Рішення № 59275233, 23.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2013 Справа № 905/6052/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма», м. Донецьк

до відповідача: Компанії «Солюкс Корпорейшн», ОСОБА_1, Сполучені Штати Америки

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, м. Донецьк

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Донецьк

про визнання прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма»: на одержання патенту на винахід термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-R-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину; на одержання патенту на винахід епімеризація 4`-С зв`язку і модифікація 14-СНЗ- (СО)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків; на одержання патенту на винахід синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб аралкілірування 4`-гідроксильної групи антрациклінів; на одержання патенту на винахід термостійкий кристалічний гідро хлорид епірубіцину.

За участю представників сторін та третіх осіб:

від позивача: ОСОБА_4 - за довіреністю № 418 від 25.09.2013 року

від відповідача: не з'явився

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2: ОСОБА_5 за довіреністю №8/4 від 01.03.2013 року

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Компанії «Солюкс Корпорейшн», ОСОБА_1, Сполучені Штати Америки, про визнання прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма»: на одержання патенту на винахід термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-R-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину; на одержання патенту на винахід епімеризація 4`-С зв`язку і модифікація 14-СНЗ- (СО)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків; на одержання патенту на винахід синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб аралкілірування 4`-гідроксильної групи антрациклінів; на одержання патенту на винахід термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на укладання між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Сінбіас-Фарма» та ОСОБА_6, ОСОБА_3. працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-промислова фірма «Сінбіас Фарма», правонаступником якого є позивач, договорів про права на службові винаходи від 12.06.2001р. та від 15.06.2001р., згідно з якими вказані працівники зобовязалися за завданням позивача приймати участь у наукових дослідженнях в галузі розробки лікарських препаратів, а у випадку створення винаходів повідомити про це роботодавця, тобто позивача.

При цьому, за твердженням позивача, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не повідомили роботодавця про створені ними наступні службові винаходи: термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-R-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину; на одержання патенту на винахід епімеризація 4`-С зв`язку і модифікація 14-СНЗ- (СО)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків; на одержання патенту на винахід синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб аралкілірування 4`-гідроксильної групи антрациклінів; на одержання патенту на винахід термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину.

В порушення умов укладених між робітниками та позивачем договорів, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 передали всі права на вказані вище винаходи відповідачу за договорами про передачу (переуступку) прав від 23.04.2004 р., від 09.07.2004 р., від 03.03.2006 р., від 15.12.2006 р., 22.05.2008 р. та від 17.11.2008 р. В свою чергу, на підставі вказаних договорів відповідач зареєстрував вказані в позовній заяві винаходи і одержав на них ряд патентів в США, Європі, Індії, Китаї та Російській Федерації.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що вказані вище винаходи є службовими, тому права на одержання патентів на вказані винаходи належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма», тобто позивачу.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2, у письмових поясненнях зазначив, що ним у співавторстві з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 у зв'язку з виконанням службових обов'язків були створені зазначені в позовній заяві винаходи, також підтвердив факт укладання договорів про переуступку права вимоги на винаходи від 22.04.2004 р., від 07.07.2004 р., від 03.03.2006 р., від 15.12.2006 р., 22.05.2008 р. та від 17.11.2008 р. з відповідачем.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3, через канцелярію суду надав письмові пояснення від 11.10.2013р., в яких зазначив про створення службових винаходів з ОСОБА_2 та ОСОБА_7; право на службові винаходи, на які посилався ОСОБА_3 є предметом розгляду по справі, що розглядається. При цьому, ОСОБА_3 вважає, що вказані розробки були службовими винаходами, оскільки були створені на базі підприємства позивача. Також в своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначає, що автори не повідомили позивача про створення вказаних винаходів, а з метою їх патентування в різних країнах світу уклали з компанією «Солюкс Корпорейшн» договори переуступки прав від 22.04.2004 р., від 07.07.2004 р., від 03.03.2006 р., від 15.12.2006 р., від 22.05.2008 р. та від 17.11.2008 р.

Відповідач у жодне судове засідання не зявився, відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, однак, про дати судових засідань був повідомлений належним чином, з дотриманням вимог ст. 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р., що підтверджується нотаріально засвідченим перекладом позовної заяви, ухвали про порушення провадження у справі від 27.08.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 10.10.2013р., накладною про відправку FedEx №803588114138, актом дослідження доказів №1 від 21.10.2013 р. та накладною № накладну GD 923595903 WW від 18.10.2013 р.

Враховуючи те, що вимоги ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р. були додержані, справа може розглядатися по суті без участі відповідача.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» є субєктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, яка утворилась в результаті реорганізації шляхом злиття Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотех» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Сінбіас-Фарма», що підтверджується протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» №01 від 30.08.2004р., також Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» є правонаступником всіх прав та обовязків Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Сінбіас-Фарма».

Відповідач, Компанія «Солюкс Корпорейшн» також є субєктом підприємницької діяльності зі статусом юридичної особи, резидентом штату Каліфорнія, Сполучені Штати Америки, вказане підтверджується нотаріально засвідченим перекладом довідки відповідача, що видавалась компанією з приводу оподаткування прибутку підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом ТОВ «НВФ «Сінбіас Фарма» №1-ОК від 01.09.1995 р. ОСОБА_2 був прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду виконавчого директора вказаної юридичної особи з 01.09.1995 р., а наказом №05-ОК від 05.04.2002 р. - переведений на основну роботу на посаду виконавчого директора з 08.04.2002 р.

В свою чергу, згідно з наказом №07-ОК від 15.04.1998 р. ТОВ «НВФ «Сінбіас Фарма» ОСОБА_3 був прийнятий на роботу за сумісництвом на посаду інженера-технолога з 16.04.1998 р. Згодом, наказом ТОВ «НВФ «Сінбіас Фарма» №01-П від 31.01.2005 р. ОСОБА_3 був переведений на роботу за сумісництвом на посаду начальника лабораторії синтезу антрациклінів з 01.02.2005 р. Після цього, наказом позивача №47-П від 01.12.2006 р. ОСОБА_3 був переведений на роботу за сумісництвом на посаду директора з виробництва з 01.12.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, до службових обовязків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 входило, зокрема, участь у розробці та синтезі таких антрациклінів як доксорубіцин, епірубіцин та ідарубіцин, що підтверджується наказами ТОВ «НВФ «Сінбіас Фарма» №7 від 29.05.1998 р., №8 від 09.08.2000 р. та №15 від 18.06.2002 р.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_2 були укладені договори про права на службовий винахід №12/06-2001 від 12.06.2001 р. та №15/06-2001 від 15.06.2001 р. відповідно.

Згідно умов вказаних договорів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобовязалися за завданням позивача (роботодавця) приймати участь у наукових дослідженнях, що спрямовані на розробку потенційно патентоздатних винаходів, у випадку створення вказаних винаходів, робітник повинен повідомити про це роботодавця. Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наукові дослідження здійснювались в галузі розробки лікарських препаратів.

Вся інформація, відповідно до п. 5 вказаних договорів, про хід досліджень та отримані в результаті досліджень результати, а також про винаходи є комерційною таємницею. Пунктом 3 вказаних договорів встановлено, що винаходи за договором є службовими, права на реєстрацію, як встановлено п. 8 договорів, та одержання на території будь-якої держави патенту (патентів) на такі винаходи належить виключно роботодавцю, тобто позивачу.

Строк дії вказаних договорів №12/06-2001 від 12.06.2001р. та №15/06-2001 від 15.06.2001р., згідно п. 9, погоджено між робітником та роботодавцем з моменту їх підписання та до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії зазначених вище договорів про права на службовий винахід №12/06-2001 від 12.06.2001 р. та №15/06-2001 від 15.06.2001 р., ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали також сім договорів із відповідачем, обєктом яких стали створені за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дослідження.

Так, між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (первісні кредитори) та відповідачем 09.07.2004 р. було укладено договір про передачу (переуступку) прав, за умовами якого вказані фізичні особи продають, передають, надають правонаступнику (відповідачу) повні і ексклюзивні права, право власності та відсотки на винахід термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту.

Крім того, між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (первісні кредитори) та відповідачем 23.04.2004 р. було укладено договір про передачу (переуступку) прав, за умовами якого вказані фізичні особи продають, передають, надають правонаступнику (відповідачу) повні і ексклюзивні права, право власності та відсотки на винахід спосіб отримання 4-r-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину.

Також, між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (первісні кредитори) та відповідачем 03.03.2006 р. було укладено договір про передачу (переуступку) прав, за умовами якого вказані фізичні особи продають, передають, надають правонаступнику (відповідачу) повні і ексклюзивні права, право власності та відсотки на винахід епімерізація 4-с звязку і модифікація 14-сн3-(со)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків.

15.12.2006 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (первісні кредитори) та відповідачем було укладено договір про передачу (переуступку) прав, за умовами якого вказані фізичні особи продають, передають, надають правонаступнику (відповідачу) повні і ексклюзивні права, право власності та відсотки на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину.

Крім того, між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (первісні кредитори) та відповідачем 22.05.2008 р. було укладено договір про передачу (переуступку) прав, за умовами якого вказані фізичні особи продають, передають, надають правонаступнику (відповідачу) повні і ексклюзивні права, право власності та відсотки на винахід спосіб аралкіліровання 4-гідроксильної групи антрациклінів.

Та 17.11.2008 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 (первісні кредитори) та відповідачем було укладено договір про передачу (переуступку) прав, за умовами якого вказані фізичні особи продають, передають, надають правонаступнику (відповідачу) повні і ексклюзивні права, право власності та відсотки на винахід термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаних договорів відповідачем, Компанією «Солюкс Корпорейшн», в Сполучених Штатах Америки, Індії, Європі, Китайській Народній Республіці, Російській Федерації були одержані патенти на певні винаходи та подані заявки та одержання патентів на винаходи:

- термально стійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину та метод виробництва того ж продукту;

- спосіб отримання 4-r-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину;

- епімерізація 4-с звязку і модифікація 14-сн3-(со)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків;

- синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину;

- спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину;

- спосіб аралкіліровання 4-гідроксильної групи антрациклінів та термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно наказів позивача №7 від 29.05.1998 р., №8 від 09.08.2000 р. та №15 від 18.06.2002 р., а також пояснень третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, вказані винаходи були створені авторами у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків та за дорученням роботодавця (позивача) з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання ТОВ «НПФ «Сінбіас Фарма».

Крім того, всі вказані винаходи були створені під час дії договорів про права на службовий винахід №12/06-2001 від 12.06.2001 р. та №15/06-2001 від 15.06.2001 р., укладеними між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та позивачем. Як зазначалось, внаслідок правонаступництва всі права і обовязки ТОВ «НПФ «Сінбіас Фарма» за всіма зобовязаннями, включаючи і вказані вище договори про права на службовий винахід №12/06-2001 від 12.06.2001 р. та №15/06-2001 від 15.06.2001 р., перейшли до позивача.

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Спеціальною нормою п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», встановлено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», підсудність судам України є виключною у таких справах з іноземним елементом: якщо спір пов'язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні.

З огляду на те, що предметом спору по цій справі є визнання порушених прав на одержання патентів на винаходи, системний аналіз ст. 4 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р., а також Розділів ІІІ («Право на одержання патентів») та IV («Порядок одержання патенту») Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дозволяє зробити висновок про те, що зміст права на одержання патенту включає в себе, зокрема, правомочності оформляти право інтелектуальної власності на винаходи в Україні, включаючи право подавати заявки на реєстрацію таких об'єктів інтелектуальної власності в Україні, брати участь у розгляді таких заявок та одержувати патенти в Україні.

Із врахуванням зазначеного вище суд робить висновок про те, що дана справа підлягає розгляду і вирішенню господарським судом України. При цьому, згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, до виключної підсудності господарського суду віднесені справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності, які належить розглядати господарським судом за місцем вчинення порушення. Таким чином, дана справа підлягає розгляду і вирішенню Господарським судом Донецької області.

Вирішуючи питання про право, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин по справі, суд виходить із приписів ст. 37 Закону України «Про міжнародне приватне право», відповідно до яких, до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав. Таким чином, до спірних правовідносин має застосовуватися право України.

Відповідно до положень абз. 6 ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», службовий винахід (корисна модель) винахід (корисна модель), створений працівником: у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше; з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.

Із врахуванням зазначеного вище, створені за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 винаходи, а саме: термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-R-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину; на одержання патенту на винахід епімеризація 4`-С зв`язку і модифікація 14-СНЗ- (СО)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків; на одержання патенту на винахід синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб аралкілірування 4`-гідроксильної групи антрациклінів; на одержання патенту на винахід термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину, є службовими винаходами.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника.

Винятки із цього правила визначені ч. 2-4 ст. 9 вказаного Закону України, відповідно до яких, винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.

Як встановлено судом, в матеріалах справи не міститься жодних доказів повідомлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роботодавця (позивача ) про створення ними службових винаходів з описом, що розкриває суть таких винаходів досить ясно і повно.

Таким чином, в даному випадку відсутні передбачені ч. 4 ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» підстави для переходу до винахідників права на одержання патентів на службові винаходи. А отже, за приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», права на одержання патентів на такі службові винаходи належать виключно роботодавцю і не переходять до винахідників.

Крім того, слід врахувати, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.

Зазначене вище дає підстави дійти висновку про те, що право на одержання патентів на вказані вище службові винаходи, а саме: термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-R-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину; на одержання патенту на винахід епімеризація 4`-С зв`язку і модифікація 14-СНЗ- (СО)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків; на одержання патенту на винахід синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб аралкілірування 4`-гідроксильної групи антрациклінів; на одержання патенту на винахід термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину, належить роботодавцю, тобто позивачу як правонаступнику ТОВ «НВФ «Сінбіас Фарма».

Крім того, оцінюючи наявні в матеріалах справи договори про передачу (переуступку) прав від 23.04.2004 р., від 09.07.2004 р., від 03.03.2006 р., від 15.12.2006 р., від 22.05.2008 р. та від 17.11.2008 р., укладені між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, з однієї сторони, і відповідачем із іншої, суд виходить з наступного.

Як зазначалось вище, за приписами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», всі права на одержання патентів на службові винаходи, належать роботодавцю, тобто позивачу.

Враховуючи те, що права на одержання патентів, як вбачається з матеріалів справи, не переходили до винахідників, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_9 не мали права на укладання договорів про уступку права вимоги.

Таким чином, укладені між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9, з однієї сторони, і відповідачем з іншої сторони, договори про передачу (переуступку) прав від 23.04.2004 р., від 09.07.2004 р., від 03.03.2006 р., від 15.12.2006 р., від 22.05.2008 р. та від 17.11.2008 р., суперечать положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», з огляду на що, суд дійшов висновку, що в момент вчинення правочину, сторонами не було додержано вимог, необхідних для дійсності укладеного правочину, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, зазначені вище договори про передачу (переуступку) прав від 22.04.2004 р., від 07.07.2004 р., від 03.03.2006 р., від 15.12.2006 р., 22.05.2008 р. та від 17.11.2008 р., укладені між ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_9 та Компанією «Солюкс Корпорейшн» не створюють необхідних юридичних наслідків внаслідок недійсності таких договорів.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма», м. Донецьк, до Компанії «Солюкс Корпорейшн», ОСОБА_1, Сполучені Штати Америки, про визнання прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма»: на одержання патенту на винахід термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-R-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину; на одержання патенту на винахід епімеризація 4`-С зв`язку і модифікація 14-СНЗ- (СО)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків; на одержання патенту на винахід синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину; на одержання патенту на винахід спосіб аралкілірування 4`-гідроксильної групи антрациклінів; на одержання патенту на винахід термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину, такими, що підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 р., Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20.03.1883р., ст. ст. 203, 216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 9, 10 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст.ст.37, 76, 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 1, 4, 42-47, 16, 33, 43, 75, 82-85, 124 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Термально стійкий кристалічний гідрохлорід епірубіцину та метод виробництва того ж продукту».

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Спосіб отримання 4-r-заміщенного 4-деметокси-даунорубіцину».

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Епімерізація 4-с звязку і модифікація 14-сн3-(со)-фрагменту у антрациклінових антибіотиків».

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Синтез епірубіцину з 13-дигідродаунорубіцину».

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Спосіб отримання 4-деметилдаунорубіцину».

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Спосіб аралкіліровання 4-гідроксильної групи антрациклінів».

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» на одержання патенту на винахід «Термостійкий кристалічний гідрохлорид епірубіцину».

Стягнути з Компанії «Солюкс Корпорейшн» (Solux Corporation Adress 4455, Morena Blvd., San Diego, CA 92117, Unated States) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма» (83092, Донецька область, м. Донецьк, вул.230-ї Стрілецької дивізії, буд. 13, ідентифікаційний код 33200048) витрати зі сплати судового збору у сумі 8 029грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 23.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2013 р.

Суддя Ю.С. Мельниченко