від 22.01.2016року.

В ході судового засідання прокурор зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 в зв'язку з наявністю ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовується наявністю наступних ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків вчинити інше кримінальне правопорушення.

Об'єктивна можливість цих ризиків випливає з того, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні декількох злочинів, які, відповідно до ст.12 КПК України, відносяться тяжких та особливо тяжких злочинів, постійно не проживала за місцем тимчасової реєстрації, у зв'язку з чим слідчий не міг її викликати для проведення необхідних слідчих дій та був змушений звернутись до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні за клопотанням сторони захисту було допитано свідка ОСОБА_12 який пояснив, що є власником квартири де тимчасово проживала підозрювана, що він з періодичністю раз на два тижня її відвідував за місцем тимчасового проживання, але слідчий суддя не може прийняти ці показання як докази на підтвердження постійного(щоденного) проживання підозрюваної за місцем тимчасової реєстрації, та її відповідного реагування на виклики слідчого.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

За таких обставин, враховуючи наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, міцність її соціальних зв'язків, а також те, що вона обвинувачується у скоєнні декількох умисних особливо тяжких злочинів, тому є обґрунтована вірогідність того, що вона може або ухилятись від явки до слідчого та суду чи незаконно впливати на свідків, тому вважаю за можливе застосовувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити дотримання підозрюваною процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Окрім того, згідно ч.7 ст.194 КПК України: «До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою», при цьому ОСОБА_6 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 200 КК України, санкція за яке передбачає штраф від 5 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з цим, відповідно до ст. 183 ч. 3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим кодексом. При цьому необхідно в ухвалі зазначити, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього кодексу будуть покладені на підозрювану у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтування розміру застави та можливість її застосування.

Враховуючи обставини справи, відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 слід визначити заставу яка дорівнює яка дорівнює ста п'ятдесяти розмірам мінімальної зарплати тобто у сумі 206 700 гривень, оскільки вона підозрюється у скоєнні особливо тяжких злочинів.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 186, 196, 197, 199, 205,309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигун Р.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6- задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з 10 годин 20 хвилин 27 липня 2016 року строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 годин 20 хвилин 24 вересня 2016 р.

Встановити ОСОБА_6 заставу яка дорівнює ста п'ятдесяти розмірам мінімальної зарплати тобто у сумі 206 700 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: (депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва № 37317001005411, отримувач - Оболонський районний суд міста Києва; Код ЄДРПОУ - 02896785 Банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО - 820019)

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:

1. прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2.не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_6 зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3.повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваній під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом п"яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя: С.О. Родіонов