Ухвала суду № 59268921, 06.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про відмову у зупиненні провадження в адміністративній справі

06 червня 2016 року м. Київ № 826/4489/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Стеценко А.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича про зупинення провадження в адміністративній справі.

На підставі ч.ч. 3, 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 06 червня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлене клопотання, об'єктивно оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для його розгляду та вирішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться справа №826/4489/16 (далі - справа) за позовом публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (далі - позивач) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк") Славінського Валерія Івановича (далі - відповідач) про скасування рішення відповідача, викладеного у формі повідомлення від 10 листопада 2015 року №3145 про визнання нікчемним укладеного між ПАТ "Златобанк" та позивачем договору застави від 13 лютого 2015 року №130215/1-Z.

У судовому засіданні 06 червня 2016 року представником відповідача подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - заявлене клопотання).

В обґрунтовування заявленого клопотання представником позивача зазначено, зокрема, що Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплат Фондом за вкладами та має застосовуватись до спірних правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі, та враховуючи те, що Верховним Судом України було здійснено вказане звернення до Конституційного Суду України, а Конституційним Судом України, станом на дату подання заявленого клопотання, дане звернення не розглянуто, представник відповідача вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню до розгляду звернення Конституційним Судом України.

Присутня у судовому засіданні 06 червня 2016 року представник відповідача підтримала заявлене клопотання та просила задовольнити його, а представники позивача заперечували проти заявленого клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, перевіривши зазначені у заявленому клопотанні доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, вислухавши думку присутніх у судовому засіданні представників сторін, а також оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та, як наслідок, відсутність підстав для зупинення провадження у справі.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Тобто, навіть якщо окремі норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" будуть визнані Конституційним Судом України неконституційними, таке рішення не може слугувати правовою підставою для зупинення провадження у справі, оскільки правовідносини між сторонами спору існували до визнання норм вказаного Закону неконституційними та змінювали права і обов'язки сторін, породжували юридичні наслідки.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 лютого 2009 року у справі №к-16263/08.

Керуючись ст.ст. 122, 156, 160, 165, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Златобанк" Славінського Валерія Івановича про зупинення провадження в адміністративній справі №826/4489/16.

Копії ухвали у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення.

Суддя В.М. Данилишин

Ухвала у повному обсязі складена 13 червня 2016 року