Постанова № 59245422, 26.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №282/1168/15 Головуючий у 1-й інст. Вальчук В. В.

Категорія ч.2 ст. 130 КУпАП Доповідач Бережна С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області ОСОБА_1, за участю в режимі відео конференції правопорушника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любарського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2015 року, -

в с т а н о в и в:

Постановою Любарського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за цією статтею у виді арешту строком на 10 діб без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 243.60 грн.

Вчинене ОСОБА_2 правопорушення полягало в тому, що він о 10 годині 09 вересня 2015 року керував автомобілем НОМЕР_1, на автодорозі Т-06-10 "Любар - ОСОБА_3" в стані алкогольного сп'яніння. 30 07 2015 року ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст130 КУпАП.

На прийняте судом рішення ОСОБА_2 подав заяву про поновлення строку та апеляційну скаргу, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а саму постанову суду скасувати та провадження по справі закрити.Поважною причиною пропуску строку вказує те, що він не мав змоги вчасно подати апеляційну скаргу оскільки 24 жовтня 2015 року його арештували та завезли до ІТТ Житомирського РВ УМВС де незаконно утримували. Посилається на те, що постанова суду є незаконною оскільки винесена з порушенням КУпАП, оскільки про розгляд справи не попередили ні його, ні його захисника,чим позбавили його права захищати свої права, свідки в судове засідання не викликались та пояснень не давали. Вказує також, що в матеріалах кримінального провадження, яке наразі розглядається у Богунському районному суді м.Житомира наявні результати дактилоскопічної експертизи, які свідчать про те, що він даним автомобілем не керував. Крім того вказує, що в рапорті інспектор ДАІ м.Хмельник вказує на те, що він не керував даним автомобілем.

В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2 підтримав свою апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, додатково пояснив, що на протязі майже 8 місяців не оскаржував постанови суду, оскільки пропустив 10-денний строк на її оскарження, і не знав, що можна звернутися з клопотанням про поновлення вказаного строку. Крім того ОСОБА_2 також послався на наявність висновку експерта, в рамках кримінального провадження щодо нього за ч.2 ст. 289 КК України, відповідно до якого сліди пальців рук, які були виявлені в вищезазначеному автомобілі, йому не належать, що підтверджує той факт, що він автомобілем не керував, а був тільки його пасажиром. Крім того ОСОБА_2 також пояснив, що адвокат ОСОБА_4 є його захисником за призначенням в рамках кримінального провадження щодо нього, ніякої угоди з вказаним адвокатом на його захист при розгляді адміністративної справи він не укладав, на участі адвоката не наполягав, призначити захисника не просив, зазначив, що свої інтереси буде захищати самостійно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, перевіривши поважність пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, вважаю, що заява про поновлення строку не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як вбачається з матеріали справи, ОСОБА_2 був присутнім 22 жовтня 2015 року під час розгляду справи щодо нього в суді. Копію постанови отримав того ж дня. (а.с.12). Апеляційну скаргу подав лише 21.06.2016 року.

Доводи правопорушника ОСОБА_2 про те, що він не мав змоги подати апеляційну скаргу вчасно, оскільки після ухвалення даної постанови, не дочекавшись набуття нею законної сили, 24.10.2015 року його заарештували для виконання даної постанови, що позбавили його можливості оскаржити як постанову суду за ст.. 124 КУпАП так і постанову суду за ч.2 ст 130 КУпАП, не підтверджено матеріалами справи, тобто в матеріалах справи відсутні дані про дату затримання ОСОБА_2 для виконання постанови та розміщення його у відповідні установи виконання стягнення. . Не надав ОСОБА_2 доказів вказаного і до клопотання про поновлення строку та апеляційної скарги.

Крім того перебування в місцях попереднього увязнення, в тому числі і в рамках кримінального провадження, порушеного відносно нього за ст.. 289 КК України, не перешкоджало правопорушнику оскаржити постанову суду із порушенням питання про поновлення строку на таке оскарження, однак останній скористався таким правом тільки зі спливом 8 місяців, не навівши поважних причин такого тривалого пропуску 10-денного строку на оскарження.

Посилання апелянта на те, що він не був обізнаний про можливість поновлення пропущеного ним строку не може бути безумовною підставою для його поновлення, тим більш, що про наявність зазначеної постанови, яка на думку ОСОБА_2 впливає на хід розслідування та розгляду кримінального провадження щодо нього, був обізнаний його захисник за кримінальним провадженням, який як фахівець у галузі права повинен був знати про порядок оскарження вказаної постанови та розяснити даний порядок правопорушнику. наявність зазначеної постанови впливає на хід розгляду кримінального провадження, в

Виходячи з наведеного доводи правопорушника ОСОБА_2 не можуть бути в даному випадку визнані поважними причинами пропуску строку, враховуючи також те, що після винесення постанови суду до подання апеляційної скарги пройшов значний проміжок часу, а саме 8 місяців, що не позбавляло правопорушника подати апеляційну скаргу раніше.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що підстав для поновлення ОСОБА_2 строків на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, немає.

З огляду на викладене апеляційний суд відмовляє ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку передбаченого для апеляційного оскарження постанови суду, якщо у його поновлені відмовлено, повертається особі, яка її подала.

Апеляційна скарга підлягає поверненню правопорушнику ОСОБА_2

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Відмовити правопорушнику ОСОБА_2 у поновленні строку на оскарження постанови Любарського районного суду Житомирської області від 22 жовтня 2015 року щодо нього за ч.2 ст.130 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути правопорушнику ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: