Ухвала суду № 59269887, 21.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3495/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Офісу великих платників податків державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеннь, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001624301, № 0001634301 від 17.12.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні - 21.07.2016, відповідачем заявлено клопотання про процесуальне правонаступництво, в якому просив замінити Міжрегіональне головне управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників правонаступником Офісом великих платників податків державної фіскальної служби.

На підтвердження своєї позиції представником відповідача надано копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань..

Згідно зі ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Вважаючи обґрунтованим клопотання про процесуальне правонаступництво, колегія суддів вважає необхідним задовольнити його та замінити Міжрегіональне головне управління ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників правонаступником Офісом великих платників податків державної фіскальної служби.

У задоволенні клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи для участі у судовому засіданні Інспектора, який проводив перевірку відмовлено, у зв'язку з необґрунтованістю заявленої вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про відсутність підстав для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ та зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.12.2015 відповідачем на підставі акта перевірки № 1135/28-10-43-10/00039019 від 01.12.2015, винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0001634301, яким позивачу за порушення п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ПК України зменшено розмір від'ємного суми податку на додану вартість всього в розмірі 1 316 040 грн, в т.ч. за грудень 2014 в сумі 1 316 040 грн;

- № 0001624301, яким позивачу за порушення п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" всього в сумі 16 414 432,50 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 13 131 546 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3 282 886,50 грн.

Як було з'ясовано у судовому засіданні - 21.07.2016 та вірно встановлено судом першої інстанції, передумовою виникнення спірних правовідносин, стали наступні обставини.

Банк у листопаді 2012 року звертає стягнення на заставне майно позичальника вартістю 110 000 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 18 333 333,33 грн, оприбутковує це майно на баланс. У зв'язку із цим у листопаді 2014 року Банк подає уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2012 року (реєстраційний номер 9069177351), в якому задеклароване від'ємне значення ПДВ в сумі 15 194 488 грн (рядок 19), яке переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Одночасно у листопаді 2014 року Банком поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року (реєстраційний номер 9069257536), де в рядку 21.1 відображене від'ємне значення ПДВ в сумі 15 194 488 грн.

Сума 15 194 488 грн відображена в бухгалтерському обліку та податковому обліку Банку, що підтверджується меморіальним ордером № 839792609 від 28.11.2014 та меморіальним ордером № 839792554 від 28.11.2014 (з урахуванням поданих у листопаді 2014 уточнюючих розрахунків з ПДВ за жовтень 2012 року та грудень 2013 pоку, відображено збільшення податкового кредиту на 38 906 000,00 грн та 5 124 400 грн відповідно), підтверджує факт наявності на кінець 2014 року від'ємного значення суми в розмірі 15 194 488 грн.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що саме цю суму - 15 194 488 грн податковий орган не враховував у наступних періодах при розрахунку податку і саме через це і були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Дана обставина була з'ясовано у судовому засіданні 21.07.2016.

За 2014 рік Банк і податковий орган підписали Акт звірки з ПДВ № 8643-20 від 16.01.2015, в якому, в тому числі, відображена сума від'ємного значення ПДВ в розмірі 15 194 488,грн.

Проте, позивач у вересні 2015 при уточненні податкових зобов'язань з ПДВ на суму 164 580 грн помилково не переніс від'ємне значення ПДВ в сумі 15 194 488 грн, яке вже раніше було задекларовано, зокрема у листопаді 2014 року.

У 2015 році Банк на підставі ст. 50 ПК України, самостійно виявивши помилки в попередній звітності, зробив уточнення у вересні 2015 року (21.09.2015 подав уточнюючі розрахунки за податкові періоди з грудня 2012 року по жовтень 2013 року). Уточнюючий розрахунок складений за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014.

Згідно пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні та заперечень на апеляційну скаргу, оскільки у 2015 році діяла інша форма уточнюючого розрахунку, а ніж в 2014 році, зокрема, змінилось значення деяких рядків декларації, то при переносі показників декларації за грудень 2012 року Банк помилково не переніс (допустив описку) від'ємне значення ПДВ в сумі 15 194 488 грн, відобразивши в цих уточнюючих розрахунках суми від'ємного значення з ПДВ лише в сумі 37 123 049 грн.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що у випадку відсутності такої описки, перенесенню до уточнюючого розрахунку за грудень 2012 року у вересні 2015 року підлягало б від'ємне значення в сумі 15 194 488 грн + 37 123 049 грн (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 21.09.2015, реєстраційний номер 9194754467: уточнювався період з грудня 2012 року по жовтень2013 року; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 21.09.2015 року, реєстраційний номер 9195359053: уточнювався період з грудня 2012 року по жовтень 2013 року).

Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ від 21.09.2015 (реєстраційний номер 9194754467) уточнене податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 81 126 грн. Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ від 21.09.2015 (реєстраційний номер 9195359053) уточнене податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 83 454 грн. Загальна сума ПДВ, на яку відбулись уточнення згідно з обома уточнюючими розрахунками складає 164 580 грн і ця сума підлягала сплаті Банком до бюджету.

На момент подання наведених уточнюючих розрахунків в інтегрованій картці з ПДВ в органі ДФС України обліковувалась переплата з ПДВ перед бюджетом у сумі 261 883,19 грн Закриття дебіторської заборгованості (у т. ч. штрафу та пені) Банк відобразив меморіальними ордерами №№ 1054853513,1054853537, 1054853392, 1054853501, 1054853640, 1054853515, 1054853457, 1054853778, 1052303670, 1052303622 та 053859818 від 22.09.2015. Таким чином, на всю суму, що підлягала сплаті за наслідками уточнення, Банком зменшений залишок на рахунку 3522, тобто зменшена переплата.

Банк, виявивши, що помилково не переніс в уточнюючий розрахунок від 21.09.2015, яким уточнювався грудень 2012 року, від'ємне значення ПДВ в сумі 15 194 488 грн, зробив наступне уточнення: уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ від 07.12.2015 за реєстраційним номером 9247823931 уточнив податкову декларацію з ПДВ за січень 2013 року, де відобразив не перенесену раніше суму від'ємного значення ПДВ в розмірі 15 194 488 грн. Одночасно також уточнені наступні податкові періоди, по січень 2015 року включно. В уточнюючому розрахунку від 07.12.2015, яким уточнилась податкова декларація за січень 2015 року, співпав рядок Декларації, зокрема, сума 3 499 147 грн відображена Банком до моменту уточнення і така ж сума 3 499 147 грн вийшла після уточнення, що, в свою чергу, підтверджує, що Банком допущена описка щодо не перенесення суми від'ємного значення ПДВ в розмірі 15 194 488 грн при здійсненні уточнення до декларації у вересні 2015 року.

Однак, під час проведення перевірки відповідачем не враховано від'ємне значення ПДВ у сумі 15 194 488 грн, яке виникло у декларації за листопад 2012 року (внаслідок набуття у власність заставного майна), що в подальшому відображалось в декларації за грудень 2012 року. Податковий орган помилково взяв за основу лише уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ від 28.11.2014 за реєстраційним номером 9069280275, яким уточнявся листопад 2013 року.

За умови, що посадовими особами податкового органу проводилась документальна планова виїзна перевірка, а не камеральна, податковий орган з урахуванням всіх первинних документів позивача, мав змогу встановити наявність у позивача помилки, що полягала в не перенесенні від'ємного значення ПДВ в розмірі 15 194 488, 00 грн.

Відповідачем не відображено в акті перевірки факт того, що при наданні уточнюючих розрахунків з ПДВ Банком за грудень 2012 року помилково не перенесено (допущено описку) від'ємне значення ПДВ в розмірі 15 194 488 грн, у результаті чого податковим органом необґрунтовано зроблений висновок про занижене податкове зобов'язання в розмірі 13 131 546 грн. та завищене від'ємне значення на суму 1 299 219 грн, а в ППР про завищення від'ємного значення на 1 316 040,00 грн.

Позивачем на підтвердження відсутності податкового правопорушення до суду надано меморіальні ордери, що підтверджують факт виникнення від'ємного значення ПДВ в розмірі 15 194 488 грн ще у листопаді 2014 року; акт звірки з ПДВ, який підписаний позивачем і відповідачем, який підтверджує відсутність заборгованостей по ПДВ за 2014 рік, де вже була відображена, як в бухгалтерському обліку, так і в податковому обліку дана сума. З моменту, коли Банк звернув стягнення на заставне майно - приміщення (поставив собі на баланс дане приміщення) в бухгалтерському обліку позивача приміщення до цього часу перебуває на балансі. Відсутність змін в бухгалтерському обліку по даному питанню свідчать про те, що позивачем допущена описка і помилково не перенесено від'ємне значення ПДВ в розмірі 15 194 488 грн в подальших уточнюючих розрахунках.

Тобто, позивачем підтверджено той факт, що фактично податкове зобов'язання Банком не занижене, а залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в грудні 2014 року не завищений, що свідчить про відсутність в діях позивача порушень п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України.

Позивач не вчиняв порушень норм законодавства з питань оподаткування, адже від'ємне значення ПДВ в розмірі 15 194 488 грн вже було задеклароване ще у листопаді 2014 року, воно не виникло вперше у вересні 2015 року, що вказує на відсутність протиправного діяння і, як наслідок, не породжує відповідальність та виникнення податку.

Доводи, на які посилався представник апелянта у судовому засіданні - 21.07.2016 та зазначені в апеляційній скарзі, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2016- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 26.07.2016.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Безименна Н.В.

Аліменко В.О.