Рішення № 5923418, 07.10.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2009 р. Справа № 2/80

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової Олени Микитівни

При секретарі судового засідання: Григорійчук Ярослав Васильович

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ВАТ "Дятьківці" вул. Заводська, 3, м. Коломия, 78200

до відповідача Фізичної особа-підприємець ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення 22951,02 грн. боргу

за участю представників:

від позивача: Мокляк Г.Я. - юрисконсульт, (доручення №1 від 23.01.09р.

від відповідача: не з'явилися.

Представник позивача подав суду заяву про уточнення позовних вимог за Вх.№8519 від 07.09.09р., в якій просив суд стягнути з відповідача 9803,82 грн. боргу, що підтверджується актом звірки сторін від 05.10.09 та суду пояснив, що при зверненні до суду сума заборгованості була завищеною через помилкове неврахування повернення відповідачем тари.

Відповідач в засідання суду не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча доказ вручення ухвали суду від 24.09.09 міститься в матеріалах справи, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, судом,

встановлено:

01.03.06 між позивачем ВАТ "Дятьківці" (продавець) та відповідачем СПД ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції №4/06.

На виконання вказаного договору позивач поставляв відповідачу пивобезалкогольну продукцію виробництва АТ "Оболонь" в асортименті.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи - розхідними накладними (а.с.12-19), відповідачем порушено умови вказаного договору, а саме п.6 розділу ІІ - не повернуто зворотної тари багаторазового використання по заставній ціні на суму 19125,85 грн.

Крім того, позивачем нараховано податок на додану вартість за неповернення зворотної тари - 3825,17 грн.

Суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Аналогічні приписи містяться в ст.526 Цивільного кодексу України, в якій зазначається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно додатку №2 до Правил застосування, обігу і повернення засобів багаторазового використання, затверджених відповідно до постанови КМ України від 04.04.02 року №174 тара з-під пива і безалкогольних напоїв підлягає поверненню на протязі 30 днів.

Відповідно до п.6 розділу ІІ договору покупець зобов"язаний повертати тару продавцю в термін не більше 30 діб з дня отримання продукції.

Відповідно до п.4.6 Закону України "Про податок на додану вартість" вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі коли протягом строків, установлених Кабінетом Міністрів України, але у строки не більше дванадцяти календарних місяців, з моменту отримання зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої зворотної тари включається до бази оподаткування отримувача.

Вказана норма закріплена у пункті 12 розділу 3 зазначеного договору: в разі неповернення зворотної тари в узгоджені терміни "покупець" зобов"язаний сплатити на користь "продавця" вартість тари та податок на додану вартість на тару (ПДВ), обов"язково вказуючи в платіжному дорученні - за відвантажену тару з урахуванням ПДВ, або оформляє протоколом взаємозаліку.

З поданого позивачем акту звірки взаємних розрахунків від 05.10.09, який підписаний і завірений круглими печатками обох сторін вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 9803,82 грн. - 8169,85 грн. основного боргу та 1633,97 грн. 20% ПДВ, яка і підлягає до стягнення. В решті позову слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На час розгляду справи в суді відповідачем не сплачено 9803,82 грн. боргу, а тому невиконання зобов"язання по оплаті є підставою для її стягнення .

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов задовольнити частково .

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь ВАТ "Дятьківці" вул. Заводська, 3, м. Коломия (код 13640534) - 9803,82 грн. боргу, 98,03 грн. витрат по сплаті державного мита та 133,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити за безпідставністю вимог

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 09.10.09.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

____помічник судді Шунтов О.М.