Ухвала суду № 59287271, 26.07.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

26.07.2016 Справа № 905/582/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі»пророзстрочку виконання рішення у справі№905/582/16за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі»про стягнення 104118,24грн.Представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не заявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2016 позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенні частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 пеню у розмірі 32703,67грн., 3% річних у розмірі 1702,57грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 52036,02грн. та судовий збір у розмірі 1296,64грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2016 рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 залишено без змін.

21.06.2016 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 у справі №905/582/16 видано наказ.

18.07.2016 до господарського суду Донецької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» по справі №905/582/16 про розстрочку виконання судового рішення від 29.03.2016 на 12 місяців до 29.06.2017, шляхом погашення наступним чином: -суму 7311,57грн. до 29.07.2016; -суму 7311,57грн. до 29.08.2016; -суму 7311,57грн. до 29.09.2016; -суму 7311,57грн. до 28.10.2016; -суму 7311,57грн. до 29.11.2016; -суму 7311,57грн. до 29.12.2016; -суму 7311,57грн. до 27.01.2017; -суму 7311,57грн. до 28.02.2017; -суму 7311,57грн. до 29.03.2017; -суму 7311,57грн. до 28.04.2017; -суму 7311,57грн. до 29.05.2017; -суму 7311,57грн. до 29.06.2017.

Заява мотивована тим, що розмір стягуваної суми рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2016 досить значний для підприємства заявника, яке на даний час зазнає серйозних фінансових труднощів в умовах нестабільної та кризової ситуації безпосередньо в Донецькому регіоні та країні в цілому. Зниження обсягів надання послуг на підприємстві відповідача та наявність дебіторської заборгованості підприємств контрагентів перед відповідачем, яка станом на 31.12.2015 склала 21222000,00грн., дуже погіршили фінансове становище Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» та негативно вплинули на його господарську діяльність, в результаті чого збитки останнього за 2015 рік склали 615 тис. грн. Також, заявник зазначає, що внаслідок проведення на території Донецької області антитерористичної операції Товариство з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» позбавлене можливості належним чином виконувати свої зобовязання по договору. Окрім того, підприємство відповідача є великим платником, як місцевих, так і державних податків, у звязку з тим, вказані процеси призведуть до істотного скорочення платежів як до місцевого, так і державного бюджетів. Відповідач зазначив, що ще в липні 2015 року виконав зобовязання перед позивачем і не має заборгованості по договору купівлі продажу.

На підтвердження своєї заяви заявник надає належним чином засвідчені копії балансів (звітів про фінансовий стан) станом на 31.12.2015, на 31.03.2016, звітів про сукупний дохід за 2015 рік, 1 квартал 2016 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.07.2016 розгляд заяви призначений на 26.07.2016 .

Сторони у судове засідання 26.07.2016 явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином про що свідчить відмітка канцелярії суду вихідної кореспонденції на ухвалі господарського суду Донецької області від 20.07.2016.

Згідно приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. (п.7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012)

Норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Згідно з п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.

Судом відзначається, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дослідивши мотиви заяви та додані докази, дійшов висновку про відсутність виключних обставин, наявність яких надавала б підстави для розстрочення виконання рішення на строк 12 місяців, з наступних підстав.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (див. §40 рішення Європейського суду з прав людини у справі Півень проти України від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бакай та інші проти України від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як вбачається судом з матеріалів справи, станом на момент звернення заявником не вжито заходів хоча б часткового виконання рішення суду в добровільному порядку.

Посилання заявника на тяжкий фінансовий стан підприємства та значну заборгованість підприємств контрагентів відповідача, як на підставу для рострочення виконання рішення, судом не приймаються, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника, яка ведеться на власний ризик та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Окрім того, заявником не надано належних доказів в підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належних доказів на підтвердження того, що така можливість у заявника зявиться. Подані заявником докази, а саме Баланси (Звіти про фінансовий стан) за 2015 2016 роки навпаки свідчать про тривале тяжке фінансове становище заявника і про відсутність будь-яких показників для покращення результатів господарської діяльності. Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутність коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Посилання відповідача на ту обставину, що основний борг перед позивачем він погасив ще у липні 2015 року судом не приймаються, оскільки рішенням господарського суду Донецької області стягнуто 3% річних, пеню та втрати від інфляції, а не суму основного боргу за договором купівлі продажу.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Отже, суд не може прийняти як виняткову обставину для розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області стягнення не основного боргу, оскільки у будь якому випадку судові рішення є обовязковими до виконання незалежно від того, який вид заборгованості ними присуджено до стягнення.

Також, судом не приймаються посилання відповідача на проведення антитерористичної операції на території Донецої області, як на обставину, що значно ускладнює ведення господарської діяльності, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2016 по справі №905/582/16 встановлено, що заборгованість відповідача виникла на підставі договору укладеного сторонами в кінці 2014 року, а його виконання відбулось вже у 2015 році, тобто коли проведення антитерористичної операції давно для всіх є загальновідомим фактом, проте не зважаючи на вказані обставини, відповідач бере на себе зобовязання, які виконує, проте з порушенням строку.

З огляду на викладене, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2016 по справі №905/582/16 на 12 місяців, врахувавши, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Разом з тим, заявник не обмежений у праві подати заяву про розстрочення виконання рішення у разі наявності інших виключних обставин.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Управління громадського харчування та торгівлі» у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 18.07.2016 по справі №905/582/16 строком на 12 місяців.

Суддя Д.М. Огороднік