Постанова № 59231947, 26.07.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року м.Житомир справа № 806/1056/16

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0002290314 від 10.06.2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 88340,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 22085,00 грн. Вимоги мотивує тим, що підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення є акт від 01 червня 2016 року № 955/1400/38284164, яким при проведенні перевірки було встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями). З даними порушеннями не погоджується, оскільки, позивачем, вимоги передбачені законодавством щодо оформлення придбання товарів у постачальників та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту були повністю дотримані. Придбані товари були використані в господарській діяльності підприємства.

Представник позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Встановлено, що 01 червня 2016 року Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" з питання підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Равена Плюс" за липень 2015 року про що складено акт № 955/1400/38284164 від 01.06.2016 (а.с. 12-17).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що в порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) Товариством з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 88340,00 грн. за липень 2015 року.

Підставою для даного висновку стало те, що ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" в ході проведення перевірки не були підтверджені господарські операції з ТОВ "Равена Плюс" у липні 2015 року, зокрема не надано документів, які повинні супроводжувати партію товару, отриману від цього контрагента та які передбачені п.3.5, п.7.1.4 договору поставки від 06.04.2015 №060501, а саме: якісне посвідчення (оригінал); висновок санітарно-епідеміологічної служби (із протоколом до висновку при першій поставці); протокол досліджень на ГМО; експертний висновок (із протоколами лабораторних досліджень, проведених лабораторією, кредитованою згідно ISO 17025).

Крім того, аналізом звітності з ПДВ виявлено, що товар, який був реалізований у липні 2015 року на адресу ТОВ "Інко-Фуд-Бердичів" не придбавався ТОВ "Равена Плюс".

На підставі акту перевірки Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було прийнято податкового повідомлення-рішення від 10.06.2016 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 110425,00 грн., в тому числі 88340,00 грн. за основним платежем та 22085,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 19).

Однак, суд вважає, що оскаржуване рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" (Покупець) укладено договір від 06 квітня 2015 року №060501 (а.с.20-25) з ТОВ "Равена Плюс" (Постачальник), код за ЄДРПОУ 61012, за умовами якого продавець передає у власність покупця продукцію (м'ясну сировину, в тому числі але не виключно м'ясо свинини, пів туші свинні, свинину, свинину знежиловану заморожену, баки, щоковину, сало бокове і хребтове. Шкурку, м'ясо яловичини, в тому числі блочне знежиловане м'ясо, охолоджене або глибокої заморозки) за цінами, визначеними Прайс-листом Постачальника і зазначеними у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується приймати продукцію та оплачувати її вартість на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Поставка продукції здійснюється на підставі видаткових накладних. Поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника на умовах DDР - м. Бердичів, вул.Білопілська, 131 (п. 5.2, п. 5.4 Договору).

Як вбачається з умов договору Постачальник має доставити товар Покупцю на умовах DDР (м.Бердичів, вул.Білопілська, 131) та здати його на складі Покупця уповноваженій особі.

Умови поставки DDР в розумінні ІНКОТЕРМС 2010 означають - "Поставка з оплатою мита", означає, що продавець вважається тим, хто виконав свої обов'язки з моменту надання товару в узгодженому пункті в країні ввезення.

Таким чином, саме на Продавця покладено обов'язок транспортування товару до складу Покупця. Покупець лише зобов'язаний прийняти даний товар на своєму складі та оплатити його вартість.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, підставою для формування податкового кредиту є наявність первинних документів та податкових накладних (або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України), що підтверджують понесені позивачем витрати та сформований податковий кредит.

Факт отримання товару ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" на складі підтверджується видатковою накладною від 13.07.2015 № 130701 на загальну суму 530040,00 грн., в тому числі ПДВ 88340,00 грн. та документ покупки в реєстрі № С/276/15, які виконують роль прибуткових складських накладних (а.с. 27-28) та є документами, що підтверджують факт придбання товарів .

Підтвердженням транспортування продукції є товарно-транспортна накладна. Поставка здійснювалась одним автомобілем. В товарно-транспортних накладних вказано державний номер авто (Камаз АВ 8448 ХХ) та ПІБ водія (ОСОБА_3П.) (а.с. 32).

ТОВ "Равена Плюс" разом із товаром на виконання п.3.5. та 7.1.4 Договору надавало ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" Декларації (посвідчення) про якість засвідчені печаткою постачальника та підписом технолога виробництва (а.с.32). Крім того, в матеріалах справи наявна копія ветеринарного свідоцтва ЄРД-ОО №139200 від 13.07.2015 про перевірку відповідності зразка м'яса яловичини, яке було поставлено ТОВ "Равена Плюс" позивачу (а.с. 33). Також у ветеринарному свідоцтві зазначено про наявність експертного висновку №000713 від 15.06.2015.

Факт надання вищевказаних документів відображено в журналі реєстрації надходження сировини та документів, що її супроводжують (а.с.34-36).

Протокол дослідження на ГМО постачальником не надавався, оскільки відповідно до вимог Наказу Міністерства охорони здоров'я №971 від 09.11.2010 "Про затвердження Переліку харчових продуктів, щодо яких здійснюється контроль вмісту генетично модифікованих організмів" при поставці м'яса він не вимагається.

Таким чином, висновок податкового органу про відсутність у позивача документів, зазначених у п.3.5. та 7.1.4 Договору не відповідає фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зазначає, що документи про якість продукції не є первинними документами на підставі яких ведеться бухгалтерський та податковий облік.

Отриманий від ТОВ "Равена Плюс" товар позивачем був оплачений, оприбуткований та використаний в межах господарської діяльності, що підтверджується рухом сировини між складами, що підтверджується карткою рахунку 201 за 13.07.2015-21.08.2015 (а.с. 31).

Отже, суд приходить до висновку про товарність і реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" та ТОВ "Равена Плюс".

Таким чином, позивач мав всі правові підстави та виконав всі умови щодо включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною, що були отримані ним від ТОВ "Равена Плюс". Придбання продукції (м'ясної сировини) здійснювалося з метою використання такої продукції в межах господарської діяльності ТОВ "Інко-Фуд Бердичів" та було спрямоване на отримання в майбутньому прибутку.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами, а тому заперечення відповідача в цій частині судом не приймаються до уваги.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення №0002290314 від 10.06.2016, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 2136 від 14.06.2016 при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1656,38 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області №0002290314 від 10.06.2016.

Стягнути з Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інко-Фуд Бердичів" 1656 (тисяча шістсот п'ятдесят шість) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 26 липня 2016 р.