Рішення № 5921865, 01.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.09.09 р. Справа № 22/33

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Третяк А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИАД”, м.Донецьк,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров Донецької області,

про стягнення 12 087,73 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Орлов І.В., довіреність від 11.08.2009р.,

від відповідача: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДИАД”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров Донецької області, про стягнення 12 087,73грн., у тому числі основного боргу у розмірі 8 820,38 грн., пені за договором у розмірі 1 944,29 грн., штрафу у розмірі 1323,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань за договором купівлі-продажу 9/Д №0050 від 13.02.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу 9/Д №0050 від 13.02.2009р., акт звірки на 22.06.2009р., накладні №9003853 від 20.02.2009р., № 9003870 від 20.02.2009р., №9003953 від 20.02.2009р., №9003968 від 21.02.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланнями на ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, якою зменшує їх. Позивач просить суд стягнути на користь ТОВ „ДИАД” з Відповідача суму основного боргу у розмірі 6000,38 грн. та суму штрафу у розмірі 1323,06 грн. В судовому засіданні 01.09.2009 року представник Позивача заявив про відмову від позовних вимог щодо стягнення пені.

На підставі статті 22 ГПК України, яка передбачає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, враховуючи що ці дії не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-кого, суд приймає до уваги зазначені заяви та розглядає справу з урахуванням їх змісту.

Представник Відповідача в судове засідання не зявився, витребувані судом докази не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві та зазначена Відповідачем в договорі поставки, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оцінивши зміст договору купівлі-продажу 9/Д № 0050 від 13.02.2009р., з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Таким чином в силу статті 265, ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 1.1, 4.2 договору, а також видаткових накладних, які є його невідємною частиною, Позивач (Продавець) зобовязується передати у власність Відповідача (Покупця), а Покупець прийняти продукти харчування (товар) та сплатити за нього визначену договором суму коштів з відстрочкою платежу до 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно з видатковими накладними № 9003853 від 20.02.2009р., № 9003870 від 20.02.2009р., № 9003953 від 20.02.2009р., № 9003968 від 21.02.2009р. Продавець передав товар загальною вартістю 36225,35 грн. Покупцеві. Останнім прийнято означений товар, що підтверджується підписами та печатками сторін на накладних, внаслідок чого обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов пункту 3.2. договору.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Позивачем своїх зобовязань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 4.2. договору, Покупець має оплатити отриманий товар протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару. Таким чином, суд вважає, що право Продавця вимагати від Покупця виконання грошового зобовязання за поставку товару по накладним №9003853 від 20.02.2009р., №9003870 від 20.02.2009р., №9003953 від 20.02.2009р. виникло з 03.03.2009р., а по накладній №9003968 від 21.02.2009р. відповідно - з 04.03.2009р.

Покупцем здійснено часткову оплату боргу. Проте, у Покупця є наявною кредиторська заборгованість в сумі 6000,38 грн.

Грошове зобовязання Покупця перед Продавцем на зазначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У відповідності до п 5.3. договору Відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 15% від суми вартості неоплаченого в строк товару. За розрахунком Позивача, який перевірено судом, сума штрафу, яка підлягає стягненню складає 1323,06 грн.

Провадження по справі в частині стягнення пені на підставі відмови Позивача від цих вимог та статті 78, 80 ГПК України підлягає припиненню.

Судові витрати підлягають відшкодуванню з урахуванням вимог статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИАД”, м.Донецьк, до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Димитров Донецької області, про стягнення 7323,44 грн., у тому числі 6000,38 грн. основного боргу та 1323,06 грн. штрафу задовольнити.

2.В частині стягнення пені у розмірі 1944,29 грн. провадження по справі припинити.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, № св.100161593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИАД” (83117, м.Донецьк, вул.Бахмєтьєва, 46, р/р 260020002787000 ВАТ „Донгорбанк” МФО 334970, ЄДРПОУ 30701488) 7323,44 грн., у тому числі 6000,38 грн. основного боргу та 1323,06 грн. штрафу.

4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, № св.100161593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДИАД” (83117, м.Донецьк, вул.Бахмєтьєва, 46, р/р 260020002787000 ВАТ „Донгорбанк” МФО 334970, ЄДРПОУ 30701488), відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 73,23 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 190,85 грн.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення оголошено у судовому засіданні 01.09.2009 року.

7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя