Ухвала суду № 59249136, 27.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2257/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1867/16Головуючий у 1-й інстанції Городівський І.А. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Винниченка ЮМ.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Пилипчук Л.І.,

при секретарі Рибак О.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» звернувся до місцевого суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, обґрунтовуючи його тим, що 27 червня 2007 року між Акціонерний комерційний банк «Форум (Публічне акціонерне товариства «Банк Форум») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 22400 доларів США 00 центів на придбання квартири зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік в строк до 26 червня 2032 року.

08 вересня 2010 року між сторонами було укладено додатковий договір до кредитного договору від 27 червня 2007 року, яким внесено зміни до п.п. 1.1. 1.3, 2.3, 2.7 шляхом уточнення та конкретизації договору без зміни його істотних умов (розміру кредиту, його відсоткової ставки, порядку погашення, тощо). ОСОБА_2 належним чином умов договору не виконувала, у зв»язку з чим станом на 17 серпня 2015 року утворилась заборгованість на загальну суму 5598, 88 доларів США.

З урахуванням викладеного, позивач просив достроково стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАБ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0013/07/25-N від 27.06.2007 року у розмірі: - 5598,88 дол. США, з яких заборгованість за кредитом 5059,12 дол. США, заборгованість по сплаті процентів 539,76 дол. США; - 8039,60 грн. з яких пеня, нарахована за несвоєчасну сплату процентів 3039,60 грн., штраф за не проведення страхування предмету застави 5000,00 грн.

У квітні 2016 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ПАТ «Банк Форум», в якій просила визнати недійсним кредитний договір № 0013/07/25-N від 27 червня 2007 року, а також додатковий договір № 1 від 8 вересня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що умови спірного кредитного договору є несправедливим, порушують чинення законодавство, його умови неконкретні, кабальні та викладені з порушенням балансу договірних прав і обовязків на шкоду споживача.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 11 квітня 2016 року відкрито провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору № 0013/07/25-N від 27 червня 2007 року.

Прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0013/07/25-N від 27 червня 2007 року (а.с165).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2016 року задоволено первісний позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_2 повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3., 15 РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», місце знаходження: 02100, м. Київ, б-р Верховна Рада, 7, ідентифікаційний код 21574573, заборгованість за кредитним договором № 0013/07/25-N від 27 червня 2007 року в розмірі 5598 (пять тисяч пятсот девяносто вісім) доларів США 88 центів з яких: заборгованість за кредитом 5059,12 доларів США, заборгованість по сплаті процентів 539,76 доларів США; та 8039,60 грн., з яких 3 039,60 грн. пеня нарахована за несвоєчасну сплату процентів, 5000 грн. штраф за не проведення страхування предмету іпотеки на користь Банку

Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в сумі 1218 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави 1279,67грн.

Відмовлено в повному обсязі у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання не дійсним кредитного договору № 0013/07/25-N від 27 червня 2007 року.

З цим рішенням не погодилась відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, яка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення місцевого суду, порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, подавши на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення районного суду скасувати на ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги, викладені в зустрічному позові та додатковому позові, а позов Банка залишити без задоволення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27.06.2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 0013/07/25-N, згідно умов якого остання отримала строковий кредит від Банку у розмірі 22400,00 доларів США строком на 300 місяців по 26 червня 2032 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12 % річних (а.с.8-9).

За змістом пунктів 2.3-2.7 Кредитного Договору ОСОБА_2 зобовязалася здійснювати повернення кредитних коштів в сумі не менше 74,67 доларів США щомісячно та сплату процентів за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору Позичальник зобовязався за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну часткову сплату процентів сплачувати пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно до п.п.4.4. Кредитного договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобовязань передбачених пунктом 3.3 цього Договору, Позичальник сплачує Бану штраф у розмірі - 5000,00 грн.

27.06.2016 року ОСОБА_2 було подано Заяву про видачу готівки № 92919 (а.с.11).

08 вересня 2010 року між сторонами було укладено Додатковий договір № 1 до кредитного договору від 27 червня 2007 року , яким було внесено зміни до п.п. 1.1. 1.3, 2.3, 2.7, тобто уточнено та конкретизовано умови договору, деталізовано порядок погашення заборгованості, без зміни його суттєвих умов (розміру кредиту, його відсоткової ставки, порядку погашення, тощо). (а.с.10).

07.11.2013 року між ПАТ «ХДІ страхування» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування майна (за програмою «Конструктив») № 1301-004889 59, предметом якого є квартира, житловою площею 30,3 кв. м. загальною площею 44,0 кв.м., місце дії Договору: Полтавська обл.., АДРЕСА_1. Страхова сума становить 133320,00грн (а.с.12-15).

16.07.2015 року Банком Позичальнику ОСОБА_2 було направлено Вимогу №9152/1.2 з метою дострокового стягнення коштів, за виконання п. 5.3 Кредитного договору та позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за кредитним договором у розмірі 5059,12 дол. США суми кредиту та 409,91 дол. США заборгованості за простроченими процентами, 52,28 дол. США заборгованості за строковими процентами 99,26 дол. США пені та 5000,00 грн. штрафу, та необхідність його погашення протягом 7 робочих днів. ОСОБА_2 попереджено, що у випадку непогашення вказаної заборгованості у визначений строк Банк буде змушений звернутися до суду (а.с.18).

У звязку з неналежним виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобовязань за вказаним кредитним договором, станом на 17.08.2015 року утворилась заборгованість, яка становить 5598 (пять тисяч пятсот девяносто вісім) доларів США 88 центів, що в перерахунку на гривню за курсом НБУ станом на 17 серпня 2015 року (1 долар США = 21, 757665 грн.) становить 121 818,56 грн. та складається з наступного:

- 5059,12 доларів США заборгованість за кредитом, в т.ч. прострочена 0 доларів США

- 539,76 доларів США заборгованість по сплаті процентів, в т.ч. прострочена 460,50 доларів США, а також:

- 3 039,60 грн. пеня нарахована за несвоєчасну сплату процентів;

- 5000 грн. штраф за не проведення страхування предмету іпотеки.

За змістом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За правилами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у звязку з невиконанням позичальником ОСОБА_2 своїх зобовязань перед ПАТ «Банк Форум» у неї виникла заборгованість у розмірі 5598 (пять тисяч пятсот девяносто вісім) доларів США 88 центів з яких: заборгованість за кредитом 5059,12 доларів США, заборгованість по сплаті процентів 539,76 доларів США; та 8039,60 грн., з яких 3039,60 грн. пеня нарахована за несвоєчасну сплату процентів, 5000 грн. штраф за не проведення страхування предмету іпотеки на користь Банку.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Як роз'яснено у п.4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 р. N9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до статті 215 ЦК (435-15) необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Відповідно до п.5 ст.216 ЦК Ураїни вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Частиною першою ст.638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з пунктом 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 при вирішенні спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ЦК (статті 215, 1048 - 1052, 1054 - 1055), статті 18 - 19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Зокрема, кредитний договір обов'язково має укладатись у письмовій формі (стаття 1055 ЦК); недодержання письмової форми тягне його нікчемність та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його нікчемністю. При вирішенні справ про визнання кредитного договору недійсним суди повинні враховувати роз'яснення, наведені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Суди повинні розмежовувати кредитний договір, який є недійсним у силу закону (нікчемний) або може бути визнаний таким у судовому порядку (оспорюваний) з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК, та кредитний договір, який є неукладеним (не відбувся), що не може бути визнаний недійсним, зокрема, у випадку, коли сторони в належній формі не досягли згоди щодо хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити виходячи з норм чинного законодавства (статті 536, 638, 1056-1 ЦК).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки кредитний договір містить детальний розпис загальної вартості кредиту, умови кредитного договору є чіткими та зрозумілими та в ньому не вбачається порушення балансу прав та обовязків, кредит в іноземній валюті видано до встановлення законодавчої заборони. Також, ОСОБА_2 не доведена наявність умислу у діях відповідача і сам факт обману; не надано доказів того, що умови кредитного договору є несправедливими.

Доводи апеляційної скарги про неправомірне стягнення з відповідача за зустрічним позовом судових витрат, є необґрунтованими, та не відповідають нормам закону, а місцевим судом було вірно, з урахуванням змісту положень ст. 88 ЦПК України, зроблено розподіл судових витрат.

Відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на підставі статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

З урахуванням наведеного доводи апеляційної скарги, щодо зростання курсу долара та на цій підставі розірвання кредитного договору є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними, фактично дублюють обставини, наведені у зустрічній позовній заяві, не ґрунтуються на нормах закону, жодних нових фактів доказування, які б спростовували висновки місцевого суду, в них не наведено.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність наявність підстав для задоволення первісного позову та відсутність для задоволення зустрічних позовних вимог.

За таких обставин підстав для скасування рішення місцевого суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2016 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підписи/ ОСОБА_3

ОСОБА_4

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ______ ОСОБА_1