Ухвала суду № 59265472, 15.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3275/16

Головуючий у першій інстанції Поліщук І. О.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення компенсації за затримку остаточного розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 рокупозовні вимоги ОСОБА_2 до Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення компенсації за затримку остаточного розрахунку при звільненні - задоволені.

Стягнуто з Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№51) (65017, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 9, код ЄДРПОУ 08564133) на користь ОСОБА_2 3218 (три тисячі двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок - суму середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні за весь час затримки.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Південна виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області подала до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року та закрити провадження по справі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що у встановлений строк відповідач з позивачкою не розрахувався в повному обсязі, тому суд прийшов до висновку, що у даному випадку передбачена відповідальність відповідача, встановлена статтею 117 КЗпП України, тобто на користь позивачки підлягає стягненню сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 3218 (три тисячі двісті вісімнадцять) гривень 00 копійок .

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є передчасними з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи вбачається, , що на підставі наказу Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області № 87 о/с від 29 жовтня 2015 року «Про особовий склад», у відповідності до Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322 (зі змінами), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (зі змінами) , наказу ДПтС України від 01.10.2010 року № 368 «Про затвердження положення про наставництво в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах та навчальних закладах ДК ВС України», наказано: «Звільнити у запас за п.64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби: 2.2. лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_2 (Д-010806), старшого інспектора відділу по роботі з персоналом Південної виправної колонії (№ 51), з 30.10.2015 року.

Відповідно довідки Південної виправної колонії управління в Одеській області (№ 51) вихідний номер 02/8-6491 від 06.11.2015 року, виданій ОСОБА_2, в тому що вона дійсно працювала в Південній виправній колонії № 51 на посаді інспектора по роботі з особовим складом та її заробітна плата з січня 2015 року по жовтень 2015 року склала 25933,69 гривень. За шість місяців роботи, позивачка отримала грошове забезпечення у загальному розмірі 16090,28 гривень, кількість робочих днів за шість місяців становить 125 днів, тому середній заробіток позивачки за один робочий день складає 128,76 копійок.

Згідно положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з ч. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" судам роз'яснено, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюються на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ тощо).

Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", судам роз'яснено, що за змістом частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.

Статтею 17 ч. 1 п. 2 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів - поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно ст. З ч. 1 п. 15 КАС України публічна служба є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними Положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ст.40 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільнилися із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей", у тому числі Закону України " Про Державну прикордонну службу України" від 03 квітня 2003р., а також Положенням про проходження військової служби громадянами України в Державній прикордонній службі України.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 була звільнена з посади старшого інспектора відділу по роботі з персоналом Наказом управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області №87 о/с від 29.10.2015 року згідно п.64»ж» ( за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України , затвердженим Постановою КМУ №114 від 29.07.1991 року , як лейтенант внутрішньої служби.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення компенсації за затримку остаточного розрахунку при звільненні.

Таким чином, предмет позову є стягнення грошових сум, які виникли з приводу проходження та звільнення з публічної служби, тобто порядок виниклого публічно - правового спору регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, тому відповідно до ст. 17 КАС України, розгляд цієї справи має бути проведений в межах адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

При цьому, необхідно роз'яснити ОСОБА_2 що вона має право звернутися до суду з вказаним позовом у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 205, 310, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області - задовольнити частково

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2016 року - скасувати.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до Південної виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області про стягнення компенсації за затримку остаточного розрахунку при звільненні- закрити.

Роз'яснити позивачу право звернення з відповідним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

С.О. Погорєлова