Постанова № 59230929, 26.07.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6280/16-а

Провадження № 2-а/750/511/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Жук М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

01.07.2016 позивач звернувся до суду з позовом (уточнений від 18.07.2016 року) про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію згідно зі статтею50-1Закону № 1789-ХІІв розмірі 90% суми щомісячного заробітку, починаючи з 13.06.2016 року.

В обґрунтування позову зазначив, що у відповідача не було правових підстав для відмови в призначені пенсії, чим порушено його право на належний соціальний захист.

Ухвалою судді від 11.07.2016 року відкрито скорочене провадження у справі і запропоновано відповідачу в десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через канцелярію суду заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

22.07.2016 року представник відповідача надіслав заперечення проти позову в якому зазначив, що позивач не має права на пенсію за вислугу років, оскільки в нього відсутній необхідний стаж вислуги років для призначення пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру", а тому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач народився 04.12.1975 року і є громадянином України. В період з 01.09.1993 по 31.03.1998 позивач навчався в Національній юридичній академії імені ОСОБА_2 і отримав вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. З 01.04.1998 по теперішній час позивач працює в органах прокуратури України на посадах: помічника-стажиста прокурора Козелецького району; помічника прокурора Козелецького району; старшого помічника прокурора області з питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства; начальника відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури області; прокурора Ріпкинського району; старшого помічника прокурора області з питань нагляду за додержанням природоохоронного законодавства; прокурора Корюківського району Чернігівської області; прокурора м. Чернігова; першого заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури. Станом на день розгляду справи позивач має 18 років 2 місяці 12 днів прокурорського стажу, при цьому загальний стаж позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, станом на день розгляду справи становить 20 років 05 місяців 15 днів.

13.06.2016 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до статті50-1Закону № 1789-ХІІяк такому, що має на день звернення із заявою 18 років 2 місяці 12 днів прокурорського стажу. Втім, у задоволенні вимог позивача було відмовлено, про що відповідач повідомив його листом від 30.06.2016 (а. с. 6). Як зазначено вище, підставою для відмови в задоволенні заяви є те, що, на думку відповідача, згідно вимогстатті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІ(далі - Закон № 1697-VІ) позивач повинен мати 22 роки 6 місяців стажу, в тому числі - не менше 12 років 6 місяців стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами з приводу наявності в позивача права на пенсію за вислугу років станом на 13.06.2016, суд виходить з наступного.

Відповідно достатті 8 ОСОБА_3 Українив Україні діє принцип верховенства права.ОСОБА_3 Українимає найвищу юридичну силу та пріоритет над іншими нормативно - правовими актами.Законита підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основіОСОБА_3і повинні відповідати їй. ОСОБА_3є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіОСОБА_3 Українигарантується.

Статтею 46 ОСОБА_3 Українизакріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 58 ОСОБА_3 Українизакріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогамистатті 64 ОСОБА_3 Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихОСОБА_3 України.

За приписами статей21,22 ОСОБА_3 Україниправа і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_4 Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист і сформулював чітку правову позицію, згідно з якоюОСОБА_3 Українивідокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно достатті 17 ОСОБА_3 Україниперебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення ОСОБА_4 Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справах щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 щодо пільг, компенсацій і гарантій та від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

У зазначених рішеннях ОСОБА_4 Суд України вказує на те, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

22.05.2008 ОСОБА_4 Суд України в рішенні №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина», що міститься в частині третійстатті 22 ОСОБА_3 України, ОСОБА_4 Суд України дав у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, згідно з яким «…конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними». ОСОБА_4 Суд України також підкреслив,що загальновизнаним є правило, згідно з якимсутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

ВизнанняЗакономправових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина ОСОБА_4 Суд Українивважаєскасуванням або обмеженням цих прав і свобод.

Виходячи з висловленого у рішеннях ОСОБА_4 Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

На момент призначення позивача на роботу в органах прокуратури України (01.04.1998) діявЗакон № 1789-ХІІ.

Статтею50-1Закону № 1789-ХІІ(в редакції від 12.07.2001) було встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Таким чином, позивач набув право виходу на пенсію після набуття ним стажу роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, незалежно від віку.

На теперішній час дієЗакон № 1697-VII, частиною першою статті 86 якого встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Таким чином,статтею 86 Закону № 1697-VIIзбільшено стаж роботи позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею50-1Закону № 1789-ХІІ(в редакції від 12.07.2001), з 20 до 22 років 6 місяців, що є звуженням прав позивача в розумінніОСОБА_3 України.

Частинами першою - третьоюстатті 8 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що суд при вирішенні адміністративної справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини; звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіОСОБА_3 Українигарантується.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IVвстановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) і протоколів до неї та практику Суду як джерело права.

Зокрема, статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» від 01.06.2006 Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20 листопада 1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31).

Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, перебуваючи на службі в органах прокуратури, мав законні сподівання отримання пенсії за вислугу років за наявності 20 річного стажу, які ґрунтувалися нормах статті50-1Закону № 1789-ХІІ(в редакції від 12.07.2001), і які були звуженістаттею 86 Закону № 1697-VII.

За таких обставин суд вважає необхідним вирішити спір на підставі нормОСОБА_3 України, Конвенції і статті50-1Закону № 1789-ХІІ(в редакції від 12.07.2001), та захистити порушене право позивача не пенсійне забезпечення, а тому пред'явлений позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 -163, 183-2, 186 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити повністю.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до статті50-1Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІв розмірі 90% суми щомісячного заробітку, починаючи з 13.06.2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя