Рішення № 59287451, 26.07.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 рокуСправа № 912/2242/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2242/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м. Кіровоград

до Приватного підприємства "Вагран", м. Кіровоград

про стягнення 17213,96 грн

за участю представника позивача - юрисконсульта Кіровоградського РЕМ ОСОБА_1, довіреність № 101/07 від 24.12.2015.

Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго", від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії №435 М від 26.03.2013 в розмірі 17213,96, з яких: 14853,45 грн - заборгованість за активну електричну енергію, 1576,96 грн - пеня, 120,21 грн - 3% річних, 663,34 грн - інфляційні збитки, з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням Приватним підприємством "Вагран" зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №435М від 26.03.2013 в частині здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію.

Ухвалою від 08.06.2016 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі, справу призначив до розгляду у судовому засіданні 05.07.2016 та витребував від сторін необхідні для розгляду справи по суті докази.

Ухвалою від 05.07.2016 розгляд справи відкладався в порядку визначеному статтею 77 Господарського процесуального кодексу України.

Присутній у судовому засіданні 26.07.2016 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

На адресу господарського суду органом поштового зв'язку повернуто конверт з вкладенням (ухвала про порушення провадження у справі від 08.06.2016) та конверти з вкладенням (ухвала про відкладення розгляду справи від 05.07.2016), які направлялися на адресу Приватного підприємства "Вагран".

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарським процесуальним кодексом України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Позивачем у позовній заяві зазначено адресу відповідача: м. Кіровоград, просп. Університетський, 21, саме на цю адресу і направлялась ухвала про порушення провадження від 08.06.2016, крім того, ухвалу про відкладення розгляду справи від 05.07.2016 направлялась і на поштову адресу відповідача: м. Кіровоград, вул. Севастопольська, 7а.

Місцезнаходження відповідача згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №22067654 від 05.07.2016 (а.с. 50).

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи відсутність будь-яких обґрунтованих клопотань з боку відповідача, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, що наведені в обґрунтування підстав позову, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" (надалі - ПАТ "Кіровоградобленерго") в особі його структурного підрозділу Кіровоградського міського району електричних мереж (постачальник) та Приватним підприємством "Вагран" (надалі - ПП "Вагран", споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №435М (надалі по тексту - Договір, а.с. 9-13), за умовами якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача в межах дозволеної потужності, величини якої по площадках вимірювання та точок продажу визначені в пункті 6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач зобовязався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.

У пункті 2.3.3 Договору сторони узгодили, що споживач повинен оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до умов додатків до договору "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до Додатку № 1 до Договору "Порядок розрахунків" розрахунковим вважається період з 18 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами шляхом безготівкового перерахування за платіжними дорученням через власний рахунок в установі банку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії або шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за "Актом про використану електричну енергію" за показами розрахункових засобів обліку в точках обліку, перелік яких надано в пункті 7 додатку до договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Споживач узгоджує "Акт про використану електричну енергію" з основним споживачем.

Споживач самостійно на протязі 5 операційних днів після дати отримання рахунку має здійснювати остаточний розрахунок за активну електричну енергію, фактично спожиту протягом розрахункового періоду, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за протоколами порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеню, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами договору (пункт 8 Додатку № 1 до Договору (а.с. 14 з оборотом).

Договір набрав чинності з дня підписання і укладається на строк до 31.12.2013.

Сторони узгодили умову про те, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 9.4. Договору).

Оскільки господарському суду не надано доказів того, що сторони звертались із заявою про припинення дії Договору, господарський суд прийшов до висновку, що зазначений Договір є продовженим на наступні календарні роки.

При вирішенні спору у даній справі господарський суд враховує наступне.

Статтею 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно вимог статті 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (надалі - Правила користування електричною енергією, Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442.

Відповідно до пункту 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході розгляду спору судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг по постачанню електричної енергії у період з жовтня 2015 по березень 2016 включно на загальну суму 14853,45 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за період з 01.10.2015 - 06.06.2016 (а.с. 35).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується відомостями про розрахункові обліки з жовтня 2015 по березень 2016.

Для оплати вартості спожитої відповідачем електричної енергії позивачем виставлялись відповідачу (вручались та направлялись рекомендованою кореспонденцією) рахунки за період з жовтня 2015 по березень 2016, із зазначенням сум, належних до оплати, та строків їх оплати (а.с.20, 25, 28, 31, 34).

Однак, доказів проведення розрахунку за спожиту електроенергію відповідачем не надано, наявність заборгованості не спростовано.

З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з ПП "Вагран" 14853,45 грн заборгованості за спожиту електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню господарським судом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач оплату за спожиту електричну енергію не проводив чим порушив пункт 2.3.3 Договору та пункт 8 Додатку № 1 до Договору, норми статей 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 1576,96 грн.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,8 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Позивачем нараховано пеню в розмірі 1576,96 грн. (а.с. 37) за загальний період з 07.12.2015 по 06.06.2016 з урахуванням умов Договору та норм статей 253, 254, 258 Цивільного кодексу України, частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що позивачем помилково зазначений період нарахування пені з 07.12.2015 по 06.06.2016 із суми заборгованості 1550,39 грн, яка підлягала сплаті відповідачем за жовтень 2015. Враховуючи отримання представником відповідача рахунку-фактури №435М/1 від 23.10.2015 із зазначенням терміну сплати до 30.10.2015, що відповідає пункту 8 Додатку № 1 до Договору, пеня із суми заборгованості 1550,39 грн підлягала обрахуванню за період з 31.10.2016 по 30.04.2016. Оскільки позивачем не змінено період обрахування пені в цій частині, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з несплатою заборгованості по оплаті спожитої електроенергії за жовтень 2015 в сумі 1550,39 грн складає 268,09 грн за період з 07.12.2015 по 30.04.2016. В іншій частині нарахування пені здійснено позивачем з урахуванням направлення останнім рахунків на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та отримання рахунку споживачем або повідомлення про повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1515,69 грн.

Підлягають стягненню з відповідача заявлені позивачем також 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем строків оплати вартості електричної енергії, спожитої в період з жовтня 2015 по березень 2016, правомірним є нарахування позивачем 3% річних за період прострочення з 02.11.2015 по 06.06.2016 в загальному розмірі 120,21 грн. (а.с. 38) та інфляційних втрат за період з жовтня 2015 по травень 2016 в загальному розмірі 663,34 грн (а.с. 36).

За таких обставин, позовні підлягають частковому задоволенню господарським судом, а саме в частині стягнення з Приватного підприємства "Вагран" 14853,45 грн заборгованості за активну електричну енергію, 1515,69 грн пені, 120,21 грн 3% річних, а також 663,34 грн інфляційних втрат.

В іншій частині в задоволені позову слід відмовити.

На підставі частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1378,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Вагран" (25028, м. Кіровоград, просп. Університетський, 21, ідентифікаційний код 31774892) на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25012, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362, на поточний рахунок із спеціальним режимом використання №260323121425 в ПАТ "Ощадбанк", МФО 233475) - 14853,45 грн заборгованості за активну електричну енергію.

Стягнути з Приватного підприємства "Вагран" (25028, м. Кіровоград, просп. Університетський, 21, ідентифікаційний код 31774892) на користь Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (25012, м. Кіровоград, просп. Комуністичний, 15, ідентифікаційний код 23226362, на поточний рахунок №26006001000865 у ПАТ "Перший інвестиційний банк" міста Кіровограда, МФО 300506)) - 1515,69 грн пені - 120,21 грн 3% річних, 663,34 грн інфляційних втрат, а також 1378,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити відповідачу (м. Кіровоград, просп. Університетський, 21).

Повне рішення складено 29.07.2016.

Суддя О.Б. Шевчук