Постанова № 59287743, 26.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2016 р. Справа№ 910/5110/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Кропивної Л.В.

Пашкіної С.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю представників:

від позивача не з'явився.

від відповідача Дзюба І.М.

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Альфа страхування"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 11.04.2016 року

у справі № 910/5110/16 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Альфа страхування"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Універсальна"

про відшкодування 8793,95 грн. шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2016 р. Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Альфа страхування" відновлено строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 року у справі № 910/5110/16, прийнято її до розгляду, порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.

Розпорядженням начальника відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду № 09-52/3375/16 від 25.07.2016 р. справу № 910/5110/16, у зв'язку із перебуванням судді Сітайло Л.Г., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.07.2016 р., справу № 910/5110/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.

В судове засідання 26.07.2016 року представник позивача не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалав даної справи, 05.11.2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" (страховик) та товариство з обмеженою відповідальністю "Феррітранссервіс" (страхувальник) уклали договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 046.0811864.260 (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля "Hyundai sonata", державний номер НОМЕР_2.

14.08.2015 року у місті Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Hyundai sonata", державний номер НОМЕР_2, та автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

Згідно з постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 20.11.2015 року особою, винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є водій ОСОБА_4.

Майнові інтереси, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Фольцваген", державний номер НОМЕР_1, застраховані публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Універсальна" за полісом № АЕ/2866000 (далі Договір-2).

Сума франшизи за Договором-2 - 510 грн., ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50000 грн.

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що було складено страхові акти, за якими до виплати підлягає 22466,50 грн..

Платіжними дорученнями № 17781 від 23.09.2015 та № 18940 від 03.10.2015 22466,50 грн. перераховані на СТО за ремонт автомобіля "Hyundai sonata", державний номер НОМЕР_2.

У свою чергу, відповідач відшкодував позивачеві 13162,55 грн., посилаючись на звіт № 08-048 від 26.08.2015 спеціаліста-оцінщика з визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю Hyundai sonata, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, згідно з яким вартість матеріального збитку становить 13672,55 грн.

За твердженням позивача, відповідач повинен відшкодувати йому ще 8793,95 грн. (22466,50-13162,55-510).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані окремими законодавчим актом - Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Крім Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ці відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них (ч. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Водночас, цією ж статтею визначено, що якщо норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Обсяг прав, які набуває страховик, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, передбачено ст. 993 ЦК України, якою встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Зміст даної статті дублює положення ст. 27 Закону України від 07.03.1996, №85/96-ВР "Про страхування", і визначає можливість виникнення у страховика права регресу до заподіювача страхувальнику шкоди (суброгація).

Відповідно до Постанови від 15 квітня 2015 року Верховного Суду України страховик, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов Договору набуває права зворотної вимоги до страхової компанії винуватця у сумі страхового відшкодування, що дорівнює фактичним затратам із вирахуванням франиіии.і

Страховик виплативши страхове відшкодування набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника.

Законами України "Про страхування" та "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу. Таким чином страховик виплативши страхове відшкодування набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) у сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника за вирахуванням франшизи. З огляду наведені законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи встановивши, що Позивач як страховик отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування і таке право переходить до нього саме в обсягах фактично понесених витрат, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позову.

Позивачем було долучено розрахунок-фактуру № 2608-15, згідно якого вартість ремонту пошкодженого ТЗ «Hyundai sonata» д/н НОМЕР_2 складає 22891,50 гривень, та на підставі якого було здійснено розрахунок та виплату страхового відшкодування (двома окремими виплатами - часткова і повна).

З системного аналізу наведених положень Закону України "Про обов'язкове врахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що під оціненою шкодою в згаданому законі розуміється шкода, оцінена насамперед страховою компанією. Таким чином, страховик, виплативши страхове відшкодування, набуває право зворотної вимоги до страховика (винної особи) в сумі страхового відшкодування у межах суми фактичних витрат страхувальника.

Із зазначеного вбачається, що позивачем були надані належні докази того, що розмір шкоди складає саме 22466,50 грн.

У відповідності до ст. 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 року у справі №910/5110/16 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 19, ЄДРПОУ 30968986, п/р 265084928401 у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 280281) 8793 (вісім тисяч сімсот девяносто три) грн. 95 коп. матеріальної шкоди, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 9, ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 19, ЄДРПОУ 30968986, п/р 265084928401 у ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», МФО 280281) 1515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 910/5110/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.В. Кропивна

С.А. Пашкіна