Постанова № 59248125, 23.06.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 428/3737/16-а

Провадження № 2-а/415/47/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.16 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Нестеренко Н.В.,

при секретарі Павлові О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови йому у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Луганської області від 01.04.2016 №18-238 вих.16. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 1991 року він працював в прокуратурі Луганської області на різних посадах. У березні 2006 року у відповідності до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-Х11 (редакція від 02.02.2006) йому було призначено пенсію за вислугою років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» працівникам прокуратури збільшено посадові оклади, що згідно зі ст.50-1 Закону це є підставою для перерахунку пенсії за вислугою років. Наказом Генерального прокурора України від 27.01.2007 року №47/к його було звільнено за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію. Вказані обставини дали йому підстави 04.04.2016 звернутися до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою щодо перерахунку пенсії, виходячи з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, згідно довідки прокуратури Луганської області № 18-238вих16 від 01. 04. 2016, з грудня 2015 року. Однак відповідачем відмовлено йому у перерахунку пенсії. Відповідач у рішенні про відмову посилається на те, що ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, згідно яких умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, який на даний час Кабінетом Міністрів України не прийнято. Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з 1 червня скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив у перерахунку пенсії, вказана відмова порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення і просив суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку щодо відмови йому в перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 01.04.2016 №18-238 вих.16. Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 12.04.2016 року № 1329/1746/2016 щодо відмови йому у перерахунку пенсії. Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити, починаючи з грудня 2015 року, перерахунок призначеної йому пенсії в розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 01.04.2016 № 18-238вих.16, без обмеження її максимального розміру. Зобовязати відповідача виплатити йому недоплачену різницю між фактично отриманою ним та перерахованою пенсією за період з грудня 2015 року.

В судове засідання позивач не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просить суд розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача до суду надав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника УПФУ в м. Лисичанську Луганської області.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач з 1991 року працював в прокуратурі Луганської області на різних посадах.

У березні 2006 року у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-Х11 (редакція від 02.02.2006) позивачу було призначено пенсію за вислугою років, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми заробітної плати.

Наказом Генерального прокурора України від 27.01.2007 року №47/к позивача було звільнено з органів прокуратури за власним бажанням, у звязку з виходом на пенсію.

04.04.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників, згідно довідки прокуратури Луганської області № 18-238вих16 від 01. 04. 2016 з грудня 2015 року.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області рішенням від 12.04.2016 року № 1329/1746/2016 відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на ст.86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ від 14.10.2014 та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчихвизначеностаттею 50-1Закону України «Про прокуратуру».

Редакція зазначеної статті змінювалась.

Так, відповідно до частини першої статті 50-1Закону України «Про прокуратуру»в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни достатті 50-1Закону України «Про прокуратуру», зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права: "Прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії".

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1Закону України «Про прокуратуру»щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієїстатті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттямЗакону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи»змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Так, відповідно до частини тринадцятої статті 50-1Закону України «Про прокуратуру»обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особавийшланапенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50-1Закону України «Про прокуратуру»призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищеннямзаробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадитьсязпершого числа місяця,що йде за місяцем, у якому настали обставини,що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо прицьомупенсіонер набув права на підвищення пенсії,різницю в пенсії за минулий час може бути виплаченойому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно ж до нової редакції ч. 2 ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру"(із змінами, внесенимиЗаконом № 213-VIII від 02.03.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення"), пенсія призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, нова редакція ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру"суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності цими законами.

Відповідно достатті 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, відповідно до ст. ст.22 та 64Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі іЗаконом України "Про прокуратуру") є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно дост. 22 Конституції Українине допускається.

Пенсія позивачеві була призначена відповідно до ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру"в редакції від 02.02.2006 року, тобто до набрання чинності цими законами. Крім того, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивачеві підлягає застосуванню положення ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру"в редакції на час призначення пенсії.

Відповідно до вимог статті 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цьогоЗаконув часі, суд виходить із того, що згідно зістаттею 22 Конституції Українизакріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція Українивиокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійноїпридатності, фахових,фізичних,вольовихтаіншихякостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21-348а1) та від 17 грудня 2013 року (справа №21-445а13), які відповідно достатті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства Україниє обов'язковими для всіх судів України.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що всі зміни до статті 50-1Закону України «Про прокуратуру»та інших нормативних актів, які були внесені (прийняті) після призначення позивачу пенсії, зокрема, щодо зменшення пенсії у відсотках, обмеження граничного розміру пенсії, тощо, не можуть бути застосовані при перерахунку пенсії, а тільки при призначенні пенсії працівникам прокуратури.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1Закону України "Про прокуратуру", призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області у перерахунку пенсії позивачу, з розрахунку 90% від суми заробітної плати, є неправомірною, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.

Керуючись ст.ст.8, 22, 24, 55, 58, 124 Конституції України, ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», постановами Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» ст.ст.11,17,18,86,94,159-163,186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявлені вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Луганської області від 01.04.2016 №18-238 вих.16.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області від 12.04.2016 року № 1329/1746/2016 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити, починаючи з грудня 2015 року, перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії в розмірі 90 відсотків від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Луганської області від 01.04.2016 № 18-238вих.16, без обмеження її максимального розміру. Зобовязати відповідача виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю між фактично отриманою ним та перерахованою пенсією за період з грудня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в Апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом10 днів .

СУДДЯ Н.В. НЕСТЕРЕНКО