Рішення № 59252876, 23.06.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/32507/15-ц

Провадження № 2/761/4273/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Макаренко І.О.

при секретарі Нечипорук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання дій незаконними, визнання нарахованої заборгованості незаконною, стягнення моральної шкоди, суд

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати дії ПАТ «АІСЕ Україна» по нарахуванню заборгованості незаконними, визнати нараховану заборгованість по внесенню авансових платежів за Угодою № 218244 такою, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 23.04.2003 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АІСЕ Україна» було укладено Угоду про придбання автомобіля згідно системи «Автоплан», за умовами якої позивач зобов'язався виплачувати щомісячно повні внески, які складаються з чистих внесків, щомісячних внесків в оплату послуг, щомісячних внесків в оплату страхового платежу. 02.09.2011 року між тими ж сторонами укладено договір застави (автотранспорту), згідно умов якого для забезпечення вимог заставодержателя до заставодавця щодо виконання останнім своїх зобов'язань, передбачених Угодою № 218244 від 23.04.2009 року, Додатком № 1 від 23.04.2009 року, Додатком № 2 від 23.04.2009 року, Додатком № 3 від 28.07.2011 року до угоди, заставодавець передає заставодержателю у заставу автомобіль, визначений у п. 1.2 Договору, а саме автомобіль марки ЗАЗ, модель Lanos TF 69 Y0, шасі кузова № НОМЕР_3, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований Хустським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 02.09.2011 року. Згідно п. 1.3 Договору загальна вартість предмет застави на момент укладення Договору складає 71 680 грн. Позивач сумлінно сплачував внески згідно умов Угоди та сплатив їх у повному обсязі, однак, відповідач повідомив ОСОБА_1 про наявну заборгованість на суму 17 579,58 грн. за 6 місяців з вимогою погасити борг до 15.10.2015 року. Позивач вважає такі дії відповідача такими, що суперечать вимогам закону, а відтак звернувся до суду із відповідним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

23.04.2003 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АІСЕ Україна» було укладено Угоду про придбання автомобіля згідно системи «Автоплан», за умовами якої позивач зобов'язався виплачувати щомісячно повні внески, які складаються з чистих внесків, щомісячних внесків в оплату послуг, щомісячних внесків в оплату страхового платежу.

02.09.2011 року між тими ж сторонами укладено договір застави (автотранспорту), згідно умов якого для забезпечення вимог заставодержателя до заставодавця щодо виконання останнім своїх зобов'язань, передбачених Угодою № 218244 від 23.04.2009 року, Додатком № 1 від 23.04.2009 року, Додатком № 2 від 23.04.2009 року, Додатком № 3 від 28.07.2011 року до угоди, заставодавець передає заставодержателю у заставу автомобіль, визначений у п. 1.2 Договору, а саме автомобіль марки ЗАЗ, модель Lanos TF 69 Y0, шасі кузова № НОМЕР_3, 2011 року випуску, державний номер НОМЕР_1, зареєстрований Хустським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області 02.09.2011 року.

Згідно п. 1.3 Договору загальна вартість предмет застави на момент укладення Договору складає 71 680 грн.

10.09.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «АІСЕ Україна» укладено Договір про внесення змін до договору застави, яким змінено п. 1.2 Договору та викладено його в новій редакції, а саме: предмет застави згідно з цим Договором є автомобіль марки ЗАЗ, модель Lanos TF 69 Y0, шасі кузова № НОМЕР_3, 2011 року випуску, колір ТЗ - чорний, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований центром ДАІ 2108, 09.09.2014 року.

Позивач стверджує, що внески згідно умов Угоди від 23.04.2003 року ним внесено у повному обсязі, проте згідно повідомлення вих. № 21824/п/в від 05.10.2015 року, відповідачем нараховано ОСОБА_1 заборгованість на суму 17 579,58 грн. за 6 місяців з вимогою погасити борг до 15.10.2015 року.

Позивач вважає такі дії відповідача нечесною підприємницькою діяльністю та такою, що вводить споживачів в оману.

Відповідно до ст. 11 Угоди учасник заявляє, що отримав усі необхідні коректно викладені пояснення від представника АІСЕ, уважно прочитав та зрозумів Угоду та Додатки до неї, що засвідчує своїм підписом.

Угода та додатки до неї № 1, № 2, № 3 підписані сторонами, містять опис послуг, що надаються ПрАТ «АІСЕ Україна».

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що у позивача була можливість досконально вивчити умови договору та розірвати у порядку, передбаченому умовами угоди, однак, ОСОБА_1 не звернувся з відповідною заявою до ПрАТ «АІСЕ». Підпис позивача на угоді та додатках до неї є доказом того, що позивачу були повністю зрозумілі умови та зміст угоди та додатків до неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У Додатку № 3 до Угоди № 218244 зазначено, що розрахунки, відображені у ньому, здійснювалися на момент підписання цього Додатку, і у відповідності до пунктів ст. 5 Угоди, ст. ст. 4, 5 Додатку № 2 до Угоди, сума заборгованості може бути змінена у разі зміни ціни автомобіля.

Згідно термінології «Правил функціонування Авто плану» поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютером щомісяця та є основною для розрахунку розміру цілого чистого внеску, ціни послуг, страхового платежу та інших платежів, передбачених цими Правилами.

Таким чином, умовами Угоди прямо передбачено можливість зміни ціни автомобіля, а відтак і зміни суми заборгованості.

Згідно листа ПАТ «АІСЕ» від 18.06.2015 року станом на дату направлення листа позивачем сплачено 71 щомісячний та 7 авансових внесків, загальна сума заборгованості складає 22 повних внески, що у відповідний період дорівнює 69 995,35 грн. (без страхування автомобіля). Зазначена заборгованість розрахована відповідно до поточної ціни автомобіля на травень 2015 року, і у разі зміни ціни автомобіля у червні поточного року суму заборгованості також буде змінено.

За таких умов у діяльності відповідача не вбачається ознак нечесної підприємницької практики, нарахування заборгованості відповідачем є таким, що здійснено у повній відповідності до умов Угоди.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи, що відповідно до статті 11 Угоди учасник підтверджує, що отримав усі конкретно викладені пояснення від представника ПрАТ «АІСЕ», уважно прочитав та зрозумів умови даного договору та правові наслідки, що засвідчив своїм підписом, є підтвердженням того, що вказаний Договір не було укладено під впливом обману зі сторони відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання дій відповідача по нарахуванню заборгованості незаконними, визнати нараховану заборгованість такою, що суперечить вимогам ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» задоволенню не підлягають.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною, а відтак є такою, у задоволенні якої також слід відмовити.

На підставі викладеного, ст. ст. 6, 627, 638 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання дій незаконними, визнання нарахованої заборгованості незаконною, стягнення моральної шкоди- відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: