Постанова № 59232108, 02.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2016 року Справа № 810/609/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реформ" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕФОРМ" звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 26.06.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів" у загальній сумі 5786435,00 грн., з яких: 3857623,00 грн. - за основним платежем; 1928812,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 26.06.2015 № НОМЕР_2, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 5286260,00 грн., з яких: 3524173,00 грн. - за основним платежем; 1762087,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

В основу визначення податкових зобовязань згідно із зазначеними повідомленнями-рішеннями податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам за придбання товару (робіт, послуг), а також формування податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі ціни товару (робіт, послуг). Податковий орган стверджував, що господарські операції мали фіктивний характер: товари контрагентами не поставлялись, роботи фактично не виконувались (послуги не надавались), а договори та інші фінансово-господарські документи учасники господарських операцій склали з метою незаконного отримання податкової вигоди. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивач неправомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість і це призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість, а також зависив валові витрати і це призвело до заниження податкових зобовязань з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними. Позивач стверджував, що укладені договори мали реальний характер: товар поставлявся, роботи виконані (послуги надані) контрагентами у повному обсязі та оплачені позивачем, ці факти підтверджуються документально; господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності. Позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що податкові повідомлення-рішення є законними і обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні, тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Надавши усні пояснення, позивач у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у порядку письмового провадження, відповідач проти заявленого клопотання не заперечував.

Керуючись положеннями частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наданих сторонами пояснень та наявних у справі матеріалів та доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕФОРМ" є юридичною особою, що зареєстрована18.03.2011 (запис про державну реєстрацію в ЄДР № 1 334 102 0000 003550), як платник податків перебуває на обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: виробництво автотранспортних засобів (основний); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; установлення та монтаж машин і устаткування.

У травні 2015 року посадовими особами Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. (акт перевірки від 13.05.2015 № 940/22-00/37496722).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139,1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3524173,00 грн.;

пункту 185.1 статі 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.6, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3857623,00 грн.

Висновки податкового органу повязуються з оцінкою господарських операцій позивача з придбання товарів та послуг з переобладнання транспортних засобів на підставі договорів, укладених з контрагентами ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1". На думку посадових осіб податкового органу, господарські операції із зазначеними контрагентами не мали реального характеру (товар не поставлявся, послуги не надавалися), адже операції не мають розумної економічної або ділової мети, а контрагенти не мають для виконання зобов'язань за вказаними договорами адміністративно-господарських можливостей, в них відсутні необхідні для цього приміщення, основні фонди, транспортні засоби та трудові ресурси тощо.

За результатами перевірки Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області прийняла два податкових повідомлення-рішення, а саме:

від 26.06.2015 № НОМЕР_1, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів" у загальній сумі 5786435,00 грн., з яких: 3857623,00 грн. - за основним платежем; 1928812,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом);

від 26.06.2015 № НОМЕР_2, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток приватних підприємств" у загальній сумі 5286260,00 грн., з яких: 3524173,00 грн. - за основним платежем; 1762087,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

З метою всебічного і повного зясування обставин справи суд витребував від позивача докази на підтвердження фактів придбання товарів (робіт, послуг), а також витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо вказаних контрагентів.

Суд на підставі зібраних по справі доказів встановив наступне.

Основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФОРМ" є виконання робіт з бронювання автомобілів. Позивач здійснює виробничу діяльність в орендованому приміщені, що розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25.

1. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ЛЕНД РОСС" суд встановив наступне.

1.1. У січні 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ЛЕНД РОСС" (постачальник) укладено договір поставки від 15.01.2014 № 14012, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (матеріали та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

Позивач стверджував, що з січня по березень 2014 року ТОВ "ЛЕНД РОСС" здійснило поставку позивачу 15 партій товару на загальну суму 411131,92 грн., у тому числі ПДВ 68521,97 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 15 рахунків на оплату товару, 15 видаткових накладних на загальну суму 411131,92 грн., у тому числі ПДВ 68521,97грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив. З видаткових накладних убачається, що передачу товару позивачу здійснював ОСОБА_2, яки є засновником, директором і головним бухгалтером ТОВ "ЛЕНД РОСС".

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕНД РОСС" кошти у загальній сумі 411131,92 грн., у тому числі ПДВ 68521,97грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕНД РОСС" п'ятнадцять податкових накладних на загальну суму 411131,92 грн., у тому числі ПДВ 68521,97 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕНД РОСС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень - березень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 342609,95 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕНД РОСС", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2014 року.

1.2. У січні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЛЕНД РОСС" (виконавець) також був укладений договір від 15.01.2014 № 14013 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

На підставі представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування, посилення ходової частини, лазерної порізки броні монтажу додаткового обладнання (газова служба) тощо.

Позивач стверджував, що з січня по березень 2014 року ТОВ "ЛЕНД РОСС" надало послуги на загальну суму 869500,00 грн., у тому числі ПДВ 144916,65 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "ЛЕНД РОСС" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 11 рахунків на оплату послуг та 11 актів наданих послуг на загальну суму 869500,00 грн., у тому числі ПДВ 144916,65 грн.

Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ЛЕНД РОСС", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕНД РОСС" кошти у загальній сумі 869500,00 грн., у тому числі ПДВ 144916,65 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕНД РОСС" одинадцять податкових накладних на загальну суму 869500,00 грн., у тому числі ПДВ 144916,65 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕНД РОСС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень - березень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 724583,35 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕНД РОСС", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2014 року.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "ЛЕНД РОСС" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНД РОСС" є юридичною особою, що зареєстрована 22.07.2013 (номер запису в ЄДР № 10741020000046263); засновник і керівник - ОСОБА_2 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139 (за цією ж адресою знаходяться (знаходились) також інші контрагенти позивача - ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС"); заявленими видами діяльності за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля (основний); вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; у процесі припинення не перебуває.

Однак, згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 17.07.2014 № 1621/26-59-22-03/38826475 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛЕНД РОСС" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ЛЕНД РОСС" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "ЛЕНД РОСС" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа (директор), ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ЛЕНД РОСС" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).

2. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ТК ФІОНА" суд встановив наступне.

У серпні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ТК ФІОНА" (виконавець) був укладений договір від 01.08.2013 № 13093 про надання охоронних послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги.

Як пояснив позивач, ТОВ "ТК ФІОНА" надавало послуги з охорони об'єкта, розташованого за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25.

Позивач стверджував, що з липня по грудень 2013 року ТОВ "ТК ФІОНА" надало охоронні послуги на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн.

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду шість рахунків на оплату послуг та шість актів наданих послуг на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн.

Суд констатує, що представлені позивачем акти виконаних робіт є абстрактними і містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць.

У той же час, жодних даних про характер послуг, що надавалися ТОВ "ТД ФІОНА", їх кількісні та якісні показники (паспорт об'єкта охорони, режим охорони, кількість постів, кількість охоронців, вимоги до охоронців та їх спорядження, види охоронних заходів (охорона здоровя та життя людей, організація та здійснення контрольно-пропускного режиму, патрулювання, охорона майна тощо) позивач суду не надав і не зміг надати з цього приводу жодних пояснень.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ТК ФІОНА" кошти у загальній сумі 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ТК ФІОНА" шість податкових накладних на загальну суму 360000,00 грн., у тому числі ПДВ 60000,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ТК ФІОНА" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з червня по грудень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 300000,00 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ТК ФІОНА", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "ТК ФІОНА" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК ФІОНА" є юридичною особою, що зареєстрована 10.08.2012 (номер запису в ЄДР № 14711020000025819); знаходиться за адресою: Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин, вул. Крупської, буд. 15-А; заявленими видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля квітами та рослинами; діяльність приватних охоронних служб (основний); обслуговування систем безпеки; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; будівництво житлових і нежитлових будівель; у процесі припинення не перебуває.

Однак, згідно з даними Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (акт від 31.03.2014 № 244/20-23-22-01-05/38258286 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК ФІОНА" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ТК ФІОНА" (Харківська обл., Харківський район, смт. Пісочин, вул. Крупської, буд. 15-А) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

На підставі аналізу даних системи АІС "Податковий блок" податковий орган встановив, що у період з січня по грудень 2013 року ТОВ "ТК ФІОНА" здійснювало операції з придбання та постачання товарів (робіт, послуг), на підставі яких формувало податкові зобов'язання та податковий кредит від таких платників податків: ТОВ "Нікітайс", ТОВ "Мега Компані", ТОВ "ТД Елво-Україна", ТОВ "Техноторг-Дон", ТОВ "Еффі" та інших.

Аналіз діяльності ТОВ "ТД ФІОНА" по групам товарів (робіт, послуг) істотно відрізняється як по придбанню (ТОВ "Нікітайс" - придбано послуги з охорони та будівельно-монтажні роботи; ТОВ "Мега Компані" - придбано послуги з охорони складських приміщень, а також товари - двигуни, пульти, фотоприймачі, радіатори та інше; ТОВ "ТД Елво-Україна" - придбано товар - опору шинну; ТОВ "Техноторг-Дон" - придбано екскаватор-навантажник; ТОВ "Еффі" - придбано роботи з перекладу, а також товари - колонку магнітну, перехідник, ковш, ремінь та інше), так і по реалізації (ПП "СП Юстиція" - продано послуги з охорони; ТОВ "Спекл" - продано товар - коробки DJuise, коробки Prepaid; ТОВ "Спецтехстрой" - продано будівельно-монтажні роботи; ТОВ "Авітон Будпроект" - прдано комплекс робіт з влаштування внутрішньо-майданчикових мереж побутової каналізації та водопроводу). Згідно з даними звітів 1-ДФ встановлено, що кількість працівників на ТОВ "ТК ФІОНА" становить 7 осіб.

Різноманітність видів діяльності (охоронні послуги, будівельно-монтажні роботи, реалізація товарів тощо), а також відсутність у ТОВ "ТД ФІОНА" основних фондів, транспортних засобів, власних чи орендованих складських приміщень, персоналу (кількість працюючих - 7 осіб), відстань до контрагентів, істотні недоліки в оформленні документів та інші виявлені під час перевірки обставини свідчать про відсутність у ТОВ "ТД ФІОНА" адміністративно-господарських можливостей для виконання зобов'язань перед позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження податкового органу про фіктивність господарських операцій, які здійснювались між позивачем і ТОВ "ТД ФІОНА", є обґрунтованими.

3. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" суд встановив наступне.

У листопаді 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу від 26.11.2013 № 112701-ЮЛ, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, визначений в рахунку-фактурі та накладних.

Позивач стверджував, що з листопада по грудень 2013 року ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" продало позивачу дві партії товару (гумові кріплення середні та гумові кріплення великі) на загальну суму 90132,64 грн., у тому числі ПДВ 15022,11 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів позивач надав суду два рахунки на оплату товару, дві видаткові накладні на загальну суму 90132,64 грн., у тому числі ПДВ 15022,11 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" кошти у загальній сумі 90132,64 грн., у тому числі ПДВ 15022,11 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" 2 податкові накладні на загальну суму 90132,64 грн., у тому числі ПДВ 15022,11 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за листопад - грудень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 75110,53 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "РИББУХМАРКЕТ" є юридичною особою, що зареєстрована 28.03.2013 (номер запису в ЄДР № 10701020000049519); знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 5 (адреса житлового будинку); заявленими видами діяльності за КВЕД є: виробництво олії та тваринних жирів; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; комп'ютерне програмування (основний); надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.; діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; консультування з питань комерційної діяльності й керування; посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; у процесі припинення не перебуває.

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акти від 02.04.2014 № 1055/26-55-22-09/38651204 та від 29.05.2014 № 1509/26-55-22-07/38651204 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" (м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 5) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, відсутні основні фонди, транспортні засоби, кількість працюючих - 1 особа , ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "РИББУХМАРКЕТ" з приводу придбання товарів не мали реального характеру (є фіктивними).

4. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" суд встановив наступне.

4.1. У лютому 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" (постачальник) укладено договір поставки від 17.02.2014 № 14023, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (обладнання та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

Позивач стверджував, що з лютого по листопад 2014 року ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" здійснило поставку позивачу 32 партій товару на загальну суму 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ 457564,02 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 32 рахунки на оплату товару, 32 видаткові накладні на загальну суму 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ 457564,02 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" кошти у загальній сумі 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ 457564,02 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕЙТР ПЛЮС" тридцять дві податкові накладні на загальну суму 2745384,35 грн., у тому числі ПДВ 457564,02 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕЙТР ПЛЮС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за лютий - листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 2287820,33 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕЙИЕР ПЛЮС", позивач включив до складу валових витрат при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 року.

4.2. У лютому 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" (виконавець) також був укладений договір від 17.02.2014 № 14028 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

На підставі представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу обладнання та органів керування, монтажу електрообладнання, монтажу сейфів, посилення ходової частини, лазерній порізці броні тощо.

Позивач стверджував, що з березня по листопад 2014 року ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" надало послуги на загальну суму 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ 595133,33 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 63 рахунки на оплату послуг та 63 акти наданих послуг на загальну суму 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ 595133,33 грн.

Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу (контрагент знахродиться у Миколаївській області) для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" кошти у загальній сумі 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ 595133,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" шістдесят три податкові накладні на загальну суму 3570800,00 грн., у тому числі ПДВ 595133,33 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за березань - листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 2975666,67 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", позивач включив до складу валових витрат при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

4.3. У лютому 2014 року між позивачем (клієнт) та ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" (виконавець) також був укладений договір від 05.02.2014 № 14024 про надання юридичної допомоги, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався отримати та оплатити юридичні послуги.

Позивач стверджував, що з лютого по листопад 2014 року ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" надало позивачу юридичні послуги загальну суму 345000,00 грн., у тому числі ПДВ 57500,02 грн.

На підтвердження факту надання вказаних юридичних послуг позивач надав суду 9 рахунків на оплату послуг та 9 актів прийому-передачі послуг на загальну суму 345000,00 грн., у тому числі ПДВ 57500,02 грн.

Суд констатує, що представлені позивачем акти виконаних робіт є абстрактними і містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць.

У той же час, жодних відомостей про характер юридичних послуг, їх зміст, кількість витраченого часу, матеріальні носії, що відтворюють їх зміст, позивач суду не надав і не зміг надати з цього приводу жодних пояснень.

В оплату за виконані роботи (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" кошти у загальній сумі 345000, 00 грн., у тому числі ПДВ 57500,02 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" дев'ять податкових накладних на загальну суму 345000, 00 грн., у тому числі ПДВ 57500,02 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з лютого по листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 287499,98 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" є юридичною особою, що зареєстрована 04.12.2013 (номер запису в ЄДР № 10741020000047820); на момент здійснення господарських операцій з позивачем знаходилось за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139 (за цією ж адресою знаходяться (знаходились) також інші контрагенти позивача - ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ"); на момент постановлення судового рішення знаходиться за адресою: м. Вінниця , вул. Харківське Шосе, буд. 13, офіс 139; заявленими видами діяльності за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля (основний); вантажний автомобільний транспорт; консультування з питань комерційної діяльності й керування; дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акти від 19.11.2014 № 316/7/26-59-22-03, від 03.12.2014 № 385/22-08, від 30.01.2015 № 81/26-59 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності, враховуючи широкий спектр діяльності позивача (постачання товарів, виконання спеціалізованих робіт з обслуговування транспортних засобів, юридичні послуги тощо) встановлено, що у ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 5 особа, заробітна плата - 1250,00 грн., ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).

5. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" суд встановив наступне.

5.1. У липні 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (постачальник) укладено договір поставки від 23.07.2014 № 14073, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (обладнання та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

Позивач стверджував, що з липня по листопад 2014 року ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" здійснило поставку позивачу 16 партій товару на загальну суму 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ 174192,96 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 16 рахунків на оплату товару, 16 видаткових накладних на загальну суму 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ 174192,96 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив. З видаткових накладних убачається, що передачу товару позивачу здійснював ОСОБА_2, який є засновником, директором і головним бухгалтером ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ".

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" кошти у загальній сумі 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ 174192,96 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" шістнадцять податкових накладних на загальну суму 1045157,76 грн., у тому числі ПДВ 174192,96 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з липня по листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 899881,46 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

5.2. У липні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (виконавець) також був укладений договір від 23.07.2014 № 14074 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

На підставі представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу обладнання та органів керування, посилення ходової частини, лазерної порізки броні тощо.

Позивач стверджував, що з липня по листопад 2014 року ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" надало послуги на загальну суму 4803000,00грн., у тому числі ПДВ 800499,98 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 54 рахунки на оплату послуг та 54 акти наданих послуг на загальну суму 4803000,00грн., у тому числі ПДВ 800499,98 грн.

Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" кошти у загальній сумі 4803000,00грн., у тому числі ПДВ 800499,98 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" п'ятдесят чотири податкові накладні на загальну суму 4803000,00грн., у тому числі ПДВ 800499,98 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за липень - листопад 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 4002500,02 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНКОМ СТРОЙ" є юридичною особою, що зареєстрована 31.07.2013 (номер запису в ЄДР № 10741020000046387); місцезнаходження - м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-А, офіс 139 (суд встановив, що місцезнаходження ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" збігається з місцезнаходженням іншого контрагента - ТОВ "ЛЕНД РОСС"; засновник і керівник - ОСОБА_2 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "ЛЕНД РОСС"); заявленими видами діяльності за КВЕД є: знесення; штукатурні роботи; покриття підлоги й облицювання стін; малярні роботи та скління; інші роботи із завершення будівництва; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 18.02.2015 № 231/22-08 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа (директор), заробітна плата - 1250,00 грн., ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).

6. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "СІБОЛ" суд встановив наступне.

6.1. У квітні 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "СІБОЛ" (продавець) укладено договір купівлі продажу від 22.04.2013 № 13035, згідно з яким продавець зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (обладнання та запчастини для переобладнання автомобілів).

Позивач стверджував, що з квітня по листопад 2013 року ТОВ "СІБОЛ" поставило позивачу 31 партію товару на загальну суму 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ 224826,04 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 31 рахунок на оплату товару, 31 видаткову накладну на загальну суму 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ 224826,04 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ 224826,04 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "СІБОЛ" тридцять одну податкову накладну на загальну суму 1348956,29 грн., у тому числі ПДВ 224826,04 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "СІБОЛ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з квітня по листопад 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 1124130,25 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "СІБОЛ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

6.2. У квітні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "СІБОЛ" (виконавець) також був укладений договір від 22.04.2013 № 13063 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

На підставі представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування.

Позивач стверджував, що з квітня по листопад 2013 року ТОВ "СІБОЛ" надало послуги на загальну суму 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ 691416,66 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "СІБОЛ" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 37 рахунків на оплату послуг та 37 актів наданих послуг на загальну суму 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ 691416,66 грн.

Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "СІБОЛ", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ 691416,66 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "СІБОЛ" тридцять сім податкових накладних на загальну суму 4148500,01 грн., у тому числі ПДВ 691416,66 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "СІБОЛ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за квітень - листопад 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 3457083,35 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "СІБОЛ", позивач включив до складу витрат,що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

6.3. У серпні 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "СІБОЛ" (виконавець) також був укладений договір від 01.08.2013 № 130901 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався отримати та оплатити послуги, зокрема: вологе прибирання офісних приміщень, адміністративного будинку (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25) та надання юридичних та клінінгових послуг.

Зі змісту додаткової угоди від 01.08.2013 до вказаного договору, суд встановив, що ТОВ "СУБОЛ" зобов'язувалось надавати позивачу послуги з вологого прибирання офісних приміщень адміністративного будинку, миття світильників підлоги, стель, туалетів, трубопроводів, систем опалення, роботи альпіністів , а також юридичні послуги з надання писмових та усних консультацій з будь-яких правових питань.

Позивач стверджував, що з серпня по грудень 2013 року ТОВ "СІБОЛ" надало позивачу юридичні та клінінгові послуги загальну суму 395236,01 грн., у тому числі ПДВ 65872,72 грн.

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 12 рахунків на оплату послуг та 12 актів надання послуг на загальну суму 395236,01 грн., у тому числі ПДВ 65872,72 грн.

Суд констатує, що представлені позивачем акти надання послуг є абстрактними і містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць.

У той же час, жодних відомостей про суть наданих послуг, їх зміст, кількісні і якісні виміри, кількість витраченого часу, матеріальні носії, що відтворюють їх зміст, позивач суду не надав і не зміг надати з цього приводу жодних пояснень.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "СІБОЛ" кошти у загальній сумі 395236,01 грн., у тому числі ПДВ 65872,72 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "СІБОЛ" дванадцять податкових накладних на загальну суму 395236,01 грн., у тому числі ПДВ 65872,72 грн.

Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "СІБОЛ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з серпня по грудень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 329363,39 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "СІБОЛ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "СІБОЛ" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБОЛ" є юридичною особою, що зареєстрована 30.08.2010 (номер запису в ЄДР № 10701020000041055); засновник і керівник ОСОБА_3 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником інших контрагентів позивача - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" і ТОВ "РІТОРНО", з якими позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); заявленими видами діяльності за КВЕД є: інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; інша діяльність із прибирання будинків і промислових об'єктів; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). ТОВ "СІБОЛ" припинено 16.12.2014 (номер запису в ЄДР № 11031170015036028).

Згідно з даними ДПІ у Печерському районі м. Києва (податкова інформація від 12.09.2014 № 8604/7/26-55-22-07-11 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СІБОЛ" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особі податкового органу встановили, що цей платник податків за адресою місцезнаходження не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності, враховуючи широкий спектр діяльності позивача (постачання товарів, виконання спеціалізованих робіт з обслуговування транспортних засобів, послуги з прибирання, альпіністські послуги, юридичні послуги тощо) встановлено, що у ТОВ "СІБОЛ" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа, ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "СІБОЛ" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).

7. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" суд встановив наступне.

У лютому 2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" (виконавець) був укладений договір від 19.02.2016 № 13013 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

На підставі представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" зобов'язувалось надати позивачу послуги з відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування, посилення ходової частини, тощо.

Позивач стверджував, що з лютого по квітень 2013 року ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" надало послуги на загальну суму 1452200,00 грн., у тому числі ПДВ 242033,32 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 22 рахунка на оплату послуг та 22 акта наданих послуг на загальну суму 452200,00 грн., у тому числі ПДВ 242033,32 грн.

Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "ВЕРБИНА-Н", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" кошти у загальній сумі 452200,00 грн., у тому числі ПДВ 242033,32 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" двадцять дві податкові накладні на загальну суму 452200,00 грн., у тому числі ПДВ 242033,32 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за періоди з лютого по квітень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідні звітні (податкові) періоди, а кошти у сумі 1210166,68 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "ВЕРБИНА-Н", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2013 року.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРБЕНА-Н" є юридичною особою, що зареєстрована 03.05.2012 (номер запису в ЄДР № 10701020000046348); засновник і керівник ОСОБА_3 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "СІБОЛ" та ТОВ "РІТОРНО", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); заявленими видами діяльності за КВЕД є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; діяльність приватних охоронних служб (основний); загальне прибирання будинків; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; юридичну особу припинено 29.10.2014 (номер запису в ЄДР № 11031170013036027) .

Згідно з даними ДПІ у Печерському районі м. Києва (акт від 03.04.2014 № 1016/26-55-22-07/38150277 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (чисельність працюючих відсутня), ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" з приводу придбання послуг не мали реального характеру (є фіктивними).

8. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "РІТОРНО" суд встановив наступне.

8.1. У січні 2013 року між позивачем (покупець) та ТОВ "РІТОРНО" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 28.01.2013 № 13004, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар, визначені у рахунках-фактурах (комплект електропроводки на авто).

Позивач стверджував, що у січні 2013 року придбав у ТОВ "РІТОРНО" дві партії товару на загальну суму 176000,00 грн., у тому числі ПДВ 29333,33 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду два рахунки на оплату товару та дві видаткові накладні на загальну суму 176000,00 грн., у тому числі ПДВ 29333,33 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "РІТОРНО" кошти у загальній сумі 176000,00 грн., у тому числі ПДВ 29333,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "РІТОРНО" дві податкові накладні на загальну суму 176000,00 грн., у тому числі ПДВ 29333,33 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "РІТОРНО" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 146666,70 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "РІТОРНО", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2013 року.

8.2. У листопаді 2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "РІТОРНО" (виконавець) також був укладений договір від 23.11.2012 № 12109/1 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Зі змісту представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що послуги полягали у відновленні лакофарбового покриття автомобілів, монтажу/демонтажу органів керування.

Позивач стверджував, що у січні 2013 року ТОВ "РІТОРНО" надало послуги на загальну суму 478400,00 грн., у тому числі ПДВ 79733,33 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "РІТОРНО" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 2 рахунки на оплату послуг та 2 акти наданих послуг на загальну суму 478400,00 грн., у тому числі ПДВ 79733,33 грн.

Суд констатує, що з представлених позивачем актів виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "РІТОРНО", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на ТОВ "РІТОРНО" кошти у загальній сумі 478400,00 грн., у тому числі ПДВ 79733,33 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "РІТОРНО" дві податкові накладні на загальну суму 478400,00 грн., у тому числі ПДВ 79733,33 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "РІТОРНО" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2013 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 302666,67 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "РІТОРНО", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 1-й квартал 2013 року.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "РІТОРНО" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "РІТОРНО" є юридичною особою, що зареєстрована 26.08.2010 (запис про держану реєстрацію в ЄДР від 26.08.2010 № 10701020000041041); засновник і керівник ОСОБА_3 (суд встановив, що ця особа є також засновником і керівником іншого контрагента - ТОВ "ВЕРБЕНА-Н" та ТОВ "СІБОЛ", з яким позивач мав аналогічні за змістом правовідносини); заявленими видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; діяльність приватних охоронних служб (основний); неспеціалізована оптова торгівля; консультування з питань інформатизації; надання послуг перекладу; збирання безпечних відходів.

ТОВ "РІТОРНО" припинено 09.02.2015 за рішенням господарського суду про визнання банкрутом (запис в ЄДР № 11031170022034284).

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 17.07.2014 № 1621/26-59-22-03/38826475 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РІТОРНО" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "РІТОРНО" (м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4-а, офіс 139 (дійсна на момент здійснення господарських операцій) та встановили, що за даною адресою цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "РІТОРНО" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа (директор), ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "РІТОРНО" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).

9. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "НЕМПАРТ" суд встановив наступне.

9.1. У грудні 2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ "НЕМПАРТ" (постачальник) укладено договір поставки від 01.12.2014 № 14172, згідно з яким постачальник зобов'язувався передати у власність позивача, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар (матеріали та запчастини для переобладнання автомобілів).

Згідно з умовами вказаного договору поставка товару здійснювалась на умовах DDP (склад позивача) згідно з Інкотермс - 2010.

Умови поставки DDP (Delivered Duty Paid (... місце поставки) ("Поставка зі сплатою мита") означають, що продавець вважається таким, що здійснив поставку, коли передав у розпорядження покупця товар, звільнений від мита, що є необхідним для ввозу, готовий для розвантаження у місці призначення. Продавець несе усі витрати та ризики, що пов'язані з доставкою товару в місце призначення, та зобов'язаний виконати усі митні формальності, що необхідні для вивозу та ввозу товару. Умови DDP покладають на продавця максимальні зобов'язання.

Позивач стверджував, що у грудні 2014 року ТОВ "НЕМПАРТ" здійснило поставку позивачу 5 партій товару на загальну суму 188340,00 грн., у тому числі ПДВ 31389,99 грн.

На підтвердження здійснення реальності господарських операцій з придбання товарів та обладнання позивач надав суду 5 рахунків на оплату товару та 5 видаткових накладних на загальну суму 188340,00 грн., у тому числі ПДВ 31389,99 грн., а також картки складського обліку матеріалів.

Жодних доказів на підтвердження факту транспортування товару позивач не представив.

В оплату за придбаний товар позивач перерахував на рахунок ТОВ "НЕМПАРТ" кошти у загальній сумі 188340,00 грн., у тому числі ПДВ 31389,99 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "НЕМПАРТ" п'ять податкових накладних на загальну суму 188340,00 грн., у тому числі ПДВ 31389,99 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "НЕМПАРТ" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 156 950,01 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "НЕМПАРТ", позивач включив до складу валових витрат при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

9.2. У грудні 2014 року між позивачем (замовник) та ТОВ "НЕМПАРТ" (виконавець) також був укладений договір від 01.12.2014 № 141736 про надання послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити послуги, визначені у рахунках-фактурах.

Зі змісту представлених позивачем рахунків-фактур суд встановив, що послуги полягали у відновленні монтажу/демонтажу органів керування автомобілів.

Позивач стверджував, що у грудні 2014 року ТОВ "НЕМПАРТ" надало послуги на загальну суму 60000,00 грн., у тому числі ПДВ 10000,00 грн.

Як пояснив позивач, ТОВ "НЕМПАРТ" надавало послуги безпосередньо у приміщені, в якому позивач здійснює господарську діяльність (Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, пров. 1-го Травня, буд. 25).

На підтвердження факту надання вказаних послуг позивач надав суду 1 рахунок на оплату послуг та 1 акт наданих послуг на загальну суму 60000,00 грн., у тому числі ПДВ 10000,00 грн.

Суд констатує, що з представленого позивачем акту виконаних робіт неможливо встановити факт їх виконання працівниками ТОВ "НЕМПАРТ", адже відсутні будь-які відомості про обсяг виконаних робіт та перелік використаних матеріалів у кількісному та вартісному вимірі, кількість використаних людино-годин, персонал, який виконував ці роботи, задіяні для виконання цих робіт виробничі потужності позивача і порядок їх використання сторонніми особами.

Обґрунтованих пояснень з приводу необхідності використання стороннього персоналу для виконання робіт на виробничих потужностях ТОВ "РЕФОРМ" позивач не надав, як і не надав пояснень щодо схеми взаємодії та способу управлінського контролю за виконанням таких робіт сторонніми особами, видачею їм товарно-матеріальних цінностей, допуском на робочі місця тощо.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на рахунок ТОВ "НЕМПАРТ" кошти у загальній сумі 60000,00 грн., у тому числі ПДВ 10000,00 грн., факт перерахування коштів підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "НЕМПАРТ" одну податкову накладну на загальну суму 60000,00 грн., у тому числі ПДВ 10000,00 грн. Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаної від ТОВ "НЕМПАРТ" податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту за грудень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітній (податковий) період, а кошти у сумі 50000,00 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "НЕМПАРТ", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "НЕМПАРТ" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕМПАРТ" є юридичною особою, що зареєстрована 03.11.2014 (номер запису в ЄДР № 10681020000037623); заявленими видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля (основний); вантажний автомобільний транспорт; рекламні агентства; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; у процесі припинення не перебуває.

Згідно з даними ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (податкова інформація від 25.03.2015 № 2645/26-50-22-03 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НЕМПАРТ" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "НЕМПАРТ" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.

За результатами аналізу податкової звітності встановлено, що у ТОВ "НЕМПАРТ" відсутні основні фонди, транспортні засоби, кваліфікований персонал (кількість працюючих - 1 особа, середня заробітна плата становить 550,00 грн., ланцюг постачання з приводу придбання товарів у інших контрагентів та їх подальшого постачання позивачу відсутній, технічні та технологічні можливості для виготовлення товарів власного виробництва та надання послуг відсутні.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "НЕМПАРТ" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру (є фіктивними).

10. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" суд встановив наступне.

У січні 2014 року між позивачем (клієнт) та ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" (виконавець) також був укладений договір від 08.01.2014 № 13185 про надання юридичних послуг, згідно з яким виконавець зобов'язувався надати, а позивач зобов'язувався отримати та оплатити послуги надані юридичні послуги.

Позивач стверджував, що січні 2014 року ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" надало позивачу юридичні послуги загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн.

На підтвердження факту надання вказаних юридичних послуг позивач надав суду 1 рахунок на оплату послуг та 1 акт надання послуг на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн.

Суд констатує, що представлені позивачем акти наданих послуг є абстрактними і містять лише відомості про вартість послуг за відповідний місяць.

У той же час, жодних відомостей про характер юридичних послуг, їх зміст, кількість витраченого часу, матеріальні носії, що відтворюють їх зміст, позивач суду не надав і не зміг надати з цього приводу жодних пояснень.

В оплату за виконані (надані послуги) позивач перерахував на ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" кошти у загальній сумі 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн., факт перерахування коштів підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, відображений в акті перевірки і не заперечувався сторонами.

На підтвердження права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" одну податкову накладну на загальну суму 40000,00 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн.

Вказану суму податку на додану вартість на підставі одержаних від ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за січень 2014 року, відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, а кошти у сумі 33333,34 грн. (вартість товару без ПДВ), сплачені ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1", позивач включив до складу витрат, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток за І-й квартал 2014 року.

З приводу юридичної особи контрагента - ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" суд встановив наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНА ОСОБА_1" є юридичною особою, що зареєстрована 26.09.2006 (номер запису в ЄДР № 10741020000019826); заявленими видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт; рекламні агентства; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки; у процесі припинення не перебуває.

Згідно з даними ДПІ у Шевченківському районі м. Києва (акт від 03.04.2014 № 970/26-59-22-07/34617992 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами") посадові особи податкового органу здійснили виїзд за місцезнаходженням ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" та встановили, що за адресою місцезнаходження цей платник податків не знаходиться.

Враховуючи вказані обставини, на підставі оцінки перелічених у цьому розділі доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" з приводу придбання юридичних послуг не мали реального характеру (є фіктивними).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вже зазначалось судом, податкові зобовязання з податку на додану вартість визначено податковим органом у звязку з включенням позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг) за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались (є фіктивними).

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності або спростування тверджень податкового органу про фіктивність господарських операцій, який покладено в основу прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із статтею 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В даній справі судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи (договори, видаткові накладні, акти виконаних робіт-послуг та податкові накладні), якими оформлено взаємовідносини між позивачем і ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" з приводу придбання товарів (робіт, послуг) мають фіктивний характер, відображують події, які в дійсності не відбувались.

З приводу податкових зобовязань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак, сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; (3) наявності причинно-наслідкового звязку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; (5) наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обовязкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд на підставі оцінки наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності встановив, що ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" товари позивачу фактично не поставляли (послуги, роботи не виконували), а представлені позивачем суду первинні фінансово-господарські документи до уваги судом не приймаються, адже складені формально задля створення ілюзії здійснення господарських операцій і жодним чином не доказують факту надання послуг (виконання робіт) переліченими контрагентами.

Це означає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 200, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, є правильними, а податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № НОМЕР_1, - правомірним.

З приводу податкових зобовязань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, є платниками податку на прибуток (пункт 133.1 статті 133 Податкового кодексу України у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В даній справі судом встановлено, що первинні фінансово-господарські документи, представлені позивачем суду, в дійсності не доказують факту надання позивачу транспортно-експедиційних послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Шоковіта". Таким чином, ці документи не відтворюють реального стану речей і фіксують обставини, які у дійсності не відбувались.

Це означає, що віднесення позивачем до складу витрат коштів, сплачених ТОВ "ЛЕНД РОСС", ТОВ "ТК ФІОНА", ТОВ "РИББУХМАРКЕТ", ТОВ "ЛЕЙТЕР ПЛЮС", ТОВ "ІНКОМ СТРОЙ", ТОВ "СІБОЛ", ТОВ "ВЕРБЕНА-Н", ТОВ "РІТОРНО", ТОВ "НЕМПАРТ", ТОВ "УКРАЇНА ОСОБА_1" в оплату за поставлені товари (роботи, послуги), вчинено позивачем незаконно, а податкове повідомлення-рішення від 26.06.2015 № НОМЕР_2 прийнято податковим органом правомірно.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕФОРМ" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.06.2015 № НОМЕР_1 та від 26.06.2015 № НОМЕР_2, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.