Рішення № 5927204, 16.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/13316.07.09 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Родовід банк»

про зобовязання вчинити дії та стягнення пені

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : ОСОБА_2 (представник за довіреністю)

від відповідача : не зєявились

В судовому засіданні 16 липня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Родовід Банк»(надалі відповідач, Банк) про зобовязання відповідача перерахувати кошти в розмірі 37702,33 грн. на поточний рахунок позивача та про стягнення з відповідача 63,74 грн. пені.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить зобовязати відповідача перерахувати кошти в розмірі 37702,33 грн. на поточний рахунок позивача, стягнути 42,97 грн. пені та 3770,23 грн. витрат на адвокатські послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконані платіжні вимоги про перерахування коштів.

Відповідач відзиву на позов не надав, участь уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2008р. між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського мультивалютного рахунку №0176 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 26006020000176 для зберігання коштів та здійснення розрахунково касових операцій, та зобовязується здійснювати розрахунково касове обслуговування позивача.

У відповідності до п. 5.1 Договору відповідач зобовязаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.3 Договору переказ та списання коштів з рахунку позивача здійснюється відповідачем протягом операційного дня.

25.02.2009р. позивачем було подане до відповідача платіжне доручення №66 про перерахування коштів на суму 17935,62 грн. на інший рахунок позивача.

02.03.2009р. позивачем було подане до відповідача платіжне доручення №68 про перерахування коштів на суму 19766,71 грн. на інший рахунок позивача.

Як стверджує позивач, що не спростовано відповідачем, відповідачем не було виконані відповідні платіжні доручення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобовязується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобовязаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобовязання щодо виконання розпорядження відповідача про перерахування коштів в загальній сумі 37702,33 грн.

Суд враховує дію мораторію, введеного постановою правління НБУ щодо відповідача, проте звертає увагу на наступне:.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ від 13.03.2009 № 138”Про призначення тимчасової адміністрації у Відкритому акціонерному товаристві “Родовід Банк”(із змінами внесеними постановою НБУ від 18.03.2009 № 142) строком на 1 рік (16.03.2009 до 15.03.2010), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів банку з 16.03.2009 до 15.09.2009.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій це зупинення виконання банком майнових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Відповідач він повинен був перерахувати кошти позивача до введення мораторію, тобто до 16.03.2009, але порушив договірне зобовязання, а після введення мораторію перерахування стало неможливим, оскільки мораторій поширюється на зобовязання, строки виконання яких настали до призначення тимчасового адміністратора. Таким чином, зобовязання за договором було порушене відповідачем до введення мораторію.

Однак дана обставина не впливає негативно на права позивача щодо судового захисту своїх прав. Так, згідно із частиною третьою ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію: 1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Отже, мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути та задовольнити їх, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ № 59 від 10.02.2009 не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення пені у сумі 42,97 грн. не підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині зобовязання відповідача перерахувати на користь позивача 37702,33 грн.

Судові витрати позивача у сумі 534,00 грн. (416,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Витрати по оплаті юридичних послуг адвокату у розмірі 3770,23 грн. стягненню з відповідача не підлягають через те, що враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, відповідно до частини другої статті 80 Цивільного кодексу України, отримання позивачем юридичних послуг, повязаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обовязковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»(ідентифікаційний код: 14349442, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно Сирецька 1-3) перерахувати 37702,33 грн. (тридцять сім тисяч сімсот дві гривні 33 копійки) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 79000, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у філії «ВАТ «Укрексімбанк»у м. Львові, МФО 325718). Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(ідентифікаційний код: 14349442, адреса: 04136, м. Київ, вул. Північно Сирецька 1-3) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 79000, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у філії «ВАТ «Укрексімбанк»у м. Львові, МФО 325718) судові витрати в розмірі 534,00 (пятсот тридцять чотири гривні) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 24.07.2009р.