Рішення № 5921936, 15.09.2009, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

______________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2009 Справа № 17/41-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності, м. Херсон

до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 5704 грн. 06 коп.

за участю представників сторін:

прокурор обласної прокуратури Павленко І. В.

від позивача - Сотниченко В. В., дов. № 440 від 13.05.09р.

від відповідача - не прибув.

Прокурор Суворовського району м. Херсона в інтересах держави в особі управління комунальної власності (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 5704 грн. 06 коп. боргу по орендній платі за договором оренди комунального майна від 15.05.08р.р. № 1433, з яких 5419 грн. 92 коп. основного боргу та 284 грн. 14 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором у період з червня 2008 року по червень 2009 року включно, що змусило прокурора звернутися до суду за захистом майнових прав позивача.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та наполягають на задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзив не надав, про причини неявки суд не повідомив. Як слідує з поштового повідомлення №3664273 ухвалу суду про виклик в судове засідання він отримав 03.09.2009р. Враховуючи зазначене суд вважає, що неприбуття в судове засідання є обраним відповідачем захистом від заявлених вимог, а тому розглядає справу без його участі за наявними в справі матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

15 травня 2008 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди комунального майна № 1433, об'єктом якого є нежилі приміщення цокольного поверху загальною площею 67,2 кв. м. та площею загального користування 3,3 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та знаходяться на балансі управління житлового господарства.

Відповідно до умов договору, орендна плата становить 11264 грн. 40 коп. (без ПДВ) на рік, та, з урахуванням індексу інфляції, сплачується щомісячно до 25 числа кожного місяця в розмірі 1/12 частки суми річної орендної плати.

Фактично, об'єкт договору був переданий в строкове платне користування без права викупу відповідачу 15 травня 2008 року, що підтверджується актом прийому - передачі майна.

Втім, як стверджує позивач, договірні зобов'язання належним чином відповідач не виконував. Так, за період з червня 2008 року по червень 2009 року включно, за відповідачем обліковується борг по орендній платі на загальну суму 5419 грн. 92 коп., що обґрунтовується довідкою - розрахунком від 17.07.09р. (а. с. 12 - 13) та підтверджується свідченнями прокурора.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч.1ст.286 того ж Кодексу, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 625 того ж Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач, проінформований про здійснення провадження у даній справі, свого відношення до позову не проявив, правами, передбаченими ГПК України не скористався.

Доказів погашення боргу по орендній платі у розмірі 5419 грн. 92 коп. суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5419 грн. 92 коп. є документально доведеними і обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Щодо грошових зобов'язань по пені, застосування якої передбачено ст.549 ЦК України, законодавство містить обмеження максимального її розміру, який може бути стягнений в разі прострочення. Так, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо сторони в договорі передбачили більший розмір пені, стягненню підлягатиме пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наведений позивачем розрахунок пені в сумі 284 грн. 14 коп. пені. виконано в межах наведених нормативних актів.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 284 грн. 14 коп. пені також задовольняються судом як нормативно обґрунтовані.

Доказів сплати 5419 грн. 92 коп. основного боргу та 284 грн. 14 коп. пені, або заперечень по суті позову відповідач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги задовольняються у повному обсязі.

Оскільки спір доведено до вирішення у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь держбюджету, стягуються 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За згодою прокурора та представника позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про дату виготовлення його у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 193, 232, 283, 286 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 625 Цивільного кодексу України, та керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління комунальної власності виконавчого комітету Херсонської міської ради (м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 37, р/рах. 37112005001703 в УДК у Херсонській області, МФО 852010) 5419 грн. 92 коп. основного боргу та 284 грн. 14 коп. пені.

3. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (отримувач: Відділення Держказначейства м. Херсон Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, р/рах. 31119095700002, МФО 852010 призначення платежу: держмито в доход держбюджету код 22090200 символ звітності 095) 102 грн. 00 коп. державного мита.

4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету (р/рах. 31212259700002 анк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 ЄДРПОУ 24104230 отримувач УДК м. Херсона код 22090200 символ звітності 259) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сулімовська М. Б.

Дата підписання рішення оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 18 вересня 2009 року.