Ухвала суду № 59238043, 19.07.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/11933/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/789/988/16 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

за участі секретаря - Романська К.М.

апелянта ОСОБА_1

його представника ОСОБА_2

представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2016 року у справі за позовом комунального підприємства теплових мереж "Тернопільміськтеплокомуненерго" Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з участю третьої особи Тернопільської міської ради про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2016 року позовні вимоги комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (м.Тернопіль, вул. Микулинецька бічна, 2/13, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (м. Тернопіль, вул. Франка, 16, р/р 26031300021713 в ТОВ ВАТ Ощадбанк м. Тернопіль, МФО 338545, код 14034534) 13131,27 гривень заборгованості за послуги з централізованого опалення та 243,60 гривень сплаченого позивачем судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обгрунтування вимог вказує на те, що між ним та позивачем не укладався договір про надання будь-яких комунальних послуг, була відсутня технічна документація , тому висновок суду про стягнення заборгованості є необгрунтованим. Крім того вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Апелянт та ійого представник в судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача заперечила апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, та вимог,заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг у будинку №13 по вул.Микулинецька бічна, 2 в м.Тернополі, що підтверджується наданими до суду доказами.

ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровані в в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою №4665 від 17 листопада 2014 року, виданою Дочірнім підприємством «Комунальник-1».

Згідно свідоцтва про право власності №265 від 24 лютого 1995 року, виданого начальником управління житлово-комунального господарства Державної адміністрації міської Ради народних депутатів м.Тернополя, квартира АДРЕСА_1 розташована в м.Тернополі, належить ОСОБА_1 на праві особистої власності. Свідоцтво видано на підставі розпорядження міської адміністрації Тернопільської міської Ради народних депутатів №490 від 21 червня 1993 року.

КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» здійснює забезпечення тепловою енергією житла, яке належить відповідачу ОСОБА_1, йому відкрито особовий рахунок для проведення нарахування та оплати послуг за спожиту теплову енергію.

14 жовтня 2009 року, 10 жовтня 2011 року, 17 жовтня 2012 року, 01 жовтня 2013 року проведені запуски системи опалення по вул.Микулинецька бічна, 2 в м. Тернополі, що стверджується актами про запуск системи опалення в роботу в опалювальні періоди 2009-2010 р.р., 2010-2011 р.р., 2011-2012 р.р., 2013-2014 р.р.

Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за опалення, наданої КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради від 06 липня 2015 року, ОСОБА_1 не проводив оплату за спожиту теплову енергію, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 13131,27 грн.

13 жовтня 2014 року КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради надіслало в адресу ОСОБА_1 попередження про необхідність виконання зобов'язань по оплаті за надані послуги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Рішення №24 засідання постійнодіючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 30.08.2007 року, виданих на підставі зазначеного рішення технічних умов проведено відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, про що 14.08.2009 року складено акт про відключення квартири АДРЕСА_2 від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Зазначений акт було подано на затвердження комісії та 18.08.2009 року розглянуто на засіданні комісії по розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Рішенням комісії з питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання від 18.08.2009 року протоколу №51 зазначене питання вирішене по суті не було, комісією вирішено повторно розглянути акт на відключення квартири АДРЕСА_3, від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, після представлення документу з оплати всього боргу за комунальні послуги у двомісячний строк.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідачами не дотримано порядку відключення квартири від централізованого опалення, внаслідок чого утворилась заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до пункту 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідно до пунктів 25, 26, 30 пункту 3 Правил № 630 відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (п. 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 ).

При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (п. 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06.11.2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 року № 4 ).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому.

Оскільки відповідач відключився від централізованого опалення з порушенням порядку передбаченим законодавством, тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «По теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно пункту 22 Правил № 630 точками розподілу у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві є - відгалуження від стояків у межах квартири.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов'язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання.

Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання.

Доводи апеляційної скарги про те, що нарахування вказаних послуг за період нарахування заборгованості за послуги є незаконним у зв'язку з тим, що між сторонами не укладався окремо договір з централізованого опалення, колегія суддів не приймає до уваги.

Обов'язок споживача сплачувати за використані житлово - комунальні послуги передбачений положеннями ст.ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про житлово - комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572.

Так, положеннями ст.ст.151,162 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р. № 572, з наступними змінами, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до положень п.5. ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, згідно зазначених норм закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.

Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Посилання апелянта та його представника що суд безпідставно не застосував строк позовної давності за заявою відповідача ОСОБА_1колегія суддів не бере до уваги як необгрунтовані.

Частинами 3 та 4 ст.267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи відсутняяк заява ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності .

Доводи апелянта, що він усно заявляв клопотання під час судового засідання колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дані доводи не підтвержені матеріалами справи, зокрема не відображені в технічній фіксації судових засідань.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7