Постанова № 59268392, 26.07.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6792/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

за участю секретаря Музики І.О.,

за участю сторін:

представника позивача Мезнера О.Е. (згідно довіреності),

представника відповідача Олефір А.М. (згідно довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання недійсною, протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» (далі - позивач, ПАТ « Марфін Банк») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби ( далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС), в якому просить суд визнати недійсною, протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.10.2015 року № 7-23 СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС на суму 12 055,80 грн (дванадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень, 80 копійок); стягнути зі СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУДФС на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ПАТ «Марфін Банк» відноситься до категорії великих платників податків та перебуває на обліку у СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС.

08 жовтня 2015 року за місцезнаходженням позивача від СДПІ з ОВП в м. Одесі МГУ ДФС надійшов лист від 01.10.2015 № 1201/10/28-08-23-018 (далі - Лист) з додаванням Податкової вимоги від 01.10.2015 року №7-23 СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС на суму 12 055,80 грн/ (дванадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень, 80 копійок) (далі - Вимога) та Рішення №6/23-033/1200 від 01.10.2015 про опис майна у податкову заставу.

У листі відповідач стверджує, що по ПАТ «Марфін Банк» станом на 01.10.2015 року рахується податковий борг на суму 12 055,80 грн. з податку на додану вартість. Але у листі та у вимозі відсутнє жодне обґрунтування щодо підстав виникнення зазначеного боргу з податку на додану вартість та порядку визначення суми цього боргу.

Позивач вважає, що при винесені вимоги СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС були порушені вимоги Податкового кодексу України ( далі - ПК України), так ним своєчасно перераховано всі платежі з податку на додану вартість за зазначений період.

Вищевикладені обставини, на думку позивача, підтверджують відсутність порушень ним чинного законодавства України та достатність підстав для визнання недійсною, протиправною та скасування зазначеної вимоги.

В ході розгляду справи, представник позивача, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях та додаткових поясненнях по справі, в яких просив суд відмовити ПАТ «Марфін Банк» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI .

ПАТ «Марфін Банк» знаходиться на обліку, як платник податків у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС.

У додаткових поясненнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що оскаржуємий позивачем податковий борг виник, у зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям за квітень 2015 року, травень 2015 року.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014р. №569, для перерахування до бюджету та/або на спеціальний рахунок платника податку сум узгоджених податкових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з податку ДФС, не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення граничного строку, встановленого ПК України для самостійної сплати податкових зобов'язань, надсилає Казначейству реєстр платників податків, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім'я, по-батькові платника податків, податковий номер або номер та серія паспорта, індивідуальний податкові номер платника податку, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. На підставі таких реєстрів Казначейство не пізніше останнього дня строку, встановленого ПК України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету з електронних рахунків платників.

Позивачем, засобами електронного зв'язку 15.05.2015 року надана податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2015 року №909632364, згідно якої платником визначена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 157 666 грн.

Крім того, 15.06.2015 року засобами електронного зв'язку, позивачем, надана податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2015 року №9124143788, згідно якої платником визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 201 567 грн.

Таким чином, граничним строком сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2015 року є 30.05.2015 року, а за травень 2015 року - 30.06.2015 року.

За даними податкового органу позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року сплачені до бюджету 10.07.2015 року, тобто після закінчення граничного сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Проте, відповідно до інформації, що надана Державною казначейською службою на виконання ухвали суду, про надходження на рахунок № 37515000023477 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритому ПАТ «Марфін Банк» , на зазначений рахунок надійшли кошти в розмірі 157 666 грн. 27.05.2015 року та в розмірі 201 567 грн. 24.06.2015 року з призначенням платежу - податок на додану вартість за квітень, травень 2015 року.

Пунктом 129.6 ст. 129 ПК України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З припису зазначеної статті вбачається, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів

Посилання відповідача на те, що погашення оскаржує мого податкового боргу ПАТ «Марфін Банк» відбулось у зв'язку зі сплатою узгоджених зобов'язань раніше граничного терміну сплати та податкова вимога вважалась відкликаною суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відкликання податкової вимоги не є тотожним визнанню її неправомірною або скасуванню. У разі набрання законної сили рішенням про задоволення позову та визнанню протиправною податкової вимоги, вона вважаються протиправною (неправомірною) з моменту її прийняття. Така вимога не створює будь-яких правових наслідків, а при її відкликанні вона вважається чинною протягом усього часу від моменту її формування та надіслання платнику до її відкликання, і в цей період чинності платнику податків може бути завдана шкода, якщо на підставі цієї вимоги виникли певні правовідносини.

В ході судового розгляду встановлено, що відповідач почав обліковувати за позивачем податковий борг, а також самовільно зараховувати платежі, які ПАТ «Марфін Банк» здійснювало вже за наступні звітні періоди, в рахунок цього боргу.

Факт своєчасного перерахування позивачем податку на додану вартість за квітень, травень 2015 року встановлено Одеським окружним адміністративним судом у постанові по справі № 815/6431/15 за адміністративним позовом ПАТ «Марфін Банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного Управління ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000104300 та №0000114300 від 13.10.2015 року, що набрала законної сили 25.05.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.10.2015 року №7-23.

Відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму судового збору, сплаченого за подачу позову у розміріс1378 грн. 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання недійсною, проти протиправною та скасування податкової вимоги від 01.10.2015 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 01.10.2015 року № 7-23 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС на суму 12 055 (дванадцять тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 80 копійок.

Стягнути суму судового збору у розмірі 1378 грн. 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань із Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС (код ЄДРПОУ 39722244) на користь ПАТ « Марфін Банк» (код ЄДРПОУ 21650966).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. В. Бжассо

.