Ухвала суду № 59297327, 20.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5442/16-к Номер провадження 11-сс/786/291/16Головуючий у 1-й інстанції Шевська О.І. Доповідач ап. інст. Гонтар А. А.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого-судді Гонтар А.А.

суддів Лісіченко Л.М., Кисіля А.М.

з секретарем судового засідання Бондар М.О.

за участі

прокурора Дяченка С.Г.

захисника ОСОБА_2

підозрюваного ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170010002395 від 19.06.2016 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14.07.2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавської області та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18.00 год. 09.09.2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, одруженого, маючого на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, раніше не судимого.

Одночасно визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК у розмірі 30 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 43500 грн.

Ухвалюючи таке рішення слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчинені ряду кримінальних правопорушень, санкцією суворішого з яких передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 6 років (тяжкий злочин), не працює, не має постійного джерела прибутку, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду, тим самим ускладнюючи проведення досудового розслідування та встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, може продовжити незаконну діяльність; що свідчить про кількість епізодів його злочинної діяльності; крім того може незаконно впливати на потерпілого, свідків метою зміни їх показів на свою користь, знищити будь-яку із речей, які можуть використані під час досудового розслідування в якості речових доказів, а тому єдиним запобіжним заходом здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді та ухвалення нової, якою просить застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.

Апелянт стверджує, що ні прокурором, ні слідчим не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, апелянт стверджує, що слідчим суддею порушено право підозрюваного на захист, а також не враховано того, що ОСОБА_4 визнає вину у вчиненому та щиро кається, наміру переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності у вчиненому правопорушенні, продовжувати незаконну діяльність, незаконно впливати на потерпілого, свідків, знищити будь-яку із речей, які можуть бути використані під час досудового розслідування в якості речових доказів, не має, має на утриманні трьох дітей: неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка перебуває на 8-му тижні вагітності та двох малолітніх доньок - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимий, ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності не притягувався. За характером спокійний та врівноважений

Також слідчим суддею не враховано того факту, що ОСОБА_4 в червні 2016 року проходив стажування в TOB «CMC» ( Полтавський р-н, с. Щербані, вул. Залізна, 3), що підтверджується довідкою № ЗО від 14.07.2016 р. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_4 мав намір працевлаштуватися на постійне місце роботи, вчиняв дії щодо свого майбутнього працевлаштування, в зв'язку із чим висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_4 є непрацюючою особою, не зовсім вірний.

Заслухавши доповідь судді-доповідача; захисника ОСОБА_2 в та підозрюваного ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги; заперечення проти її задоволення прокурора Дяченка С.Г. який навів доводи щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 та існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те що можна вважати обґрунтованим , залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статей 177,178,183 КПК України

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи і, зокрема, такі фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді, якою щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, встановлено, що рішення слідчого судді в повній мірі відповідає вищезазначеним вимогам законодавства.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавської області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016170040002395 від 19.06.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.

11.07.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.

Старший слідчий Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавської області за погодженням з прокурором Полтавської місцевої прокуратури звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3.

Ухвалою слідчого судді клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 43500,00 грн.

Слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми, на даному етапі розслідування доказами, а у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось необґрунтованого чи довільного не вбачається. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Розглядаючи клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, а також обґрунтував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на потерпілих та свідків з метою зміни їх показів, а також можливість знищення речей, які можуть бути використані під час досудового розслідування в якості речових доказів.

Враховуючи викладене, твердження підозрюваного та його захисника стосовно відсутності у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними та такими, що суперечать зібраним органом досудового розслідування матеріалам.

Безпідставними є також доводи щодо можливості застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, оскільки приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суддя тим самим виключив можливість того, що більш м'які запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3.

Крім того,є безпідставними доводи апелянта щодо порушення права ОСОБА_3 на захист, а саме не роз'яснення слідчим суддею права мати захисника та надання можливості підозрюваному користуватись правовою допомогою. Так, в матеріалах провадження міститься власноручна заява ОСОБА_3 в якій зазначено, що підозрюваний будучи ознайомленим зі своїми правами та обов'язками не бажає мати захисника. Під час апеляційного огляду ОСОБА_3 не заперечував того, що слідчий суддя дійсно роз'яснював йому право на захист.

З наведеного вбачається, що при ухваленні рішення про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і зазначені обставини підтверджені достатніми даними, які досліджені та оцінені суддею в судовому засіданні. На даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання відносно ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність встановлених ризиків, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано визначив заставу у розмірі, передбаченому щодо особи, підозрюваної у вчинені ряду кримінальних правопорушень, санкцією суворішого з яких передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 6 років (тяжкий злочин), а саме30 мінімальних розмірів заробітної плати, що складає 43500 грн. Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, і підстав вважати його завідомо непомірним, колегія суддів не вбачає.

Переглядаючи судове рішення в межах апеляційної скарги колегія суддів не встановила порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді. За таких обставин, підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Виходячи з викладеного доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 404, 407, 422 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 11.07.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строком 60 днів відносно підозрюваного ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ГОНТАР А.А. КИСІЛЬ А.М. ЛІСІЧЕНКО Л.М.