Ухвала суду № 59265572, 25.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1048/16

Номер справи місцевого суду: 522/12141/16-К

Головуючий у першій інстанції Попревич

Доповідач Дирдін О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого судді Дирдіна О.Д.,

суддів: Железнова В.М. та Олініченко В.В.,

при секретарі Стоянової Л.І.,

прокурора Зубар С.В.,

представника Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу представника Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області ОСОБА_1, на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2016р., якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 та накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,6914 га., та на всі наявні на її території будівлі та споруди, розташованої за адресою Одеська область, м. Білгород - Дністровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19,

ВСТАНОВИЛА:

Старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси із клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га., та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою: Одеська область м. Білгород Дністровський с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19, із забороною користуватися зазначеною земельною ділянкою, проведення будівництва (підготовку до будівництва, вбирання території, роботу спеціальної будівельної техніки, екскаваторів, бульдозерів, автокранів, асфальтоукладників, тощо) на зазначеній ділянці, до прийняття остаточного законного рішення по кримінальному провадженню, мотивуючи свої вимоги наступним.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160240001437 від 31.052016р. за ч. 2 ст. 364 КК України, щодо незаконних дій невстановлених осіб відносно обєкту державної власності - бази відпочинку "Зорі Тирасполя".

Відповідно до витягу з ЄРДР, було вчинено правопорушення: 28.07.2015р. ухвалою Білгород - Дністровського міськрайонного суда Одеської області накладено арешт на обєкт нерухомості, що розташований за адресою: Одеська область Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

Проте згідно з заявою директора МП "Аліса" ОСОБА_3 28.05.2016р. невстановлені особи вчинили самоправні дії на території бази відпочинку «Зорі Тирасполя» за вказаною в ухвалі суду адресою.

Вказане кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України.

Слідчий суддя, приймаючи вказане рішення про задоволення клопотання слідчого, мотивував його тим, що під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено та прокурором доведено необхідність накладення арешту на вказане в клопотанні майно, відповідно до КПК України воно може бути речовими доказами, які можуть бути використаними як докази факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального (адміністративного) провадження. З метою недопущення його зникнення, втрати, пошкодження, слідчий суддя прийшов до висновку за необхідне прийняти вказане рушення.

В апеляційній скарзі представник Затоківської селищної ради ОСОБА_1, просить поновити йому строк на оскарження, оскільки він його пропустив з поважних причин.

Просить скасувати ухвалу суду та винести нову, якою в задоволені клопотання слідчому відмовити, в звязку з порушенням чинного законодавства та не відповідністю висновків суду обставинам кримінального провадження, при цьому вказує, що земельна ділянка площею 0,6914 за вказано адресою с.м.т Затока, вул. Лазурна, 19 перебуває у комунальної власності територіальної громади с.м.т. Затока, Білгород Дністровської міської ради Одеської області.

Крім того, рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2011 року задоволено позовні вимоги Затоківської селищної ради до Малого Підприємства «Аліса», про зобовязання повернути та звільнити вищеназвану ділянку, та вона не має жодних прав (ані майнових, ані орендних) на вищевказану земельну ділянку, тому зміст ст. 55 КПК України не може бути потерпілим у кримінальному провадженню № 12016160224001437 від 31.05.2016 року, а заява директора МП «Аліса» про нібито скоєння певними особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України є завідомо неправдивою і вмотивована зведенням рахунків із Затоківською селищною радою.

Окрім того, в межах повноважень, наданих ст. 83 ЗК України, селищна рада спроможна самостійно, без втручання слідчих органів, забезпечити цілісність земельної ділянки.

Заслухавши суддю доповідача, виступ представника апелянта адвоката ОСОБА_1, який підтримав подану апеляційну скаргу, виступ прокурора Зубар С.В., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, розглянувши матеріали клопотання про накладення арешту на спірну земельну ділянку, які надійшли з суду першої інстанції, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника Затоківської селищної ради адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Підстав для розгляду клопотання представника апелянта адвоката ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді немає, оскільки ухвала слідчого судді постановлено у відсутність та без виклику апелянта, при цьому копію ухвали апелянт отримав тільки 21.07.2016 року, про що зазначив в апеляційній скарзі та ця обставина не спростовується матеріалами судового провадження.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з отримання нею судового рішення.

Доводи апелянта про те що він пропустив строк на оскарження з поважних причин не спростовні, та підтверджуються матеріалами справи, а тому строк на оскарження підлягає поновленню.

Так, перевіривши матеріали кримінального провадження та їх проаналізувавши, колегія суддів, приходить до висновку, що доводи апелянта повинні бути взяті до уваги, оскільки вони ґрунтуються на вимогах Закону, з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положеннями ч. 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, витяг з кримінального провадження за № 12016160240001437 про надходження заяви, свідчить що директор МП «Аліса» ОСОБА_4 28.05.2016 року звернувся с заявою, про те що невстановлені особи вчинили самоправні дії на території бази відпочинку « Зорі Тирасполя » за вказаною в ухвалі суду адресою: м. Білгород Дністровський с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19.

Дата внесення до ЄРДР 31.05.2016 року, правова кваліфікація за ст. 364 ч. 2 КК України, та орган досудового розслідування Головне Управління Національної Поліції в Одеській обл., а підпис реєстратора слідчого Подиряка Х.В. аж від 05.07.2016 р.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що ця заява ОСОБА_4 вказує на самоправні дії на території бази відпочинку «Зорі Тирасполя», але не вказано, що вони вчинені особами, яки скоєні дії та ким вони вчинені, при цьому нема жодного згадування про те, що земельна ділянка, площею 0,6914 га., за адресою: м. Білгород Днестровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19, є доказом злочину, та має відношення до заяви про самоправних дій на території бази відпочинку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ця земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0, 6914 га., яка розташована за адресою: Одеська область, Білгорол-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна 19, - перебуває у комунальній власності територіальної громади с.м.т. Затока Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно яких номер запису про право власності: 9910902, та дата державної реєстрації 04.06.2015 року.

Крім того, Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2011р. задоволено позовні вимоги Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області до МП «Аліса», про зобов'язання повернути та звільнити вищеназвану земельну ділянку. Дане рішення на теперішній час є чинним.

Після цього, у липні 2015 року МП «Аліса» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фонду державного майна України про визнання права власності за набувальною давності на нерухоме майно бази відпочинку «Зорі Тирасполя», яке розташовано за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19.

Рішенням господарського суду одеської області від 17.12.2015 року у справі № 916/2773/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду, в позові відмовлено.

На вказані рішення МП «Аліса» подала касаційну скаргу, яка постановою Вищого Господарського Суду України від 13.04.2016 року залишена без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 17 грудня 2015 року та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року по вказаної справі - без змін.

Вищезазначене свідчить про те, що судом першої інстанції взагалі не було перевірено, які саме МП «Аліса» має майнові чи орендні права на вищевказану земельну ділянку, та чи може вказане МП «Аліса» за змістом ст. 55 КПК України бути потерпілим у кримінальному провадженні № 12016160240001437 від 31.05.2016р.

Згідно зі ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1.) збереження речових доказів, 2.) спеціальної конфіскації, 3.) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та 4.) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Жодної з вище перелічених обставин та підстав для накладення арешту на вищеназвану земельну ділянку прокурором в судовому засіданні апеляційної інстанції не було наведено.

У випадку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається тільки на майно фізичної та юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження.

Слідчим у кримінальному провадженні № 12016160240001437 від 31.05.2016р. жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України.

Земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914 га, розташованої за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, вул. Лазурна 19, - перебуває в комунальній власності Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (що підтверджується чинним рішенням господарського суду), не відчужена на користь будь-кого, і тому не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Вона не може бути предметом злочину, данні про внесено в ЕРДР за № 12016160240001437 від 31.05.2016 року.

Як зазначено в клопотанні, меж Фондом Державного майна та Затоківською селищною радою 27.08.2015 року, укладено договір про безоплатне зберігання державного майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя».

В ЄРДР внесені дані про те, що 28.05.2016 року невстановлені особи вчинили самоправні дії на території бази відпочинку «Зорі Тирасполя».

Жодні данні, які б вказували на вчинення злочину за ст. 364 ч, 2 КК України посадовими особами в Реєстр не внесені.

Обставини на які посилається слідчий в клопотанні, що до дій відносно земельної ділянки, також не внесені в ЄРДР, а тому по них за рамками кримінального провадження не може проводитися розслідування. А тому, в рамках даного кримінального провадження не має підстав для накладення арешту на земельну ділянку, яка не може бути предметом злочину по вчиненню самовправних дій невідомими особами стосовно майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя».

Як зазначив в клопотанні слідчий, 28.05.2016 року, невідомі особи, попередньо озброївшись ломами, сокирами, та іншими інструментами, вдерлися на територію бази відпочинку, та стали нищити будинки, адміністративні, та господарські будівлі.

Зважаючи на те, що цих будівлях залишились сліди злочину, то вони підпадають під ознаки ст. 98 КПК України, а тому саме на будівлі у відповідності п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту, оскільки для збереження речових доказів арешт накладається на майно будь якої фізичної, або юридичної особи за наявності підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Земельна ділянка до даного злочину відношення не має, та критеріям ст. 98 КПК України не відповідає.

За таких обставин, накладення арешту на вищеназвану земельну ділянку є передчасним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 170-173, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Затоківської селищної ради ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 07.07.2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеськоъ областы ОСОБА_5, та накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,6914 га., та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою Одеська область, м. Білгород - Дністровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,6914 га., та на всі наявні на території будівлі та споруди, розташованої за адресою Одеська область, м. Білгород - Дністровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19 задовольнити частково, та накласти арешт тільки на будівлі та споруди які розташовані за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19, із забороною відчужувати та вчиняти будь які інші дії стосовно будівель, крім належного їх зберігання.

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеської області ОСОБА_7 про накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, площею 0,6914, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород Дністровський, с.м.т. Затока, вул. Лазурна, 19 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

(підпис) (підпис) (підпис)

Копія вірна.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_8