Рішення № 5921629, 22.09.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

22 вересня 2009 р. Справа 7/159-09

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ.

до: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Вінниця.

про звернення стягнення на заставлене майно

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : Марченко А.Є. - представник, довіреність б/н від 17.07.2009 року.

відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про звернення стягнення на заставлене майно фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно договору застави № PL 08-277/В00 від 04.06.2008 року, а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: Вінницька область м.Жмеринка, вул.Барляєва, 9, а кошти направлені від реалізації предмета застави направити на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36 доларів США та 2333723,69 гривень перед ЗАТ "ОТП Банк" на користь Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" по ряду кредитних договорів укладених між позивачем та ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз"".

Ухвалою суду від 30.06.2009 року порушено провадження у справі № 7/159-09 та призначено до розгляду на 29.07.2009 року.

Відповідач в судове засідання 29.07.2009 року не з'явився та не надав витребуваних ухвалою суду від 30.06.2009 року доказів. Однак 28.07.2009 року відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване його хворобою (а.с.4, т.2). При цьому відповідач надав згоду на розгляд справи за межами термінів передбачених ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 29.07.2009 року представником позивача подано клопотання про заміну позивача - Закрите акціонерне товариство "ОТП Банк" на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" в порядку ст.25 ГПК України, яке мотивоване перетворенням останнього. На підтвердження викладеного до клопотання долучено копію статуту публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 370771.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов висновку про його відхилення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Стаття 59 ГК України визначає, що реорганізація може проводитися шляхом: злиття; приєднання; поділу; перетворення.

Разом з тим, слід наголосити на тому, що від процесуального правонаступництва слід відрізняти випадки, коли під час розгляду справи змінюється найменування сторони (позивача чи відповідача). У цих випадках реорганізація (злиття, приєднання, виділення, перетворення) суб'єкта господарювання не відбувається, оскільки зміна найменування не є підставою для реорганізації. Якщо після порушення провадження у справі найменування сторони змінилося і цю зміну зареєстровано в установленому порядку, сторона повинна подати суду відповідні документи про державну реєстрацію змін в установчих документах. Оскільки підстави для заміни сторони її правонаступником, викладені в коментованій статті ГПК, відсутні, суд на підставі поданих документів зазначає про зміну найменування сторони в рішенні або ухвалі (якщо справа завершується без винесення рішення).

Як вбачається із статті 1 статуту підприємства публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" є правонаступником усіх прав та обов'язків закритого акціонерного товариства "ОТП Банк". При цьому із названої статті статуту також випливає, що згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 23.04.2009 року банк змінив свою назву із закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк".

Враховуючи неявку відповідача та його клопотання про відкладення розгляду справи, з метою забезпечення принципів змагальності та рівності учасників судового процесу розгляд справи було відкладено до 22.09.2009 року

Однак відповідач в судове засідання повторно не з'явився та не виконав вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 30.06.2009 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 29.07.2009 року щодо надання доказів.

При цьому суд зауважує, що як ухвала від 30.06.2009 року так і ухвала від 29.07.2009 року відповідачу надсилались рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною в позовній заяві (вул.Р. Скалецького, 34, корпус А, кв. 16, м. Вінниця, 21018). При цьому згідно довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 555851 станом на 22.09.2009 року адресою місця проживання відповідача значиться - 21000, м. Вінниця, вул. Скалецького, 34, корпус А, кв. 16, що є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві і по якій надсилались ухвали у справі.

При черговій неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.2 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено особисто на фізичну особу-підприємця.

Також суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 30.06.2009 року про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи від 29.07.2009 року, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Слід зазначити, що ухвали надіслані відповідачу до суду не повернулись, а відповідачем, як було вказано вище, 28.07.2009 року було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Зважаючи на подання відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про те, що останній був поінформованим про час і місце судового засідання.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

При цьому суд зауважує, що відповідач, з огляду викладені обставини (отримання ухвали про порушення провадження у справі 03.07.2009 року-повідомлення про вручення поштового відправлення - а.с.1, т.2) мав достатньо часу для подання обґрунтованих заперечень та доказів в підтвердження таких заперечень в разі незгоди із заявленими позовними вимогами.

В судовому засіданні 22.09.2009 року з метою надання позивачем додаткових документів оголошувалась перерва в межах цього дня.

За письмовим клопотанням представника позивача справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні 22.09.2009 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить викласти п.2 прохальної частини позовної заяви у наступній редакції: "Винести рішення, яким звернути стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Закритого Акціонерного Товариства "ОТП Банк" на предмет застави за Договором застави № PL 08-277/В00 від 04 червня 2008 року, а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а кошти отримані від реалізації предмета застави, направити на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36 (три мільйони пятсот сімдесят одна тисяча сімдесят девять, 36/100) доларів США та 2333723,69 (два мільйони триста тридцять три тисячі сімсот двадцять три, 69/100 ) гривні перед Закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" по:

- Договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 28.05.2009 року із Договором №1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 04.06.2008 року, Договором № 2 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 25.12.2008 року, Договором № 3 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 26.01.2009 року;

- Договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 28.05.2009 року із Договором № 1 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 04.06.2008 року, Договором № 2 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 31.07.2008 року, Договором № 3 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 05.01.2009 року, Договором № 4 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 26.01.2009 року;

- Договору про надання кредиту № СR 08-189/В00 від 28.05.2008 року;

- Договору про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 28.05.2008 року з Договором № 1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 31.07.2008 року" (а.с.173, т.4).

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог суд приймає її до розгляду як таку, що не суперечить ст. 22 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "ТЕХНОГАЗ" (надалі - "Позичальник") та ЗАТ "ОТП Банк" (надалі - "Позивач") було укладено ряд Кредитних договорів, зокрема:

1. Договір про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 28.05.2008 року із Договором № 1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 04.06.2008 року, Договором № 2 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 25.12.2008 року, Договором № 3 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 26.01.2009 року (надалі -" кредитний договір 1") (а.с.11-31, т.1).

У відповідності до визначення термінів та п.п. 1.1. Кредитного договору 1 Позивач зобовязався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 11438250,00 (Одинадцять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч двісті пятдесят, 00) гривень, а саме еквівалент цієї суми в доларах США, а Позичальник зобовязався належним чином використати та повернути Позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

2. Договір про надання кредиту № СR 08-189/В00 від 28.05.2008 року (надалі -" кредитний договір 2") (а.с.32-52, т.1).

У відповідності до визначення термінів та п.п. 1.1. Кредитного договору 2 Позивач зобовязався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 2500000,00 (Два мільйони пятсот тисяч, 00) гривень, а Позичальник зобовязався належним чином використати та повернути Позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

3. Договір про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 28.05.2008 року з Договором № 1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 31 липня 2008 року (надалі -" кредитний договір 3") (а.с.53-73, т.1).

У відповідності до визначення термінів та п.п. 1.1. Кредитного договору 3 Позивач зобовязався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 500000,00 (пятсот тисяч, 00) доларів США, а Позичальник зобовязався належним чином використати та повернути Позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

4. Договір про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 28.05.2008 року із Договором № 1 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 04.06.2008 року, Договором № 2 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 31.07.2008 року, Договором № 3 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 05.01.2009 року, Договором № 4 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 26.01.2009 року (надалі -" кредитний договір 4") (а.с.74-99, т.1).

У відповідності до визначення термінів та п.п. 1.1. Кредитного договору 4 Позивач зобовязався надати Позичальнику кредит з лімітом фінансування у розмірі 3925000,00 гривень або еквівалент цієї суми в іншій(их) валюті(ах), а Позичальник зобовязався належним чином використати та повернути Позивачу суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

Також судом встановлено, що 04.06.2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" (Заставодержатель) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (Заставодавець) було укладено договір застави № PL 08-277/В00 (а.с.100-106, т.1).

Як вбачається із визначення термінів у вказаному договорі терміни та поняття мають наступні значення, зокрема:

- "Боржник" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Техногаз"";

- "Кредитні договори":

- Кредитний договір 1 - Договір про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 28.05.2008 року з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього, у тому числі всіма наявними та майбутніми;

- Кредитний договір 2 - Договір про надання кредиту № СR 08-189/В00 від 28.05.2008 року з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього, у тому числі всіма наявними та майбутніми;

- Кредитний договір 3 - Договір про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 28.05.2008 року з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього, у тому числі всіма наявними та майбутніми;

- Кредитний договір 4 - Договір про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 28.05.2008 року з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього, у тому числі всіма наявними та майбутніми.

Відповідно до п.1.1 Договору застави для забезпечення повного і своєчасного виконання Боржником боргових зобовязань, в тому числі перерахованих у ст.2 цього Договору, заставодавець надає у заставу предмет застави. У разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником боргових зобов'язань за кредитними договорами та/або в інших заставних випадках, в силу цього договору заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами Заставодавця одержати виконання боргових зобов'язань та інших фактичних вимог за рахунок предмета застави.

В пункті 2.1 Договору застави вказано, що застава за цим договором забезпечує вимоги Заставодержателя щодо виконання боржником боргових зобов'язань, що підлягають виконанню за Кредитними договорами та/або пов'язані з кредитними договорами, у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в кредитних договорах, в тому числі будь-якими змінами та доповненнями до кредитних договорів, які можуть бути укладені сторонами кредитних договорів в майбутньому, а також інші фактичні вимоги.

В п.2.2 Договору застави сторони погодили, що розмір боргових зобов'язань, забезпечених цією заставою, дорівнює сумі фактично наданого кредиту, нарахованих процентів, та/або комісій, та/або пені, та/або штрафів, та/або сумі компенсацій (відшкодування), та/або витрат (збитків), здійснених (понесених) Заставодержателем у зв'язку з Кредитними договорами та сумі всіх інших вимог Заставодержателя відповідно до положень цього договору, та/або кредитних договорів та/або чинного законодавства України.

Згідно п.2.4 Договору застави, застава, створена за цим договором, забезпечує належне виконання боргових зобов'язань. незалежно від наявності інших боржників за борговими зобов'язаннями (заставодавці, поручителі, гаранти тощо). Заставодержатель має право на звернення стягнення на предмет застави одночасно з пред'явленням вимоги до будь-кого з інших таких боржників.

Пунктом 6.1 Договору застави передбачено, що за рахунок Предмета застави Позивач може задовольнити вимоги щодо усіх боргових зобовязань, не сплачених Боржником, а також вимоги стосовно повного відшкодування всіх фактичних витрат, понесених Позивачем у звязку з реалізацією його прав за кредитними договорами, цим договором та/або зверненням стягнення на предмет застави.

Як вбачається із додатку № 1 до договору застави предметом застави є АГНКМС М-45, що розташована у Вінницькій області, м.Жмеринка, вул.Барляєва, 9.

Судом встановлено, що вказаний вище договір застави було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 05.06.2008 року, що вбачається із відповідних витягів наданих позивачем (а.с.137-167, т.4).

Крім того, із письмового пояснення позивача від 22.08.2009 року б/н випливає, що окрім вказаного вище договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами було укладено договір іпотеки нерухомого майна належного як самому позичальнику - ТОВ "ВКП "Техногаз"" так і його майновому поручителю - ТОВ "Фронто", відносно якого відкрито виконавче провадження, але примусового стягнення не здійснено (а.с.136, т.4).

За твердженням позивача взяті на себе за кредитними договорами зобов'язання ним виконані в повному обсязі.

В підтвердження викладеного суду надано меморіальні ордери з яких вбачається, що Банк надав Позичальнику (ТОВ "ВКП "Техногаз"") кредитні кошти у таких розмірах: за кредитним договором 1 - 2357183.80 (два мільйони триста пятдесят сім тисяч сто вісімдесят три, 80 ) доларів США; за кредитним договором 2 - 2500000,00 (Два мільйони пятсот тисяч, 00) гривень; за кредитним договором 3 - 500000,00 (пятсот тисяч, 00) доларів США; за кредитним договором 4 - 804770.00 (вісімсот чотири тисячі сімсот сімдесят, 00) доларів США (а.с.46-78, т.2).

Також позивач стверджував у позовній заяві про порушення зі сторони боржника (ТОВ "ВКП "Техногаз"") умов кредитних договорів в частині своєчасності та повноти проведення платежів за ними.

Зокрема позивач вказував, що станом на час розгляду справи в суді, позичальником не виконані зобовязання за Кредитним договором 1 по сплаті кредиту та строкових відсотків заборгованість складає: 2191184,90 доларів США - сума основного боргу та 43508,40 доларів США - нараховані строкові відсотки; за Кредитним договором 2 по сплаті кредиту та строкових відсотків заборгованість складає: 2253521,11 гривень- сума основного боргу та 80202,58 гривень - нараховані строкові відсотки; за Кредитним договором 3 по сплаті кредиту та строкових відсотків заборгованість складає: 500000,00 доларів США - сума основного боргу та 12115,55 доларів США - нараховані строкові відсотки; за Кредитним договором 4 по сплаті кредиту та строкових відсотків заборгованість складає: 804770,00 доларів США - сума основного боргу та 19500,51 доларів США - нараховані строкові відсотки.

Таким чином станом на час розгляду справи в суді заборгованість ТОВ ВКП "Техногаз" перед ЗАТ "ОТП Банк" за кредитними договорами, які вказувались раніше, складає 3571079,36 доларів США та 2333723,69 грн..

В підтвердження наявності вказаного розміру заборгованості позивач надав суду виписки по рахункам позичальника (ТОВ "ВКП "Техногаз"") (а.с.79-200, т.2, а.с.1-200, т.3, а.с.1-135, т.4).

Слід зауважити, що окрім виписок по рахункам ТОВ "ВКП "Техногаз"" в підтвердження факту неналежного виконання зобов'язань позичальником за кредитними договорами суду надано довідки, в яких вказано про відсутність розрахунків по кредитним договорам як зі сторони ТОВ "ВКП "Техногаз"", так і зі сторони майнових поручителів - ТОВ "Фронто" та СПД ОСОБА_1.

Так в довідці від 22.09.2009 року № ВОО-12-10-1/1584 вказано, що ТОВ "Фронто" за період з 04.06.2008 року по 22.09.2009 року не здійснювало будь-яких розрахунків по кредитних договорах укладених з ТОВ "ВКП "Техногаз"" (а.с.168, т.4); в довідці від 21.09.2009 року № ВОО-01-10-1/1582 вказано, що ФОП ОСОБА_1 за період з 04.06.2008 року по 21.09.2009 року не здійснював будь-яких розрахунків по кредитних договорах укладених з ТОВ "ВКП "Техногаз"" (а.с.170, т.4); в довідці від 22.09.2009 року № ВОО-12-10-1/1583 вказано, що ТОВ "ВКП "Техногаз"" з 24.01.2009 року не здійснювало будь-яких розрахунків по кредитних договорах укладених з ним (а.с.169, т.4).

В зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами позивачем 31.03.2009 року направлено позичальнику та його майновим поручителям - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 та ТОВ "Фронто" вимоги № В00-10-10-1/553, № В00-10-10-1/554, №В00-10-10-1/555, № В00-10-10-1/556 про погашення заборгованості за Кредитними договорами (а.с.149-152, т.1). Факт надіслання вимоги відповідачу підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, фіскальним чеком тощо (а.с.153, 154, т.1).

Вимоги підлягали виконанню протягом 7 (семи) банківських днів з дня їх надіслання, однак за твердженням позивача ні позичальником ні майновими поручителями вони виконані не були.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2, 4-5 статті 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Положення, аналогічні викладеним вище містяться в Законі України "Про заставу".

Стаття 19 Закону України "Про заставу" та п.6.1 Договору застави передбачає, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

В ч.1, 3, 4, 6, статті 20 Закону вказано, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Згідно з пунктом 6.2 Договору застави, у випадку настання будь-якого Заставного випадку, Заставодержатель має переважне право звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмета застави.

При цьому підпунктом 6.2.1 встановлено, що заставним випадком є невиконання та/або неналежне виконання Боржником положень Кредитних договорів, в тому числі невиконання вимог заставодержателя про повернення кредиту (Траншу) відповідно до умов кредитних договорів.

Відповідно до п.6.4 Договору звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя за рішенням суду, або в позасудовому порядку шляхом переходу до Заставодержателя права власності на Предмет застави за заставною вартістю предмета застави, або в іншому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.4 ст. 2 договору застави № PL 08-277/В00 від 04.06.2008 року заставодержатель має право на звернення стягнення на предмет застави одночасно з пред'явленням вимоги до будь-кого з інших таких боржників.

Як було вказано раніше, позивач направив 31.03.2009 року позичальнику та його майновому поручителю - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, вимоги № В00-10-10-1/553, № В00-10-10-1/554, № В00-10-10-1/555, № В00-10-10-1/556 про погашення заборгованості за Кредитними договорами. Факт отримання відповідачем зазначених вимог підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 49139 (а.с.153, т.1). Однак, за твердженням позивача відповіді на них не надійшло, як і не відбулось погашення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, строк повернення кредиту та відсотків за користування кредитом на час звернення з позовом до суду є таким, що наступив.

Як встановлено судом, заборгованість ТОВ "ВКП "Техногаз"" за кредитними договорами складає 3571079,36 доларів США та 2333723,69 грн..

Згідно ст. 1 Закону України "Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язати одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншим кредитором. По даній справі майновим поручителем виступає ФОП ОСОБА_1.

На час звернення позивача до суду з позовною заявою - договір про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 28.05.2009 року, договір про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 28.05.2009 року, договір про надання кредиту № СR 08-189/В00 від 28.05.2008 року, договір про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 28.05.2008 року та Договір застави № PL 08-277/В00 від 04.06.2008 року не визнані недійсними відповідно до положень законодавства.

Разом з тим суд зазначає, що банк-заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання кредитного зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконане, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу").

Судом встановлено, що кредитне зобов'язання за кредитними договорами ТОВ "ВКП "Техногаз"" не виконано, а заборгованість останнього за кредитними договорами доведена позивачем отже, можливість банку-кредитора звернути стягнення на заставлене майно не протирічить ні договору застави, ні приписам цивільного законодавства та Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду від 30.06.2009 року та 29.07.2009 року відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача.

Виходячи з викладеного, беручи до уваги доведеність факту порушення ТОВ "ВКП "Техногаз"" взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог і як наслідок задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За письмовим клопотанням позивача 22.09.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 1, 19, ч.ч. 1,3, 4, 6 Закону України "Про заставу", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 572, 589, ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст.590, ст.610, ч.ч.1, 2 ст.614, ч.1 ст.625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, ч.4 ст.35, ст.ст. 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет застави Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного Товариства "ОТП Банк", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43 (код ЄДРПОУ 21685166, рахунок № 29095006900000 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528) за Договором застави № PL 08-277/В00 від 04 червня 2008 року, а саме: АГНКМС М-45, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а кошти отримані від реалізації предмета застави, направити на погашення загальної заборгованості в сумі 3571079,36 (три мільйони пятсот сімдесят одна тисяча сімдесят девять, 36/100) доларів США та 2333723,69 (два мільйони триста тридцять три тисячі сімсот двадцять три, 69/100 ) гривні перед Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк"по:

- Договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 28.05.2009 року із Договором №1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 04.06.2008 року, Договором № 2 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 25.12.2008 року, Договором № 3 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-188/В00 від 26.01.2009 року;

- Договору про надання кредиту № СR 08-189/В00 від 28.05.2008 року;

- Договору про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 28.05.2008 року з Договором № 1 про зміну договору про надання кредиту № СR 08-190/B00 від 31.07.2008 року;

- Договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 28.05.2009 року із Договором № 1 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 04.06.2008 року, Договором № 2 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 31.07.2008 року, Договором № 3 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 05.01.2009 року, Договором № 4 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR 08-191/В00 від 26.01.2009 року.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43 (код ЄДРПОУ 21685166, рахунок № 29095006900000 в ПАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 25500 грн. 00 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 312 грн. 50 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам у справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 23 вересня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Фрунзе, 60, м. Вінниця, 21000.

3 - відповідачу - вул.Р.Скалецького, 34 корпус, А, м. Вінниця, 21018.