Постанова № 59231942, 18.07.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 року Житомир справа № 806/776/16

категорія 8.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 27000,00 грн,

встановив:

Андрушівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 податковий борг в сумі 27000,00 грн. В обґрунтуванні позову зазначає, що податковим органом проведено фактичну перевірку, якою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні та факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії. У звязку з чим відповідачу виставлена податкова вимога на суму 27000,00 грн. фінансової санкції у вигляді штрафу.

Ухвалу про відкриття скороченого провадження відповідач отримав 24.05.2016. Заперечення щодо позовних вимог у встановленому законом порядку до суду не надав.

Розгляд справи проведено у відповідності зі статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши адміністративну справу, обєктивно та не упереджено оцінивши всі фактичні обставини, які мають юридичне значення для вирішення справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в Андрушівській ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України про проведення фактичної перевірки від 26.10.2015 №644 та направлення Головного управління Державної фіскальної служби України у Житомирській області від 26.10.2015 № 503, 504, позивачем 29.10.2015 проведено фактичну перевірку з питань додержання субєкта господарювання вимог дотримання законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями (а.с. 9 - 11). За результатами перевірки складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, нафтопродуктами, паливо моторним альтернативним, скрапленим газом від 29.10.2016 № 153/212988713992 (а.с. 8 ).

Під час проведення перевірки, податковим органом встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні, факт реалізації алкогольних напоїв без наявності ліцензії. На підставі чого 25.12.2016 позивачем виставлена податкова вимога № 141-22, яка вручена ОСОБА_2 у встановленому законом порядку (а.с. 17 - 18).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Судом встановлено, що відповідачем порушено норми Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95 - ВР від 19.12.1995 введеного в дію з дня опублікування - 23 січня 1996 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1995 року N 482/95-ВP) зі змінами та доповненнями (далі - Закон). Зокрема, статтею 17 Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

У відповідності до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про застосування фінансових санкцій №000012/06-01-21/НОМЕР_1 від 19.11.2015 вручено відповідачу 20.11.2015, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16).

Пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. №790, визначено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Так, відповідачем рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №000012/06-01-21/НОМЕР_1 від 19.11.2015 та податкова вимога від 25.12.2015 № 141-22 не оскаржувались, а сума боргу в добровільному порядку не сплачена, за таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг у сумі 27000,00 грн (двадцять сім тисяч грн 00 коп).

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно, та крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.Е.Черняхович