Рішення № 59277710, 26.07.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 р. Справа № 909/487/16 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З. , при секретарі судового засідання Ломей Л.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерної компанії "Харківобленерго", вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західні енергетичні транзити", вул. Галицька, буд. 67 офіс 402, м. Івано-Франківськ, 76019

за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", вул. Гоголя, 285, м.Черкаси, 18002

про стягнення заборгованості в сумі 54227960,75 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1-представник, довіреність № 01-16юр/3210 від 25.04.16р.;

від третьої особи на стороні відповідача: не з"явилися;

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Івано - Франківської області з позовом, в якому просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західні енергетичні транзити" заборгованість в сумі 54227960,75 грн., в тому числі 51 000 000 грн. основного боргу, 2 577 494,99 грн. інфляційних та 650 456,76 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.16 порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 05.07.16р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго".

Ухвалою суду від 05.07.16 розгляд справи відкладено на 26.07.16.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.15 та додаткової угоди №1 від 27.08.15 ПАТ "Черкасиобленерго" повинно було повернути позивачу 51000000 грн. у строк до 30.09.15. З метою отримання від ПАТ "Черкасиобленерго" зазначеної суми коштів між позивачем та відповідачем було укладено договір доручення № 23/12/15 від 23.12.15, за умовами якого відповідач повинен був негайно після отримання від ПАТ "Черкасиобленерго" вищевказаної суми коштів передати її позивачу. ПАТ "Черкасиобленерго" було перераховано на рахунок відповідача кошти отримані за договором поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.15 у сумі 51000000 грн., однак відповідач не перерахував їх позивачу. За прострочення перерахування 51000000 грн. позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних та інфляційних у вищевказаних сумах.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, направив суду відзив на позов від 25.07.16 №25/07/078 (вх.№10529/16 від 25.07.16), в якому посилається на те, що в порушення умов п.5.1. договору доручення № 23/12/15 від 23.12.15 та ч.2 ст.5 ГПК України позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору. Також зазначає, що відповідно до пункту 2.2.3 Договору доручення відповідач зобов'язаний негайно передати АК «Харківобленерго» все отримане в зв'язку з виконанням своїх зобов'язань за цим договором (здійсненням юридичних дій, визначених у пункті 2.1. цього Договору), а так як термін "негайно" не має конкретних часових рамок, зобов"язання по поверненню коштів не може вважатися простроченим. Крім того, позивач в порушення умов п.п.3.2.3., 3.2.4. договору доручення не направив відповідачу акт виконаних робіт, не запропонував відшкодування понесених відповідачем витрат та сплату винагороди у розмірі 100 000 грн.

Представник третьої особи у відзиві на позов №4205/09-03 від 29.06.16 (вх.№9354/16 від 05.07.16) зазначив, що на виконання умов договору поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 перерахувало на рахунок відповідача 51000000 грн., а отже обов'язок за цим договором виконало у повному обсязі та просив позов задоволити.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

На підставі укладеного між АК «Харківобленерго» та ПАТ "Черкасиобленерго" договору №2 поворотної фінансової допомоги від 23.07.2015 АК «Харківобленерго» були передані у власність ПАТ "Черкасиобленерго" грошові кошти в сумі 51000000 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи копією платіжного доручення №2013 від 28.07.2015 (а.с.19).

За умовами пунктів 1.1, 4.1 зазначеного Договору (у редакції додаткової угоди № 1 від 27.08.2015) вказана вище сума коштів повинна бути повернута ПАТ "Черкасиобленерго" на рахунок АК «Харківобленерго» у строк до 30.09.15.

Однак, у вказаний строк ПАТ "Черкасиобленерго" свої зобов'язання по поверненню коштів не виконало.

Для вирішення питання щодо повернення суми фінансової допомоги між АК «Харківобленерго» (довіритель, позивач по справі) та ТОВ "Західні енергетичні транзити" (повірений, відповідач по справі) 23.12.15 було укладено договір доручення №23/12/15 (далі - Договір доручення), відповідно до якого ТОВ "Західні енергетичні транзити" має право отримувати на власний рахунок/рахунки від зобов'язаних перед довірителем осіб майно, кошти та інше, у тому числі, стягнене за рішенням суду, передане в ході добровільного досудового виконання зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Листом №3326/04 від 20.05.16 (а.с.13) ПАТ "Черкасиобленерго" повідомило позивача про виконання умов договору поворотної фінансової допомоги №2 від 23.07.2015 шляхом перерахування коштів відповідачу в сумі 51 000 000 грн. на підставі платіжних доручень:

- 25 000 000,00 грн. за платіжним дорученням №740 від 25.12.15;

- 10 000 000,00 грн. за платіжним дорученням №750 від 28.12.15;

- 11 000 000,00 грн. за платіжним дорученням №751 від 29.12.15;

- 5 000 000,00 грн. за платіжним дорученням №756 від 29.12.15.

Копії вказаних платіжних доручень містяться в матеріалах справи (а.с.24-27).

Відповідно до пункту 2.2.3 Договору доручення відповідач зобов'язаний негайно передати АК «Харківобленерго» все отримане в зв'язку з виконанням своїх зобов'язань за цим договором (здійсненням юридичних дій, визначених у пункті 2.1. цього Договору).

Однак, відповідач зобов'язання по поверненню позивачу коштів в сумі 51 000 000 грн. не виконав.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов"язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав, доводи позивача не спростував.

Щодо заперечень відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Рішенням Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Як зазначалось вище, згідно п.2.2.3 Договору доручення відповідач зобов'язаний негайно передати АК «Харківобленерго» все отримане в зв'язку з виконанням своїх зобов'язань за цим договором (здійсненням юридичних дій, визначених у пункті 2.1. цього Договору).

В листі Верховного суду від 01.02.13 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено наступне.

Згідно з "Великим тлумачним словником української мови" прислівник "негайно" означає, що подія відбувається зразу, без затримки, терміново.

Певною мірою поняття "негайно" розкривається у ч. 4 ст. 30 Закону № 606-XIV, якою регулюється строк здійснення виконавчого провадження. Зокрема у ній зазначено, що коли рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня після надходження документів, зазначених у ст. 17 цього Закону.

Також термін "негайно" вживається і в кримінальному процесі (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1988 р. у справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства") - щодо терміна "негайно" суд визнає виправданим строк до 4-х днів (у тлумаченні ст. 5 Конвенції - негайний розгляд).

Щодо заперечень відповідача, що позивач в порушення умов п.п.3.2.3., 3.2.4. договору доручення не направив відповідачу акт виконаних робіт, не запропонував відшкодування понесених відповідачем витрат та сплату винагороди у розмірі 100 000 грн., суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права, якщо вважає, що воно порушено.

З огляду на вищенаведене та той факт, що станом на день вирішення спору заборгованість в сумі 51 000 000 грн. відповідачем не перерахована позивачу, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 51 000 000 грн. є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем за період з 28.12.15 по 31.05.16 нараховано 650465,76 грн. - 3% річних та за період з 01.01.16 по 30.04.16 грн. інфляційних .

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, на підставі ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних нарахувань по кожній сумі окремо та встановлено, що розрахунок інфляційних є арифметично вірним, а обгрунтований розмір 3% річних становитиме 648713,45 грн. (розрахунок 3% річних. здійснених в ІПС "Законодавство" додається ).

Таким чином до стягнення підлягають 51 000 000 грн. основного боргу, 2 577 494,99 грн. інфляційних та 648713,45 грн. - 3% річних. В решті стягнення 3% річних відмовити

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме 206693,37 грн. судового збору.

Керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 625, 629 ЦК України, ст.174, 193 ГК України, 22, 43, 49, 55, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерної компанії «Харківобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західні енергетичні транзити" за участі третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про стягнення заборгованості в сумі 54227960,75 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західні енергетичні транзити" (вул. Галицька, буд. 67 офіс 402, м. Івано-Франківськ, 76019, код 35276957) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м.Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська, 149, код 00131954) - 51 000 000 (п"ятдесят один мільйон) грн. 00 коп. основного боргу, 2 577 494 (два мільйони п"ятсот сімдесят сім тисяч чотириста дев"яносто чотири) грн. 99 коп. інфляційних, 648713 (шістсот сорок вісім тисяч сімсот тринадцять) грн. 45 коп. - 3% річних та 206693 (двісті шість тисяч шістсот дев"яносто три) грн. 37 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.07.16

Суддя Цюх Г.З.