Рішення № 59249155, 27.07.2016, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2005/15-ц

Номер провадження 2/555/42/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельника В. Я.

при секретарі Оксенюк Ю. Ю.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

його представника - адвоката ОСОБА_2,

відповідачки ОСОБА_3,

її представника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відібрання дітей та повернення їх за попереднім місцем проживання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в заяві від 25 вересня 2015 року просить визначити місце проживання їхніх з відповідачкою малолітніх дітей сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з ним, їхнім батьком, зазначаючи, що 15 січня 2015 року мати відповідачки ОСОБА_8 зателефонувала йому і через те, що мати дітей, її донька ОСОБА_5, належним чином не виконує своїх обовязків по вихованню дітей, просила їх забрати.

В той же день забрав дітей до себе і з того часу вони проживають з ним.

Покликається на ч.1 ст. 160, ч.1 ст. 161 СК України, зазначаючи, що спір про місце проживання дитини вирішується органом опіки та піклування або судом.

Мати дітей веде антигромадський спосіб життя, зловживає спиртними напоями, невідомо де знаходиться, постійно відвідує нічні клуби. Утриманням і вихованням дітей не займається.

Він же піклується про дітей, створив нормальні умови для їхнього проживання. Не зловживає спиртними напоями, не палить, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов їх проживання від 5 березня 2015 року.

Вказує також, що проживання дітей з ним визначено розпорядженням голови Березнівської районної державної адміністрації № 44 від 3 березня 2015 року, що відповідає вимогам частин 4 та 5 ст. 19 СК України.

З урахуванням того, що відповідачка має нерегулярний і мінливий доход, просить стягувати з неї аліменти на утримання дітей на підставі ст. 180, ч.3 ст. 181, ст.182, ч.1 ст. 184, ч.1 ст. 191 СК України у розмірі по 500 гривень на кожну дитину щомісячно.

Натомість відповідачка ОСОБА_5, що на день розгляду справи судом змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_3, в заяві від 12 січня 2016 року зазначає, що рішенням Березнівського районного суду від 1 грудня 2014 року дітей залишено проживати з нею.

Проте, 15 січня 2015 року її мати ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_1 і маючи намір примирити її з ним, запропонувала йому забрати дітей до себе. Останній наполіг на написанні нею розписки.

Вона ж згоди на зміну місця проживання їхніх дітей не давала.

З покликанням на ч.2 ст. 162 СК України просить суд відібрати дітей у ОСОБА_1 і повернути їх за попереднім місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3. При цьому вказує, що обставини, передбачені ч.2 ст. 162 СК України, щодо неї відсутні.

В судовому засіданні кожна із сторін з підстав, наведених у позовних заявах в суд, підтримали заявлені вимоги. Пояснення сторони дали аналогічні викладеному в них.

Вислухавши сторін та їх представників, допитавши свідків, дослідивши надані докази суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 та про відмову у позовних вимогах ОСОБА_1 як недоведених і безпідставних.

З рішення Березнівського районного суду в справі № 555/2302/14-ц від 1 грудня 2014 року відомо, що після розірвання шлюбу сторін по справі малолітніх дітей - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено проживати з матірю ОСОБА_5

Вважаючи правомірним проживання малолітніх дітей з ним, ОСОБА_1 покликається на розпорядження голови Березнівської РДА № 44 від 3 березня 2015 року.

Проте, постановою Березнівського районного суду від 15 вересня 2015 року вказане розпорядження скасоване.

Тоді як у відповідності з ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

А згідно з частиною другою статті 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Давши оцінку показанням сторін та свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не доведено подібних фактів у відношенні ОСОБА_3

Такі пояснення давав лише позивач ОСОБА_1, який є заінтересованим у результатах справи. Подібні пояснення, що їх давали свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суд також не може взяти за основу, адже вони стосуються обставин передачі дітей ОСОБА_1 у січні 2015 року на автовокзалі в м. Березне, які в поєднанні з іншими дослідженими судом доказами не можуть свідчити про намір і згоду ОСОБА_3 передати дітей на постійне проживання позивачу. Усі її послідуючі дії приїзди у с. Поляни Березнівського району, де з позивачем проживають діти, відвідування дітей в дитячому дошкільному закладі с. Поляни, а також по місцю проживання ОСОБА_1, спростовують такий висновок.

Крім цього, свідки ОСОБА_8, мати ОСОБА_3, та ОСОБА_11, її тітка, заперечили той факт, що ОСОБА_3 таким чином відмовилась від своїх дітей. З їх пояснень вона таким чином хотіла зберегти сімейні відносини.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що в той день, коли ОСОБА_8 під розписку передала дітей ОСОБА_1, ОСОБА_3 при цьому присутня не була і згоди на це не давала.

З наданих нею доказів слідує, що вона не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не є носієм ВІЛ інфекції.

А згідно з вимогами ст. 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.

В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_1 всупереч рішенню Березнівського районного суду від 1 грудня 2015 року без належних для цього правових підстав забрав на постійно і утримує в себе дітей, які є малолітніми, при цьому переоформив на себе допомогу по догляду за дитиною до досягнення ним віку трьох років на меншого сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_3 не має змоги зустрічатися з дітьми іншим способом, як відвідуючи їх в дошкільному дитячому закладі с. Поляни Березнівського району. Повертати дітей матері ОСОБА_1 відмовляється на тій підставі, що вона, на його переконання не забезпечить їх належні розвиток, виховання і побутові умови.

Представник органу опіки і піклування ОСОБА_13 підтримав в судовому засіданні висновок органу опіки і піклування від 9 листопада 2015 року про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком.

Разом з тим пояснив, що в с. Бистричі Березнівського району, де з її пояснень знаходиться постійне місце проживання ОСОБА_3, також створені нормальні побутові умови для проживання дітей.

Погодитися з вказаним висновком органу опіки і піклування суд не може, зважаючи на те, що з нього невідомо, якими мотивами керувався орган опіки і піклування, приймаючи таке рішення. Він не навів у ньому, які саме обставини перешкоджають залишенню малолітніх дітей проживати з матірю та взяв до уваги, як свідчать пояснення його представника ОСОБА_13, поведінку ОСОБА_3 на засіданні, її небажання давати відповіді на питання членів відповідної комісії райдержадміністрації.

Орган опіки і піклування не дав жодної оцінки судовому рішенню від 1 грудня 2014 року, яким уже було визначено місце проживання малолітніх дітей з матірю.

Не заслуговують на увагу також заперечення проти позову адвоката ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 за фактичним місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4 не зареєстрована. Невідповідність місця реєстрації ОСОБА_3 її фактичному місцю проживання не може вважатися підставою того, що вона за таких обставин не зможе належним чином утримувати та виховувати своїх малолітніх дітей.

За встановлених фактів і відповідних їм правовідносинам суд вважає позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей з ним таким, що не підлягає задоволенню, як і вимоги за встановлених обставин про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітніх дітей.

Поряд з цим, зважаючи на встановлений факт безпідставного утримання у себе дітей ОСОБА_1, позов ОСОБА_3 суд задовольняє.

Керуючись ст. ст. 3-14, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 161-162 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_5 про визначення місця проживання дітей з батьком та стягнення аліментів відмовити.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, у ОСОБА_1 і повернути їх позивачці ОСОБА_3 за попереднім місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 551 гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя: ОСОБА_15