Ухвала суду № 59210463, 21.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №644/10973/14-ц Головуючий суддя І інстанції Саркісян О. А.

Провадження № 22-ц/790/2908/16 Суддя доповідач Трішкова І.Ю.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Трішкової І.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Кірсанової Л.І.,

за участю секретаря Сотнікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1, акціонерного товариства Готельний комплекс Славія про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором станом на 21.03.2015 року в розмірі 1359585,11 грн..

Відповідач ОСОБА_1 та його представники в судове засідання не зявилися, подали письмові заперечення на позов.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року позов задоволений.

З ОСОБА_1 та акціонерного товариства Готельний комплекс Славія стягнуто солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи заборгованість за кредитним договором в сумі 1359585,11 грн. та судовий збір з кожного по 600 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21 березня 2016 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду було прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права; висновки суду не відповідають обставинам справи.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлено природу спірних правовідносин та закон, їх регулюючий, та на підставі встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.11,60,,212,214,215 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 10.08.2011 року між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №15-1173/2011 , згідно з умовами якого позичальнику ОСОБА_1 банк надав кредит в сумі 1328000, 00 грн. строком до 09.08.2021 року включно.

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_1 за кредитним договором 10.08.2011 року №15-1173/201/П2 між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_1 та акціонерним товариством «Готельний комплекс «Славія» був укладений договір поруки від 10.08.2011 року.

ПАТ «Банк Кіпру» змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Неос Банк», яке є його правонаступником.

21.07.2014 року між ПАТ «Неос Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір факторингу, згідно з умовами якого ПАТ «Неос Банк» відступило, а ТОВ «Кредитні ініціативи» прийняло на себе право вимоги заборгованості, зокрема, за кредитним договором від 10.08.2011 року №15-1173/2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_1.

Відповідно до умов договору право вимоги - це право грошової вимоги клієнта щодо погашення ( стягнення) заборгованості з боржників, що виникли на день укладення договору факторингу, а також ті, що можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитних договорів та підтверджуються документацією.

Таким чином, виходячи з положень ст.514 ЦК України та умов даного договору факторингу до ТОВ «Кредитні ініціативи» перейшло право вимоги за кредитним договором від 10.08.2011 року №15-1173/2011 між ПАТ «Банк Кіпру» та ОСОБА_1.

В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень статті 514 ЦК України , до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Не може бути підставою для скасування рішення суду та обставина, що новий кредитор не повідомив відповідача про наявність договору факторингу.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Взятих на себе зобовязань, щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків у відповідності до умов кредитного договору від 10.08.2011 року позичальник ОСОБА_1 - не виконував, в результаті чого станом на 21.03.2015 року утворилась заборгованість в сумі 1359585,11 грн., яка складається з :

- заборгованості за кредитом в сумі 1174529 грн. 41 к.

- заборгованості по відсоткам 185055 грн. 70 к.

Вказана сума підтверджується розрахунком заборгованості, яка надана суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що не враховані деякі платежі, не грунтуються на доказах.

В судовому засіданні перевірений наданий розрахунок, з якого вбачається, що всі сплачені ОСОБА_1 суми були враховані при визначенні розміру заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про подвійне стягнення не знайшли свого підтвердження. ОСОБА_1 посилався на те, що суму заборгованості стягнули не тільки з нього, а рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 21.12.2015 року сума заборгованості була також стягнута і з поручителя ОСОБА_2, але рішенням апеляційного суду Харківської області від 10.05.2016 року вказане рішення було скасоване і в задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до п.п.1.1 Кредитного договору процентна ставка складала 15,9 процентів річних за строковою заборгованістю, а 18,9 процентів річних встановлювалась у звязку з порушенням зобовязань.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував кредитні платежі, у звязку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором.

Судом перевірялись надані ОСОБА_1 квитанції по сплаті заборгованості за кредитним договором. Всі сплачені кошти враховані при складенні розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Рахунок, що наданий позивачем, нічим не спростований.

Пунктом 3.3.5 передбачено право Банку при наявності ризиків та неналежного виконання зобовязань розірвати Договір та достроково стягнути раніше наданий кредит, проценти та штрафні санкції.

Оскільки суду надані безперечні дані про наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором, у нового кредитора виникло право про дострокове стягнення коштів, передбачених кредитним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що первісний кредитор ПАТ Банк Кіпру тимчасово зменшив розмір сплачуваних процентів, а тому заборгованість не існує, спростовуються матеріалами справи.

Як зазначалося раніше, до ТОВ Кредитні ініціативи на підставі договору факторингу перейшли всі права та обовязки відповідно до умов Кредитного договору.

Зміни щодо зменшення розміру процентної ставки до кредитного договору не вносились, тому позивач обгрунтовано предявив до ОСОБА_1 вимоги, які передбачені саме кредитним договором.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Припиняються зобов'язання виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним, тому суд обгрунтовано стягнув на користь позивача зазначені у розрахунку суми заборгованості.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.

Керуючись ст.ст.303,307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Головуючий:

Судді: