Постанова № 59268573, 26.07.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 липня 2016 р. № 820/1489/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа: ПАТ "Райффазен банк "Аваль" про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.12.2015 року №0049071701, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Шамілова Л.Ш. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої 23.11.15 р. був складений акт за № 550/20-33-17-01-07, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ (в редакції, що діяла на момент нарахування такого доходу) у результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період, що перевірявся, на суму 73483,01 грн., в т. ч. по звітних (податкових) періодах: 2012 р. - 73483,01 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 29.12.2015 року відповідачем стосовно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення №0049071701, згідно до яких йому були донараховано відповідне грошове зобов'язання в розмірі 107649,67 грн.

Також податковим органом було прийнято податкову вимогу № 5159-23 від 15.02.2015 р. - (основний платіж) в сумі 73 483,01 грн., штрафні санкції в сумі 18 540,75 грн. та пеню в сумі 15 625,91 грн., а всього сума податкового боргу визначена в розмірі 107 649,67 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовується наступним.

При судовому розгляді встановлено, що за результатами інформації, отриманої від ПАТ «Райффайзен банк Аваль», позивачем в 2012 році було отримано дохід у вигляді додаткового блага з ознакою «126» в сумі 433 515,33 грн., декларація про майновий стан та доходи за 2012 рік не надана, зазначена сума не задекларована, податок з доходів фізичних осіб не сплачено.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні обставини та нормативні положення.

Так, рекомендованим листом з описом вкладення та зворотнім повідомленням АТ «Райффайзен Банк Аваль» позивачу було направлено лист від 13.05.2014 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 анульовано заборгованість за пенею в розмірі 433 515,33 грн. за кредитним договором №014/2018/74/76648 від 08.09.2006 року та зазначено, що сума анульованого боргового зобов'язання буде включена АТ «Райффайзен Банк Аваль» до податкового розрахунку доходу, нарахованого на її користь як позичальника за підсумками звітного періоду, в якому боргове зобов'язання було анульовано.

При цьому банк попередив позивача про те, що відповідно до підпункту «д» 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, покладається обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді суми анульованого боргового зобов'язання та відображення суми отриманого доходу у річній податковій декларації.

Згідно підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (із змінами, внесеними згідно із Законами № 4834-Л/І від 24.05.2012 р., № 5519-Х/І від 06.12.2012 р., тобто в редакції чинній на травень 2014 року), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Пункт 179.1 статті 179 ПК України встановлює обов'язок платника податку подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.49.18.4 статті 49 ПК України, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Отже, анульовану заборгованість за пенею в розмірі 433 515,33 грн. за кредитним договором ОСОБА_1 повинна була б відобразити в річній декларації до 01.05.2015 року, а сплатити податок на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді суми анульованого боргового зобов'язання до 01.08.2015 року.

Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 року було викладено у новій редакції підпункт "д" підпункту 164.2.17 статті 164.

З урахуванням нової редакції п.п. «д» підпункту 164.2.17 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з1 процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованогд) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого)" на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом";

Отже, оскільки позивачу було анульованого боргове зобов'язання з пені (а не з основної суми боргу), то таке анульоване боргове зобов'язання не включається в дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, а тому у позивача станом на 01.01.2015 року був відсутній обов'язок відобразити його в декларації та сплатити податок на доходи фізичних осіб, що також узгоджується з положеннями ст. 58 Конституції України.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1076,50 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 29.12.2015 року №0049071701, прийняте щодо ОСОБА_1.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (61052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1076,50 (одна тисяча сімдесят шість) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28.07.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.