Постанова № 59287954, 21.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2016 р. Справа№ 904/5492/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участі представників:

від позивача: Коптєв О.В. - керівник

від відповідача-1: Сіднєнко О.Л. - за дов.

від відповідача-2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015

у справі №904/5492/15 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми «МіКомп»

до 1) Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області;

2) Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми «МіКомп» (далі, позивач або ТОВ ЗТФ «МіКомп») звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі, відповідач-1 або Регіональне відділення ФДМУ) та Головного управління державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі, відповідач-2) про стягнення 4 193 876,12 грн. безпідставно утримуваних грошових коштів, сплачених платіжними дорученнями: №4678 від 14.11.2006 на суму 3 984 182,58 грн., №4090 від 11.10.2006 на суму 174 744,62 грн., і №4262 від 20.10.2006 на суму 34 948,92 грн. за Договором купівлі-продажу «Об'єкта незавершеного будівництва 9-ти поверховий житловий будинок, що продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85» від 18.10.2006 та повернутого у державну власність за рішенням суду з рахунку №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області, зобов'язавши управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровської області, відповідно до п. 2.8 «Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна» на підставі розрахункового документа перерахувати стягнуті кошти з рахунку Продавця 37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області на рахунок Покупця, реквізити якого узгоджуються додаткового.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на статтю 1212 Цивільного кодексу України, статтю 20 Господарського кодексу України, статтю 43 Бюджетного кодексу України, статтю 21 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», статтю 6 Закону України «Про фонд державного майна України», Закон України «Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки», пункт 2 «Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі - продажу таких об'єктів».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 справу №904/5492/15 було направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва, де ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 прийнято до провадження суддею Борисенко І.І.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма «МіКомп» грошові кошти в розмірі 4 193 876,12 грн. 12 коп., сплачених платіжними дорученнями: № 4678 від 14.11.2006 на суму 3 984 182,58 грн.; №4090 від 11.10.2006р. на суму 174 744, 62 грн., №4262 від 20.10.2006 на суму 34 948,92 грн. на розрахунковий рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровські області №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області за Договором купівлі-продажу «Об'єкта незавершеного будівництва 9-ти поверховий житловий будинок, то продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85» від 18.10.2006.

Зобов'язано Головне управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до п. 2.8 «Порядку перерахування до бюджетів коштів, одержаних від приватизації майна» від 27.06.2006 №1704007 на підставі розрахункового документа Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області, перерахувати стягнуті кошти з рахунку Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма «МіКомп».

Присуджено до стягнення з Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма «МіКомп» 73 080,00 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем доведено факт наявності у відповідача обов'язку повернути позивачу сплачені ним на виконання умов Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «9-ти поверховий житловий будинок», що продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85» від 18.10.2006 грошові кошти у розмірі 4 193 876,12 грн. у зв'язку із розірванням вказаного договору і повторним продажем об'єкта приватизації.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Регіональне відділення ФДМУ звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 посилається на те, що державною програмою приватизації на 2012-2014 роки, яка затверджена Законом України «Про державну програму приватизації», та Державним бюджетом України на 2013-2015 роки не передбачено механізм повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації. Крім того, відповідно до частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється. З огляду на це, скаржник зазначає, що на сьогоднішній день порядок та джерела повернення сплачених за об'єкт приватизації коштів у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об'єкту або визнання його недійсним у судовому порядку, на законодавчому рівні не визначені.

Крім того, Регіональне відділення ФДМУ наголосило, що на його рахунку відсутня сума в розмірі 4 193 876,12 грн., що є предметом спору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача-1 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2016 апеляційну скаргу відповідача-1 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.07.2016, відстрочено Регіональному відділенню фонду державного майна України по Дніпропетровській області сплату залишкової частини судового збору в розмірі 4 388,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 до дня розгляду справи, а саме до 21.07.2016.

23.06.2016 представник відповідача-1 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду платіжне доручення від 14.06.2016 №240 на підтвердження сплати ним залишкової частини судового збору у розмірі 4 388,00 грн. за подання апеляційної скарги у справі №904/5492/15.

21.07.2016 представник позивача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 без змін, а апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення.

Представник відповідача-2 у судове засідання, призначене на 21.07.2016, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача-2 про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача-2.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги відповідача-1, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, 18 жовтня 2006 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариство з обмеженою відповідальністю Зовнішньоторгова фірма «МіКомп» відповідно Протоколу №8 про продаж об'єкта незавершеного будівництва Дніпропетровським аукціонним центром від 16.10.2006 уклали Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «9-поверховий житловий будинок», що продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тельмана, К. Лібкнехта (далі, Договір), згідно якого у власність останнього Регіональне відділення ФДМУ зобов'язується передати державне майно - об'єкт незавершеного будівництва «9-поверховий житловий будинок», будівельною готовністю 33%, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Тельмана, вул. К. Лібкнехта на земельній ділянці 0,24 га., а покупець - ТОВ ЗТФ «МіКомп» зобов'язується прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. В цей же день Договір купівлі - продажу був нотаріально посвідчений та зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується копією зазначеного Договору та Протоколу №8 про продаж об'єкта незавершеного будівництва Дніпропетровським аукціонним центром.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Покупець зобов'язаний внести 4 193 876,12 грн. у тому числі ПДВ 698 979,35 грн. в повному обсязі за придбаний об'єкт незавершеного будівництва протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2. Договору грошові кошти у розмірі 10 відсотків початкової вартості продажу об'єкта незавершеного будівництва в сумі 174 744, 62 грн. перераховані для участі в аукціоні згідно платіжного доручення від 11.10.06 №4090, зараховуються Покупцю в рахунок ціни продажу об'єкта незавершеного будівництва. На цю суму Покупець протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору зобов'язаний перерахувати на рахунок Продавця №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровської області, МФО 805012, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337, податок на додану вартість у розмірі 34 948, 92 грн.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що розрахунки за придбаний об'єкт незавершеного будівництва здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку Покупця № 26001001041440 у ЗАТ «Агробанк», МФО 307123, ЄДРПОУ 21873749, на рахунок Продавця №37188500900001 в УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 13467337. Плата за об'єкт незавершеного будівництва вноситься на підставі цього Договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання зазначених пунктів Договору, позивач сплатив відповідачу 4 193 876,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №4678 від 14.11.2006 на суму 3 984 182.58 грн.; №4090 від 11.10.2006 на суму 174 744.62 грн., №4262 від 20.10.2006 на суму 34 948,92 грн., які наявні у матеріалах справи (том 1, а.с. 26).

Колегією суддів встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2012 у справі №25/5005/716/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2013, розірвано Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «9-ти поверховий житловий будинок» вартістю 4 193 876,12 грн., що продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, К. Лібкнехта, 85 (стара адреса вул. Тельмана, К. Лібкнехта) №3580 від 18.09.2006, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою «МіКомп». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгову фірму «МіКомп» повернути об'єкт незавершеного будівництва «9-ти поверховий житловий будинок» вартістю 4 193 876,12 грн., що продано на аукціоні, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, К. Лібкнехта, 85 (стара адреса вул. Тельмана, К. Лібкнехта) державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за актом приймання-передачі.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

20.07.2012 в рамках проведення виконавчих дій Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції по виконанню наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2012 у справі №25/5005/716/2012 ТОВ ЗТФ «МіКомп» спірний об'єкт приватизації повернуто у державну власність, що підтверджено Актом державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 20.07.2012 (том 1, а.с. 43) та актом приймання-передавання об'єкта незавершеного будівництва від 15.11.2006 (том 1, а.с. 132).

У зв'язку з виконанням рішення суду у справі №25/5005/716/2012 в повному обсязі, в наданий боржнику строк для самостійного виконання рішення суду, державним виконавцем 20.07.2012 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за наказом №25/5005/716/2012 від 04.07.2012 (том 1, а.с. 44).

За змістом частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними до розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правило, визначене частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України, пояснюється тим, що у разі зміни або розірвання договору не відбувається знищення юридичних наслідків правочину, на підставі якого виникло договірне правовідношення (на відміну від випадків визнання правочинів недійсними). Тому сторони не повертаються у первісний стан, тобто мова не йде про реституцію. Проте, сторони можуть вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору: 1) якщо така можливість передбачена договором, що змінюється або розривається; 2) якщо така можливість передбачена законом; 3) якщо сторони визначають такий наслідок у своєму правочині про зміну або розірвання договору.

Норма частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України застосовується до всіх випадків розірвання договору.

Відповідач-1 вказує на відсутність механізму повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації.

Однак, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі - продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №32 від 18.01.2001, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі-продажу такого об'єкта у зв'язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку провадиться згідно із законодавством.

Договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «9-поверховий житловий будинок» від 18.10.2006 був укладений у рамках дії та на виконання Закону України «Про державну програму приватизації» від 18.05.2000 №1723-ІІІ, яким було затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки, яка була чинною до затвердження Законом України від 13.01.2012 №4335-VI Державної програми приватизації на 2012-2014 роки.

Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки визначала основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми (пункт 1 Загальних положень Програми).

Так, пунктом 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, було передбачено, що: у разі розірвання договору купівлі-продажу державного майна за рішенням суду у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань об'єкт приватизації підлягає поверненню в державну власність; порядок повернення в державну власність об'єктів приватизації в разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів затверджується Кабінетом Міністрів України; у разі розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації у зв'язку з невиконанням їх умов або визнання їх недійсними в судовому порядку, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, провадиться на підставі рішення суду з коштів позабюджетного Державного фонду приватизації або фонду приватизації Автономної Республіки Крим, отриманих від повторного продажу цих об'єктів у порядку, встановленому Фондом.

Отже, вказаними нормами передбачено повернення спірних коштів за умови наявності рішення суду; джерелом розрахунків з покупцем є кошти, одержані органом приватизації від повторного продажу об'єкта, повернутого у власність держави.

Матеріалами справи підтверджується, що об'єкт незавершеного будівництва «9-ти поверховий житловий будинок», розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85 разом з земельною ділянкою був проданий вдруге згідно Договору купівлі-продажу від 21.06.2013 об'єкта незавершеного будівництва 9-ти поверховий житловий будинок, разом з земельною ділянкою, на якій він розташований та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85, власником якого став ТОВ «БІП Інвест», ціна продажу об'єкта приватизації встановлена 4 295 514,80 грн. та в повному обсязі сплачена новим покупцем, про що свідчать платіжні доручення №3 від 29.04.2013, №4 від 01.07.2013, №6 від 10.07.2013, №5 від 01.07.2013.

Відповідно до договору про внесення змін №1 до Договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «9-ти поверховий житловий будинок, разом з земельною ділянкою, на якій він розташований та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 85» від 21.06.2013, сторони вказаного договору (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та ТОВ «БІП Інвест») доповнили договір пунктом 3.4.: «Станом на дату передачі об'єкта приватизації оплата здійснена Покупцем в повному обсязі в терміни передбачені договором. Передача об'єкта приватизації Покупцю здійснена Продавцем у п'ятиденний строк після сплати Покупцем у повному обсязі ціни продажу Об'єкта приватизації відповідно до акта приймання-передачі від 15 липня 2013 року».

Позивач звертався до відповідача-1 з претензією про повернення плати за об'єкт приватизації від 22.01.2015 исх.№213/а (том 1, а.с. 36).

Однак, листом від 23.02.2015 за вих. №11-11-01258 (том 1, а.с. 40) Регіональне відділення ФДМУ повідомило позивача про те, що згідно пункту 3 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсним договорів купівлі - продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №32, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, у разі розірвання договору купівлі - продажу такого об'єкту зв'язку з невиконанням його умов або визнання його недійсним у судовому порядку провадиться згідно із чинним законодавством України.

Зазначена відмова Регіонального відділення ФДМУ є необґрунтованою та суперечить вищезазначеним нормам законодавства. Посилання скаржника на відсутність механізму повернення спірних грошових коштів у будь-якому випадку не позбавляє позивача права на їх повернення у даному випадку.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» кошти від продажу об'єктів незавершеного будівництва, що перебувають у державній власності, та земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти, спрямовуються до Державного бюджету України в повному обсязі.

За змістом частини 2 статті 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України мають рахунки в органах Державної казначейської служби.

За змістом частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає, зокрема, здійснення операцій з бюджетними коштами.

Пунктом 2 частини 2 статті 43 Бюджетного кодексу України визначено, що органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюють контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями.

За змістом статті 3 Цивільного кодексу України однією із основних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені норми права, чинні станом на дату виникнення спірних правовідносин, грошові кошти у сумі 4 193 876,12 грн., сплачені позивачем на виконання умов Договору, мають бути повернуті останньому в зв'язку із розірванням Договору і повторним продажем об'єкта приватизації.

Посилання скаржника на відсутність на рахунках Регіонального відділення ФДМУ грошових коштів в розмірі 4 193 876,12 грн., що є предметом спору, не позбавляє його обов'язку щодо їх повернення позивачу, оскільки згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а відповідно до частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Крім того, чинне законодавство не передбачає привілейованого становища держаних органів порівняно із іншими суб'єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі №904/5492/15 залишити без змін.

Матеріали справи №904/5492/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко