Постанова № 59232490, 26.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року № 813/1039/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Сакалоша В.М.

Секретар судового засідання Бравчук Д.Є,

за участю : представника позивача ОСОБА_1,представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод про стягнення коштів з рахунків,-

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - позивач, ДПІ у Франківському районі м. Львова) з адміністративним позовом до Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 30 385 668,89 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом за платежем податок на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена, крім цього, винесені податкові повідомлення-рішення за №0001231702 та №0001052201 від 15.12.14 були предметом оскарження у суді. Так, постановою Вищого адміністративного суду від 19.11.2015 року по справі № 813/8706/14 за позовом Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційну скаргу ДПІ задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року у даній справі залишено без змін,а в позові про скасування податкових повідомлень-рішень за №0001231702 та №0001052201 від 15.12.14 відмовлено повністю.

Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов'язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, що в провадженні податкової міліції перебуває кримінальне провадження, в матеріалах якого знаходяться докази неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень за №0001231702 та №0001052201 від 15.12.14. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

ДП Львівський державний ювелірний завод зареєстроване як юридична особа 17.12.2004 року з присвоєнням коду ЄДРПОУ 05785017.

Згідно з довідкою про суми податкового боргу платника податків така заборгованість становить 30 385 668,89 грн. (в т.ч. по податку на додану вартість 14283815,25 грн. (основний платіж - 10065876,07 грн., штрафні санкції - 2517361,00 пеня - 1700578,18 грн.) та з податку на доходи фізичних осіб 161011853,64 грн.(основний платіж - 9201119,36 грн., штрафні санкції - 6900734,28 грн., пеня - 11945,98 грн.)

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визнання вичерпного переліку податків та зборів, що справляється в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1. ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з підп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача пояснив, що вказана сума заборгованості відповідача складається із суми: податкового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 - лютий 2016 (№9256560021, НОМЕР_1, НОМЕР_2).

Крім того пояснив, що контролюючим органом проведено перевірку відповідача, про що складено Акт № 1957/22-01/05785017 від 28.11.2014 р. та винесено податкові повідомлення-рішення № 001231702, №0001052201 від 15.12.20104 р. .

Винесені податкові повідомлення-рішення за №0001231702 та №0001052201 від 15.12.14 були предметом оскарження у суді. Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 року по справі № 813/8706/14 за позовом Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційну скаргу ДПІ задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2015 року у даній справі залишено без змін,а в позові про скасування податкових повідомлень-рішень за №0001231702 та №0001052201 від 15.12.14 відмовлено повністю.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені ст. 57 ПК України. Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підп. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язати сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно п. 14.1.175. ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до підп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу відповідачу нараховувалася пеня.

Вказане підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника податків за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податку з доходів фізичних осіб.

На виконання вимог ст. 59 ПК України контролюючим органом виставлено підприємству відповідача податкову вимогу форми «Ю» № 1979-23 від 14.12.2015 року, що надсилалась контролюючим органом підприємству відповідача.

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача про те, що в провадженні податкової міліції знаходиться кримінальне провадження, в якому на його думку міститься докази неправомірності винесення податкових повідомлень-рішень за №0001231702 та №0001052201 від 15.12.14, оскільки жодних докаів відповідачем до матеріалів справи не долучено в підтвердження своєї позиції.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом відповідно до даних з облікових карток платника податків з'ясовано, що податковий борг з моменту пред'явлення такої відповідачу не переривався, таким чином у позивача не виникало обов'язку повторного надсилання нової податкової вимоги відповідачу.

Таким чином, заборгованість відповідача в сумі 30 385 668,89 грн. є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплачена, а отже є податковим боргом, та підтверджується відомостями відображеними в копії зворотного боку облікової картки платника податків.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем суду доказів на підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не надано, як і не надано доказів на спростування позовних вимог.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається із ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення №0001231702 та №0001052201 від 15.12.2014 року були предметом дослідження у справі №813/8706/14, в якій Вищим адміністративним судом 19.11.2015 року винесено судове рішення, яке набрало законної сили та підтвердило законні дії контролюючого органу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ в Франківському районі м. Львова є обґрунтованими, підтверджені належними доказами у справі та належить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задоволити повністю.

Стягнути з рахунків Державного підприємства Львівський державний ювелірний завод (79060, м. Львів, вул. Академіка Підстригача, 2; ЄДРПОУ 05785017) відкритих у банках, обслуговуючих такого платника податків, до бюджету податковий борг у сумі 30 385 668 (тридцять мільйонів триста вісімсот пять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2016 року.

Суддя Сакалош В.М.