Ухвала суду № 59236730, 27.07.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1980/16-к

Провадження № 1-кп/461/241/16

УХВАЛА

судового засідання

27.07.2016 року м. Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.

секретарі - Куц Н.З.

за участю: прокурора Грицишина В.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016140050000017 від 03.01.2016 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова знаходиться обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016140050000017 від 03.01.2016 року, згідно якого останній обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченого ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України.

У судовому засіданні прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, на 60 днів, оскільки такий закінчується 03.08.2016 р.

Захисник ОСОБА_2 щодо заявленого клопотання прокурора заперечив, просив обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника ОСОБА_2

Заслухавши клопотання прокурора та думку учасників процесу, щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 30.03.2016 р. розгляд справи призначено до судового засідання, одночасно із продовженням строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до 03.06.2016 р.

Ухвалою суду від 31.05.2016 р. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 03.08.2016 р.

Згідно ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Наявність підозри в тому, що особа вчинила тяжкий злочин, є, звичайно, таким чинником, що належить до суті питання, однак сама по собі така підозра не може бути виправданням довготривалого тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ Калашников проти Росії від 15 липня 2002 року).

Відповідно до вимогч.3 ст.5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.

Також, суд бере до уваги і правову позиції ЄСПЛ врішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд враховує тяжкість можливого покарання, матеріальне становище обвинуваченого наявність в останнього міцних соціальних звязків в місці постійного проживання, вік та стан здоровя обвинуваченого.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_1 значний проміжок часу знаходяться під вартою, потерпілий та свідки у судове засідання не зявляються, що дають підстави вважати про їхнє свідоме ухилення від явки до суду.

В звязку з вищенаведеним, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Оскільки, такий запобіжний захід на думку суду є достатнім для забезпечення виконання ним обовязків, передбачених КПК України.

Разом з цим, суд зясував в обвинуваченого ОСОБА_1, чи належним чином він розуміє зміст своїх процесуальних обовязків і чи усвідомлює наслідки їх порушення.

Керуючись ст.331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №1 Львівської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під ватрою - відмовити.

Змінити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_2. кв. 7, з обмеженням права покидати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обовязки:

1) не залишати місце постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, без дозволу прокурора або суду цілодобово;

2) прибувати на виклик у визначений судом час;

3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками по даному кримінальному провадженні.

Розяснити обвинуваченому ОСОБА_1 його обовязки та наслідки їх невиконання.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту 2 місяці - до 27.09.2016 року.

Контроль за виконанням вказаної ухвали покласти на Галицький ВП ГУНП у Львівській області.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт змінити в залі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ф. Романюк