Рішення № 5920796, 21.08.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2009 р.Справа № 8/36-801 Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Прокурора Збаразького району в інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах; Управління з контролю за використанням і охороною земель у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль; Романовоселівської сільської ради, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області.

до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль.

про: відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 1738 грн. 14 коп.

За участю представників:

Прокурора: Олійника А.Д. прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення№ 39

Позивачів: не з`явився

Відповідача: ОСОБА_1 суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи, паспортсерії НОМЕР_2, виданий Збаразьким РВ УМВС України в Тернопільській області від 20.03.2004 р.

Третьої особи: Ющук А.С. юрисконсульта служби автомобільних доріг у Тернопільській області, довіреність №08-2/1772, від 26.12.2008р.

В судових засіданнях учасникам судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 27, 29, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Прокурор Збаразького району звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державного комітету України по земельних ресурсах, Управління з контролю за використанням і охороною земель у АДРЕСА_1 до відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1 738 грн. 14 коп.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку площею 0.12 га із земель промисловості, транспорту у селі Романове Село Збаразького району, на якій влаштував площадку з твердим покриттям та підпірну стіну висотою 3 м., чим порушив п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України та заподіяв шкоду інтересам держави та майновим інтересам територіальної громади, у зв`язку з чим йому було нараховано розмір шкоди, завданої земельним ресурсам на суму 1 738, 14 грн., яку і просить стягнути в судовому порядку.

В підтвердження викладеного додає: акт обстеження земельної ділянки № 000796 від 18.11.2008 р., акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.11.2008 р. за № 009752, від 30.12.2008 р. за № 009572 та від 10.03.2009 р. за № 010194, протоколи № 004071 від 18.11.2008 р. та № 004848 від 15.01.2009 р. про адміністративне правопорушення, постанови від 18.11.2008 р. та від 15.01.2009 р. про накладення адміністративного стягнення, пояснення СПД ФО ОСОБА_1, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше на 10:20 год. 25.05.2009 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 12:10 год. 15.06.2009 року, до 12:00 год. 02.07.2009р., до 11:50 год. 03.08.2009р. та, відповідно, до 11:10 год. 21.08.2009р., у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача, неподанням сторонами витребовуваних судом документів, залученням до участі у справі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та необхідністю витребування додаткових документів.

Термін вирішення спору продовжено в порядку ч.4 ст. 69 ГПК України, про що судом винесено відповідну ухвалу від 15.06.2009р.

Відповідач обґрунтований відзив на позов не представив, проте в судові засідання прибував, позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Стверджує, що вирубки та зрізування дерев на території, яка прилягає до його присадибної ділянки, тобто в смузі відводу ним не проводилося, земляний покров не знімався.

Ухвалою суду від 15 червня 2009 року, за клопотанням представника позивача, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Службу автомобільних доріг у Тернопільській області, м. Тернопіль, яка виступає постійним користувачем спірної земельної ділянки і на підставі звернення якої 18.11.2008р. було проведено перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства.

Згідно представлених письмових пояснень № 08-3/1307 від 20.08.2009р., підтриманих повноважним представником в судовому засіданні 21.08.2009р., третя особа позовні вимоги підтримує та вважає їх законними. Окрім того, зазначає, що на розгляді у служби автомобільних доріг у Тернопільській області було звернення відповідача щодо надання дозволу на влаштування площадки для стоянки автотранспорту біля його обєкту сервісу. Проте, заявою № 14-23/665 від 22.05.2009р., у звязку з наказом ДСАД України № 573 від 25.09.2009р. йому було відмовлено.

Представник позивача - Управління з контролю за використанням і охороною земель у Тернопільській області в судових засіданнях 15.06.2009р.та 02.07.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник Романовоселівської сільської ради в судові засідання не прибув, хоча про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення йому поштових відправлень (ухвал суду), які знаходяться в матеріалах справи.

Присутній в судових засіданнях прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях представника позивача та відповідача, думку прокурора та третьої особи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру»при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції (ст. 15 Закону № 1264-ХІІ).

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожний повинен не наносити шкоду природі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною земель»від 19.06.2003 року № 963, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки.

За самовільне зайняття земельної ділянки відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни, юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, 18.11.2008 року старшим державним інспектором управління з контролю за використанням і охороною земель у Тернопільській області при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства підприємцем ОСОБА_1 встановлено, що останнім в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,12 га, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.11.08р. та протоколом про адміністративне порушення від 18.11.2008 року № 006234.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»затверджено таку Методику, пунктом 1 якої встановлено, що Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту без спеціальних дозволів (далі Методика).

Методикою визначено, що розмір шкоди визначається за формулою, підставою для визначення шкоди є факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Відповідно до Методики позивачем визначено розмір шкоди нанесеної відповідачем самовільним зайняттям земельної ділянки, яка згідно представленого в матеріалах справи розрахунку становить 1738грн.14коп.

Постановами від 18.11.2008р. та від 15.01.2009р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративних стягнень в сумі 255,14 грн. та, відповідно, в сумі 85 грн., пропонувалось останньому в добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду в сумі 1738,14 грн. (чинні).

Окрім того, 18.11.2008р. та 30.12.2008р. видавались приписи на усунення виявлених порушень земельного законодавства зі сторони відповідача.

Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку, згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як стверджує позивач, вбачається з матеріалів справи та не заперечено самим відповідачем, на день проведення перевірки у відповідача були відсутні документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою площею 0,12га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

Таким чином, використання цієї земельної ділянки відповідачем без правовстановлюючих документів підтверджує факт його неправомірної поведінки та, як наслідок, заподіяння державі шкоди в розмірі 1738 грн. 14 коп.

Окрім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи пояснень ПП ОСОБА_1, останній зазначає, що станом на 13.03.09р. на розгляді служби автомобільних доріг у Тернопільській області знаходяться матеріали про надання дозволу на заключення договору оренди на земельну ділянку для влаштування площадки під стоянку автотранспорту, і у звязку з важким фінансовим станом він (відповідач) не має змоги сплатити земельним ресурсам шкоду в сумі 1738,14грн.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ, використання землі в Україні є платним.

Отже, самовільним зайняттям земельної ділянки, для своїх потреб, без належних правових підстав, відповідач позбавив позивача можливості отримувати орендну плату за її використання, що є в причинному звязку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, оскільки факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,12 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області доведено позивачем та підтверджується матеріалами справи, то відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України ст. 2 Закону України «Про плату за землю»та ст. 1166 ЦК України позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 1738,14грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.44-49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход місцевого бюджету Романовосільської сільської ради, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 23589094, р/р 33117331700229, код бюджету 24062100 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012 - 1738 (одну тисячу сімсот тридцять вісім) грн. 14 коп. шкоди, внаслідок самовільного використання земельної ділянки.

3.Стягнути з Суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, с. Романове Село Збаразького району Тернопільської області (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України:

- 102 (сто дві) грн. державного мита, на рах. № 31111095700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі;

- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", на р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач: УДК у м. Тернополі

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 25.08.2009р.), через місцевий господарський суд.

Суддя