Рішення № 59247899, 27.07.2016, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/2402/16-ц

Провадження № 2/417/311/16

РІШЕННЯ (ЗАОЧНЕ)

Іменем україни

"27" липня 2016 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Шкирі В. М.

за участі секретаря Позднякової С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с Марківка Луганської області цивільну справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

21.04.2016 позивач звернувся до Марківського районного суду Луганської області з даним позовом. Просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № LGU0GK02790018 від 30.03.2007у розмірі 3942,96 доларів США, що за курсом 23,26 відповідно до службового розпорядження НБУ від 13.01.2016 складає 91713,16 гривень та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між ним та відповідачем 30.03.2007р. було укладено кредитний договір № LGU0GK02790018, за яким позивач зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 7 600 доларів США до 30.11.2018, а відповідач зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені договором. Позивач виконав своє зобовязання за договором, надав відповідачу кредитні кошти. Натомість відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим виникла заборгованість, яка станом на 13.01.2016становить 3942,96 доларів США і складається з такого:

- 3567,79 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 138,17 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 39,00 доларів США заборгованість по комісії;

- 10,75 доларів США штраф (фіксована частина);

- 187,25 доларів США штраф (процентна складова);

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання, призначені на 09.06.2016 та на 27.07.2016 не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином - через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада" на веб-сайті Марківського районного суду в розділі "Справи Камянобрідського районного суду".

Відповідно до ч. 1ст. 224 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому зі згоди позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

27.07.2016 згідно ст.225 ЦПК України, без виходу суду до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи з занесенням до журналу судового засідання.

В силу положень ч. 2ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, встановлено наступні обставини та відповідно до них визначено правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» відповідно до довідки, є юридичною особою, має банківську ліцензію на право надання банківських послуг, керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки.(а.с.16-19).

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» є правонаступником прав та обовязків Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», у звязку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з Закритого Акціонерного Товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк», на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК (а.с.19).

30.03.2007р. було укладено кредитний договір № LGU0GK02790018, за яким банк зобовязався надати позичальнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 7 600 доларів США до 30.11.2018 на наступні цілі: 6500 доларів США на придбання житла, 1100,00 дол. США для сплати страхових платежів, зі сплатою відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Період сплати вважається з «01» по «07» число кожного місяця.

Погашення заборгованості за договором здійснюється у наступному порядку: щомісячно у період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у розмірі 92,66 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам та комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначається вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силуст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1ст.1048 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК Українипозичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Як вбачається з наданого розрахунку, позичальник умови договору порушив, зобов'язання по поверненню кредиту не виконав, порушив строки повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно з розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача перед Банком станом на 13.01.2016р. складає 3942,96 доларів США.

Згідно ч.2статті 192 ЦК України іноземнавалютаможевикористовуватисяв Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документіввіноземнійвалютіприздійсненнірозрахунківна територіїУкраїнизазобов'язаннямидопускаєтьсяувипадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є Закон України «Про банки і Банківську діяльність» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Ці нормативно- правові акти можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені, штрафу.

За ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний звязок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Так, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом в сумі 3 744,96 доларів США і складається зтакого:

- 3567,79 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 138,17 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 39,00 доларів США заборгованість по комісії.

Станом на 27.07.2016 НБУ встановлено офіційний курс гривні за 100 (сто) доларів США - 2478.5259 гривень, а відповідно .3 744,96 доларів США станом на 27.07.2016 еквівалентно 92 819,80грн., а це більше на 1 106,64 грн. від суми позовних вимог.

Суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає саме 92 819,80грн., що еквівалентно 3 744,96 доларів США відповідно до курсу НБУ станом на 27.07.2016 і це не є виходом за межі позовних вимог позивача, оскільки саме зобов'язання визначено в кредитному договорі саме в іноземній валюті - даларах США, а відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі).

Щодо вимог про стягнення та штрафних санкцій за вказаним договором.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст. 2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно цього Розпорядження с. Кряківка Слов'яносербського району Луганської області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року№33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України»затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено с. Кряківка Слов'яносербського району Луганської області, .

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Крім того комерційним банкам Національним Банком України дані роз'яснення у листі № 18-112/62138 від 27.10.2014, відповідно до якого банки зобов'язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. «Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу", сказано в листі.

Тобто, зазначені нарахування забороняються із 14 квітня 2014 року, а суми, що були нараховані до 14 квітня 2014 року підлягають стягненню.

Суд вважає, що відповідачем не надано доказів у відповідності до ст.ст.10,11,60 ЦПК України, що ці штрафні санкції були нараховані відповідачу до 14.04.2014. А як вбачається із системного аналізу статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 мова йде про всі штрафи, які нараховуються на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Тому вимоги про стягнення штрафних санкцій задоволенню не підлягають.

Таким чином загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 3 744,96 доларів США, що еквівалентно 92 819,80 гривень.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно платіжного доручення від 28.03.2016 та 06.05.2016 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1541,91 грн, а тому він підлягає стягненню з відповіда на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 192, 533,526,527,530,536,629,1054, 1048,1050ЦК України, Законом України «Про банки і Банківську діяльність»№ 2121- 111 від 07.12.2000 року,Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року , п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215,218, 224 - 227,232,233 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № LGU0GK02790018 від 30.03.2007 в сумі - 3 744,96 доларів США: - 3567,79 доларів США - заборгованість за кредитом; - 138,17 доларів США- заборгованість по процентам за користування кредитом; - 39,00 доларів США заборгованість по комісії, що за курсом 2478.5259 за 100 доларів США відповідно до службового розпорядження за курсом НБУвід 27.07.2016 в перерахунку на гривні становить 92 819 (дев'яносто дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять ) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»судові витрати: судовий збір у сумі 1 541 (одну тисячу п'ятсот сорок одну) гривню 10 копійок.

В іншій частині вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Марківський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. М. Шкиря