Постанова № 59295014, 18.07.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4511/16-а

2-а/296/179/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2016 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого - судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Житомирського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить визнати неправомірними дії та рішення Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки № 18/93 від 15.02.2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати, відповідно до Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до нормативно-правових актів» та зобов'язати Житомирське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у редакції, яка була чинна на час призначення пенсії позивачу в лютому 2011 року, у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 18/93 від 15.02.2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру пенсії.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що з 1993 року по 2014 рік позивач працював в органах прокуратури на різних прокурорсько-слідчих посадах. У лютому 2014 року позивачу призначено пенсію за вислугу років на підставі ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції закону, чинній на час призначення пенсії в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. ОСОБА_1 продовжував працювати на посаді старшого прокурора відділу прокуратури області. Наказом прокурора області від 27.03.2014 року позивача було звільнено за власним бажанням з посади старшого прокурора на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

22.02.2016 року позивач звернувся до управління пенсійного фонду України в м. Житомирі з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», у розмірі 90% від суми місячного заробітку у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати згідно довідки прокуратури Житомирської області від 15.02.2016 року № 18/93.

Листом відповідача № 2553/04 від 26.02.2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Ця відмова спонукала позивача звернутися до суду з вищевказаними вимогами.

Позивач в судове засідання не з'явився. 18.07.2016р. подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В запереченнях на адміністративний позов відповідач вказав, що позивачу було правомірно відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки ЗУ «Про прокуратуру» втратив чинність, а посилання на його норми є безпідставними, тому до вказаних правовідносин мають застосовуватись норми законодавства, що діють в момент подання заяви про перерахунок пенсії. Також відповідач зазначив, що відсутнє спеціальне законодавство для перерахунку пенсії окремим категоріям громадян.

Дослідивши письмові докази у справі, оглянувши матеріали пенсійної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно знаходиться на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми заробітної плати на яку нарахований єдиний соціальний внесок.

22.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, правонаступником якого є Житомирське об'єднане управління пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії до якої додав довідку прокуратури Житомирської області № 18/93 від 15.02.2016 року (а.с. 14).

Листом відповідача від 26.02.2016 року за № 2553/04 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України, який на даний час відсутній, а тому підстав для проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» немає (а.с. 11-12).

Відповідно до ч.1 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч.13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» ( в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Частиною 18 статті 50-1 вказаного Закону визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 набув чинності Закон України "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення : Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року;

На час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (22.02.2016) частини тринадцята та вісімнадцята статі 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність

Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України " Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Норми законодавства, щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами

У п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 Конституційний суд України зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Відповідно до п. 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011 ) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому суд відмовляє у задоволенні позову за необґрунтованістю.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 94, 159-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Житомирського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О. Й. Адамович