Ухвала суду № 59269049, 12.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 рокусправа № 808/1076/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Шелепової Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року, постановленої за клопотанням ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову,

у адміністративній справі № 808/1076/16 за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Запорізької обласної профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та скасування рішення,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Запорізької обласної профспілкової організації атестованих працівників органів внутрішніх справ України, було частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, та зупинено дію рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 02.03.2016 р., складеного у відношенні начальника відділу управління захисту економіки в Запорізькій області Департамента захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Зазначена ухвала суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав її незаконності, та порушення норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить її скасувати.

При цьому відповідачем по справі не оскаржується ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 18.04.2016 року у цій справі, якою було виправлено описку в оскаржуваній ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року.

Приймаючи до уваги, що ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2016 року та ухвала від 18.04.2016 року «про виправлення описки» є пов'язаними між собою, судова колегія вважає за можливе вийти за межі апеляційної скарги, та переглянути в апеляційному порядку одночасно з оскаржуваним у цій справі рішенням й ухвалу «про виправлення описки» в цій ухвалі.

Заслухавши пояснення сторін по справі, що прибули в судове засідання за викликом суду, дослідивши матеріали та обговоривши правову оцінку судом першої інстанції фактичних обставин для забезпечення позову, а також доводи апелянта по справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Тобто, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим ним не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди статусу заявника або в подальшому унеможливить захист його інтересів, а наміри відповідача щодо звільнення зі служби, як на то вказує заявник, не мають зовнішньої форми вираження та жодним чином не матеріалізовані у вигляді конкретних дій або актів. Очевидні ознаки протиправності дій суб'єкта владних повноважень відсутні, доказів на підтвердження існування таких обставин не надано.

Виходячи з наявних у судової колегії матеріалів справи, Позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національній поліції України, її службовим особам, вчиняти дії, а саме: видавати накази про звільнення, переміщення або переведення на іншу посаду, зарахування у розпорядження органів Національної поліції України, чи приймати інші рішення щодо трудових відносин з начальником відділу управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_1 на реалізацію рішення (висновку) Центральної атестаційної комісії Національної поліції України від 02.03.2016 та рішення (висновку) Центральної апеляційної атестаційної комісії Національної поліції України від 17.03.2016 до ухвалення рішення у даній адміністративній справі.

Тобто, заявлена позивачем вимога на забезпечення позову спрямована ним на майбутнє, та фактично направлена на те, щоб унеможливити виконання суб'єктом владних повноважень виконання покладених на нього функцій, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, судова колегія акцентує увагу на тому, що висновок Центральної атестаційної комісії Національної поліції України має рекомендаційний характер, тобто остаточно стверджувати, що на підставі вказаного висновку Позивача звільнять із займаної посади наразі є передчасним.

Додатково, колегія суддів звертає увагу на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові Пленуму від 22.12.2006 № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", а саме в абз. 3 п.5 - у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов'язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

По аналогії права дане положення застосовується до застосування судами адміністративного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення адміністративного позову.

Отже, заборона видавати наказ про звільнення фактично спрямована на майбутнє та безпосередньо вирішує спір по суті, тому задовольнити клопотання Позивача в даному випадку, на думку колегії суддів, неможливо, оскільки це суперечитиме інституту застосування заходів забезпечення адміністративного позову, що свідчить про необхідність скасування рішення суду першої інстанції про забезпечення позову та ухвалу про виправлення в цьому рішенні описки, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 в повному обсязі.

Підсумовуючи вищенаведене, та керуючись ст..ст.117-118, ст.199, ст.205, ст.206 КАС України, судова колегія -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Національної поліції України - задовольнити

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2016 року «про забезпечення позову» та ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року «про виправлення описки» - скасувати, та прийняти нову ухвалу про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов