Рішення № 59265460, 21.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5694/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів - Артеменко І.А.

- ОСОБА_2

при секретарі Фабіжевській Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою Київської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Київського районного суду міста ОСОБА_3 від 09 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_5, про зобовязання зміни договору найму житлового приміщення шляхом укладання з нею договору найму житлового приміщення, а саме квартири 14 у будинку №2\4 на вул. ОСОБА_6 (Терешкової) у м. Одесі,-

ВСТАНОВИЛА:

04 березня 2016 року позивачка звернулась з вказаним позовом, який було уточнено щодо кола відповідачів та третіх осіб(а.с.26,36). Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує на те, що її батько ОСОБА_3, який був основним квартиронаймачем цієї квартири, помер 13 травня 1999 року. Змінити договір вона не має можливості, оскільки її син, який зареєстрованій у квартирі, тривалий час мешкає за кордоном. Вона зверталася до Київської районної адміністрації Одеської міськради з таким проханням, але їй було відмовлено.

Рішенням Київського районного суду міста ОСОБА_3 від 09 червня 2016 року позов задоволений. Зобовязано Київську районну адміністрацію Одеської міської ради внести зміни до договору найму жилого приміщення - квартири №14 у будинку №2/4 на вулиці ОСОБА_6 (Терешкової) у м. Одесі, визнавши ОСОБА_4 основним квартиронаймачем цієї квартири.

В апеляційній скарзі Київської районної адміністрації Одеської міської ради ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в звязку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи вимоги виходив з того, що позивачка як особа, що проживає та зареєстрована в зазначеній квартирі, після смерті батька має право на переоформлення договору найму житлового приміщення на своє імя. Відповідач відмовив позивачці в задоволенні заяви у звязку з відсутністю згоди осіб, які зареєстровані у квартирі. Разом з тим, у ході судового засідання до суду надійшла заява сина позивачки, який зареєстрований в квартирі, відповідно до якої він надає згоду на переоформлення договору найму квартири на імя матері.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтями 61, 123 ЖК України, п. п. 17, 26, 33 ПРМ УРСР N 37, п. 16 ПКМУ N 1081 встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду, у т. ч. службовими, як це прямо вказано у законі, здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ст. 106ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймачата інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати нимправа на жиле приміщенняналежить будь-якому членові сім'ї наймача.

У січні 1969 р. ОСОБА_7, який є батьком позивачки (а.с.7), надано ордер на квартиру АДРЕСА_1 на право зайняття її чотирма членами його сімї, та з ним укладено договір найму житлового приміщення (а.с 9,10). Зазначена квартира знаходиться у комунальній власності.

Відповідно до довідки №465 від 15 лютого 2016 року в квартирі зареєстровані ОСОБА_7, ОСОБА_8 з 07 липня 1997 р., ОСОБА_9 з 22 листопада 1978 року, ОСОБА_5 з 31 березня 1995 р.

13 травня 1999 року ОСОБА_3 помер (а.с.6). Суд вірно встановив, що позивачка постійно проживає у квартирі, користується нею, є інвалідом 2 групи.

Позивачка у грудні 2015 року звернулася до відповідача з заявою, відповідно до якої просила змінити договір найму житлового приміщення, переоформивши його на своє імя. 16 грудня 2015 року відповідач відмовив в задоволенні її заяви, вказуючи , що відповідно до ст. 103,106 ЖК України допускається зміна договору найму житлового приміщення при умові згоди наймача , членів його сімї та наймодавця.

Сторони не заперечують, що позивачка звертаючись з заявою про зміну договору найму житлового приміщення не надала згоди осіб, які зареєстровані в квартирі. Тому судова колегія приходить до висновку, що відповідач цілком законно відмовив у задоволенні заяви.

Сам по собі факт надання згоди ОСОБА_5 на зміну договору найму житлового приміщення шляхом його укладення з позивачкою не може бути підставою для задоволення позивних вимог з наступних підстав.

Законодавством встановлений певний порядок визнання наймачем іншу особу за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Так, вказану заяву повинен розглядати орган місцевого самоврядування, який є власником квартири, або особа, якій делеговано такі функції. У даному випадку це є Київська районна адміністрація Одеської міської ради. Встановивши, що позивачка не отримала згоду наймачата інших членів сім'ї, які проживають разом з нею на зміну договору найму житлового приміщення, відповідач обґрунтовано з посиланням на ст. 106 ЖК України відмовив у задоволенні заяви. Судова колегія вважає, що при розгляді справи суд може зобовязати відповідача виконати будь-які дії, якщо вони вчинені з порушенням закону та порушують права позивача. Але вказані складові з боку відповідача відсутні.

ОСОБА_6 того , судова колегія звертає увагу, що в зазначеній квартирі відповідно до довідки КП ЖКС «Вузовський» №465 від 15 лютого 2016 року зареєстрований як член сімї ОСОБА_9 з 22 листопада 1978 року. Будь-яких даних, що він не проживає в квартирі позивачка не надала. Згода ОСОБА_9 на переоформлення договору найму квартири на позивачку відсутня. ОСОБА_6 того , ОСОБА_9 взагалі не залучений до участі у справі.

Тому судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення неповно зясував обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Київської районної адміністрації Одеської міської ради-задовольнити. Рішення Київського районного суду міста ОСОБА_3 від 09 червня 2016 року -скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 -відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

ОСОБА_10

ОСОБА_2