Постанова № 59249372, 11.07.2016, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1019/16-а

Номер провадження 2-а/555/47/16

ПОСТАНОВА

іменем України

11 липня 2016 року

Суддя Березнівського районного суду Рівненської області Мельник В. Я. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про відновлення виплати пенсії по інвалідності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вказує в позовній заяві від 24 травня 2016 року, що з 17 березня 2010 року отримує пенсію по інвалідності. На даний час отримує пенсію, як інвалід ІІІ групи, призначену їй відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення".

Пенсію відповідач їй виплачував щомісячно по 31 березня 2015 року. З 05 лютого 2016 року відновив виплату пенсії, так як позивачка з цієї дати перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058 (зі змінами, внесеними Законом України від 2 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" та Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо виплати усіх видів пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".

Працює на посаді секретаря Моквинської сільської ради Березнівського району, тобто на посаді, яка давала їй право на призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про державну службу", а тому на підставі абзацу 2 частини 1 статті 47 Закону № 1058 в редакції, яка чинна з 1 квітня 2015 року, з цієї дати по 05 лютого 2016 року їй було припинено нарахування і виплату пенсії по інвалідності, що призначена їй.

З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Приходить до висновку, що оскільки з 1 червня 2015 року пенсії особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", не виплачуються, відпали перешкоди для виплати їй з цієї дати пенсії у відповідності з частиною 1 ст. 47 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

На її мотивоване таким чином звернення про відновлення виплати пенсії відповідач листом від 04 травня 2016 року № 1253/04 відмовив у його задоволенні.

Покликаючись на порушення відповідачем вимог ст. ст. 19,22 Конституції України, зокрема, про те, що конституційні права і свободи громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, просить визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі та відновити нарахування і виплату їй пенсії по інвалідності з 1 червня 2015 року.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до частково задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення їх розміру, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими, прийнятими на їх розвиток нормативно-правовими актами.

З 01.04.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII від 02.03.2015 року (далі Закон № 213-VIII від 02.03.2015 року), підпунктом 2 пункту 12 розділу 1 якого внесені зміни в ст. 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно цих змін тимчасово, починаючи з 1 квітня 2015 року і по 31 грудня 2016 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

У період роботи на інших посадах/роботах/ пенсія, призначена особі відповідно до цієї статті (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Таким чином, законодавчо встановлено заборону виплати з 01.04.2015 року пенсій призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за віком, особам які працюють на окремих посадах, у тому числі державним службовцям відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Такий Закон Верховною Радою України до вказаної дати прийнято не було.

Однак, відповідно до ст.ст. 22, 58 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також закон не має зворотної дії в часі.

Позивачка ОСОБА_1 набула право на пенсію до прийняття вказаних законів у порядку, передбаченому діючим на той час законодавством.

Враховуючи наведене, на підставі вимог ст. 22 Конституції України про те, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд приходить до висновку, що норми законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну службу», в редакції, що діє з 1 квітня 2015 року не можуть поширюватися на позивачку ОСОБА_1, оскільки частиною першою статті 58 Конституції України, крім наведеного, передбачено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Позивачка ОСОБА_1 уже набула право на пенсію, призначену за нормами ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що мало місце до 1 квітня 2015 року, а тому не може бути позбавлена цього права при внесенні змін до вищевказаного закону.

Таким чином Закон України від 02.03.2015 року №213- VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" згідно вимог ст. 22 Конституції України, та з врахуванням також положень ст. 58 Конституції України, не може бути застосований у відношенні позивачки ОСОБА_1, а лише при призначенні пенсій, за зверненнями, які надійшли після прийняття зазначеного Закону.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково - в межах шести місячного строку звернення до суду, суд керується вимогами ст.ст. 99-103 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6-16, 99-103, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Упраління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як інваліду ІІІ групи, призначену відповідно до Закону України "Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області відновити виплату пенсії як інваліду ІІІ групи, ОСОБА_1, починаючи з 25 листопада 2015 року по 04 лютого 2016 року.

На постанову може бути внесена апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Мельник В. Я.