Вирок № 59205713, 18.07.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3697/15-к

Провадження № 1-кп/175/156/15

Вирок

Іменем України

18 липня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Перепелиці Я.С.,

за участю прокурора Смиронова А.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12015040640003290 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого ж/м Тополя-2, буд. № 10, корп. № 3АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, раніше судимого 27.05.2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.296, ч.1 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 будучи раніше судимим за умисний корисливий злочин, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку, вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

17 серпня 2015 близько 02 години 00 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по вул. Авіаторів біля буд. №42 в сел. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, на подвір'ї вказаного домоволодіння побачив, автомобіль Hyundai і10 1,2і 5dr, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) MALAM51СВАМ735602, білого кольору, який належить ОСОБА_2, та на столі біля вхідних дверей в будинок ключ з брелоком від сигналізації автомобіля. В цей момент у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел спрямований на повторне незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на повторне, незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3 проник на територію вищевказаного домоволодіння, взяв зі столу ключ з брелоком від сигналізації та натиснувши кнопку на брелку відімкнув автомобіль. Після чого, відкрив ворота, сів в автомобіль, запустив двигун автомобіля, таким чином встановив контроль над транспортним засобом, після чого виїхав з території зазначеного домоволодіння, тим самим незаконно заволодів автомобілем Hyundai і10 1,2і 5dr, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) MALAM51СВАМ735602. який належить ОСОБА_2

Продовжуючи злочинну діяльність, 17.08.2015 року близько 02 год. 40 хв. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись на даному автомобілі по вулицям м. Дніпропетровська проїжджаючи біля буд. № 15 по вул. Тополиній не впорався з керуванням, злетів у кювет та пошкодив зазначений автомобіль вартістю 217595,74 грн. В результаті отриманих пошкоджень автомобіля, потерпілій ОСОБА_2 заподіяно майний збиток на суму 136788,55 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3, будучи допитаними в судовому засіданні, вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що 17 серпня 2015 року він вживав алкогольні напої, в ночі він проходив по одній з вулиць сел. Дослідне Дніпропетровського району, де його гукнув раніше мало знайомий хлопець, який їхав в автомобілі. У розмові хлопець пояснив, що даний автомобіль належить його матері, і він іноді ним користується. Після чого хлопець запропонував його підвезти додому. Тоді він сів на заднє сидіння, за водієм. В дорозі, він попросив у хлопця дозвіл надіти куртку, що лежить на задньому сидінні, на що останній дав свою згоду.

На великій швидкості, коли вони проїжджали по вул. Тополина у м. Дніпропетровську, хлопець не впорався з керуванням і автомобіль перекинувся. З автомобіля вони вилізли одночасно, після чого хлопець йому сказав, що «я зараз» і побіг. Він подумав, що хлопець побіг за допомогою і став намагатися перевернути автомобіль. У цей момент до нього підбігли двоє раніше незнайомих хлопця, яких він спочатку попросив допомогти йому перевернути автомобіль, а потім, коли хлопці представилися співробітниками міліції, він їм пояснив, що автомобіль належить матері його мало знайомого хлопця. На що співробітники міліції не повірили, стали викликати ДАІ і він злякався, тому що мав на той момент судимість, і спробував втекти, але його затримали. Після чого, він показав співробітникам міліції будинок, де знаходився автомобіль, коли його зупинив хлопець. Але і на це співробітники міліції продовжували наполягати, що автомобіль він викрав, і ніякого хлопця не було. Також вони попросили його, щоб він показав, де взяв ключі від автомобіля. Не знаючи, що їм показувати, він вказав на перше ліпше місце яке побачив у дворі будинку - на стіл. Та зазначив, що автомобіль він не крав, тому що взагалі ніколи не їздив за кермом і не знає, як ним керувати. Про те, що з даного домоволодіння було викрадено ще якісь речі, а саме, велосипед, взуття, йому стало відомо тільки в судовому засіданні, коли свідки давали свідчення.

Провина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищевказаного діяння підтверджується наступними доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що у неї є знайомий ОСОБА_6, який мешкає на вул. Авіаторів, 42 в сел. Дослідне Дніпропетровського району, якому періодично, в разі особливої??необхідності, на прохання ОСОБА_6, дає в користування свій автомобіль Hyundai I 10, реєстраційний номер AE7576EI, білого кольору. Так, 17.08.2015 року вночі, приблизно в 03.00 годині їй на мобільний телефон надійшов дзвінок з невідомого номера. В ході розмови чоловік почав задавати їй питання з приводу її анкетних даних, після чого став цікавитися її автомобілем і повідомив, що її автомобіль лежить перевернутий за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Тополина, 15. Вона спочатку не повірила даній інформації і подумала, що дзвонить якийсь шахрай, і вирішила перевірити дану інформацію і передзвонила по лінії 102, оператор їй повідомила, що дійсно за вказаною адресою сталася ДТП за участю її автомобіля. Після чого вона подзвонила своєму знайомому ОСОБА_7 і попросила його відвезти її за вказаною адресою. Прибувши на місце, вона побачила, що автомобіль лежить на дорозі на проїжджій частині на правому боці, скло на автомобілі, крім заднього було ціле, а заднє було розбите, автомобіль зі всіх боків був пом'ятий і весь в бруді, у неї склалося враження, що автомобіль падав по схилу обертаючись навколо своєї осі. Біля її автомобіля стояв автомобіль співробітників міліції. Співробітники міліції попросили її проїхати з ними до відділку міліції для написання заяви, на що вона добровільно погодилася. Від співробітників міліції їй стало відомо, що хлопець, який викрав мій автомобіль, був відразу ж встановлений на місці, і що йому не вдалося втекти. Даного хлопця вона побачила в відділенні міліції. Яким чином він зміг викрасти автомобіль і звідки у нього ключі їй не відомо, вона з ним не розмовляла. Коли вона дізналася про те, що трапилося вона стала дзвонити ОСОБА_6 проте додзвонитися до нього не змогла і вирішила зателефонувати його синові ОСОБА_8, якому повідомила, що сталося, який сказав що зараз приїде. Більше вони з ним ні про що не розмовляли. Приїхавши на місце ДТП, ОСОБА_8 також їй нічого не говорив з приводу того, як міг бути викрадений автомобіль. Де він був у цю ніч, і що відбувалося у дворі, вона у нього не питала, тому що була в шоковому стані. З ОСОБА_6 вона зв'язалася тільки вранці. Коли вона йому повідомила про те, що трапилося, він їй повідомив, що йому за даним фактом нічого не відомо і що його не було вдома всю ніч, пояснити яким чином був викрадений автомобіль він не зміг. Так само він їй повідомив, що в будинку знаходилися його дружина і діти.

Показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні показав, що у його батька є знайома ОСОБА_2 з якою він підтримує хороші, дружні стосунки. Також повідомив, що у ОСОБА_2 є автомобіль Hyundai I 10, реєстраційний номер AE7576EI, білого кольору. Іноді в разі крайньої необхідності його батько просить у неї в користування вказаний автомобіль, разом з ключами від автомобіля ОСОБА_2 передає батькові документи на нього для того щоб він міг безперешкодно пересуватися. Крім батька зазначеним автомобілем ніхто не користується. Приблизно в кінці липня 2015 року батько попросив у ОСОБА_2 її автомобіль в особисте користування. З того часу автомобіль знаходився у батька. Батьки проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4. Він з батьками не проживає, однак йому відомо, що автомобіль, якщо батько на ньому не їздить, стоїть у дворі. 16.08.2015 році його батьки поїхали в гості до своїх друзів на дачу, у будинку залишилася тільки його сестра. Приблизно о 21.30 годині йому подзвонили батьки і попросили забрати маму ОСОБА_9 і відвезти її додому, на що він погодився. Приблизно о 22.20 годині він привіз свою мати додому, батько ОСОБА_6 залишився в гостях з ночівлею, а він поїхав.

Приблизно о 03.20 годині 17.08.2015 року йому на мобільний зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що їй подзвонили співробітники міліції і повідомили, що її автомобіль знайдений розбитим на вул. Тополина, 15, на що він відразу зібрався і поїхав за вказаною адресою. Приїхавши на місце, він побачив, що автомобіль лежить на дорозі, на проїжджій частині на правому боці, скло в автомобілі, крім заднього були цілі, а заднє - розбите, автомобіль зі всіх боків був пом'ятий і в бруді. Біля автомобіля знаходився автомобіль співробітників міліції. У цей момент йому подзвонила його мама ОСОБА_10 і повідомила, що до неї додому, за місцем проживання приїхали співробітники міліції і повідомили, що вони встановили особу, яка вчинила викрадення автомобіля. Він відразу ж поїхав додому, за місцем проживання батьків, де побачив співробітників міліції і раніше не знайомого йому хлопця, який викрав автомобіль. Коли він приїхав, ворота були відкриті. Він запитав у хлопця, як він вчинив викрадення автомобіля, на що той йому відповів, що хвіртка була відкрита, і коли зайшов у двір, побачив на столі ключі від автомобіля, взяв їх, натиснув на кнопку і автомобіль відкрився, після чого він відкрив ворота, сів в автомобіль і поїхав. Також свідок розповів, що хвіртка не могла бути відкритою, оскільки у дворі бігають собаки і щоб вони не втекли, хвіртка постійно закрита, так само на хвіртці є домофон, і коли він виходив, хвіртку закривав. Також повідомив, що на воротах є механічний засов.

Коли він побачив хлопця, то відразу звернув увагу на те, що на ньому, одягнена його куртка. Він запитав, де він взяв куртку, на що хлопець відповів, що куртка була в автомобілі. Але куртка не могла бути в автомобілі, оскільки, коли він їхав ввечері з дому, він бачив, що вона висіла в передпокої на вішалці, там же де і лежали ключі від автомобіля. Хлопець сказав, що в будинок він не заходив, а ключі від автомобіля лежали на полу у дворі. Однак це виключено, тому що коли він привіз маму, бачив, що ключі в купі з іншими ключами лежали на столі в передпокої. На місці він звернув увагу, що ні хвіртка, ні ворота не пошкоджені. Поспілкувавшись з хлопцем, він знову поїхав на місце, де було знайдено автомобіль. ОСОБА_2 вже була на місці, вони обговорили ситуацію, що склалася, після чого поїхали в міліцію. Автомобіль був доставлений до ОСОБА_11 Весь час він намагався додзвонитися до батька, проте він не брав трубку.

Крім того, ОСОБА_8 пояснив суду, що крім автомобіля і куртки, яка знаходилася всередині будинку, у них був викрадений велосипед і кілька пар взуття. Велосипед вони знайшли поблизу їх домоволодіння, також знайшли один черевик від однієї з пар взуття. Даний факт він не повідомив слідчого і прокурора, оскільки дані речі не мали великої матеріальної цінності.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні показав, що у нього є знайома ОСОБА_2 з якою він підтримує хороші, дружні відносини. Йому відомо, що у ОСОБА_2 є автомобіль Hyundai I 10, реєстраційний номер AE7576EI, білого кольору, який вона придбала в автосалоні в 2010 році. Іноді в разі крайньої необхідності він просить у неї в користування вказаний автомобіль. Разом з ключами від автомобіля ОСОБА_2 передає йому документи на автомобіль для того щоб він міг безперешкодно пересуватися на ньому. Крім нього даним автомобілем ніхто не користується. Приблизно в кінці липня 2015 року він попросив у ОСОБА_2 її автомобіль в особисте користування, на що вона йому не відмовила і добровільно передала автомобіль, ключі та документи на нього. З зазначеного часу автомобіль знаходився у нього в користуванні. Автомобіль, якщо він ним не користувався, перебував у дворі будинку де він мешкає. 16.08.2015 року о 09.00 годині ранку він поставив автомобіль у двір, автомобіль закрив за допомогою центрального замка. Ключ від автомобіля він заніс в будинок, де поклав їх на столик для ключів. Після чого разом зі своєю дружиною поїхали в гості до друзів, вдома залишилася малолітня дочка ОСОБА_8, сина в день ??вдома не було. Приблизно о 22.20 годині його син ОСОБА_8 привіз його дружину додому, а сам поїхав, оскільки він з ними не проживає, а залишився в гостях у друзів з ночівлею. Зі слів сина йому відомо, що в зазначений час автомобіль знаходився у дворі.

Так, 17.08.2015 року вранці він побачив, що у нього є пропущені дзвінки від дружини, сина і ОСОБА_2 Він передзвонив своєму синові, і той повідомив йому, що у них з двору був викрадений автомобіль, який належить ОСОБА_2 Після чого він передзвонив ОСОБА_2 щоб заспокоїти її. Про те, що трапилося, вони з нею не розмовляли. Яким чином міг бути викрадений автомобіль з двору, йому не відомо, так як вдома він не знаходився. Хто міг скоїти цей злочин, йому не відомо.

Крім того, ОСОБА_6 пояснив суду, що крім автомобіля і куртки, яка знаходилася всередині будинку, у них був викрадений велосипед і кілька пар взуття. Велосипед вони знайшли поблизу їх домоволодіння, також знайшли один черевик від однієї з пар взуття. Даний факт він не повідомив слідчого і прокурора, оскільки дані речі не мали великої матеріальної цінності.

Показами свідка ОСОБА_9, яка у судовому засіданні показала, що у неї є знайома ОСОБА_2 З ОСОБА_2 вона підтримує хороші дружні відносини. Також повідомила, що у ОСОБА_2 є автомобіль Hyundai I 10, реєстраційний номер AE7576EI, білого кольору. Іноді в разі крайньої необхідності її чоловік просить у неї в користування вказаний автомобіль. Як здійснюється передача автомобіля, вона точно не знає. ОСОБА_2 передає чоловікові документи на автомобіль для того щоб він міг безперешкодно пересуватися на ньому, ніяких письмових договорів вони не укладають. Крім чоловіка даним автомобілем ніхто не користується. Приблизно в кінці липня 2015 року чоловік попросив у ОСОБА_2 її автомобіль в особисте користування, на що вона не відмовила і добровільно передала автомобіль, ключі та документи на автомобіль. 16.08.2015 року автомобіль Hyundai I 10, реєстраційний номер AE7576EI, який її чоловік узяв у ОСОБА_2 знаходився у дворі на території домоволодіння за місцем їх проживання. В цей же день приблизно о 11.00 годині вони з чоловіком поїхали з дому в гості. У будинку залишалася неповнолітня дочка. Приблизно о 22.30 годині цього ж дня її син ОСОБА_8 привіз її додому, а її чоловік залишився в гостях з ночівлею. Автомобіль під час її приїзду перебував у дворі. Після того як син її привіз, він побув деякий час вдома і приблизно через пів години поїхав до себе за місцем проживання. Коли вона проводила сина, вийшла на подвір'я перевірила, щоб ворота і хвіртка були закриті, вони дійсно були закриті, а також запустила собак у вольєр, щоб вони не бігали по двору, і пішла в будинок спати. Приблизно о 03.20 годині 17.08.2015 року їй на мобільний зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що їй подзвонили співробітники міліції і повідомили, що її автомобіль знайдений розбитий на вул. Тополина, 15. Вона відразу вийшла з дому і виявила, що у дворі відсутній автомобіль, який належить ОСОБА_2, та побачила, що ворота, біля, яких стояв автомобіль, відкриті. Дані ворота закриваються зсередини на засув. Вона пройшла по території домоволодіння однак на території двору нічого не було порушено. Вона відразу випустила собак з вольєра, оскільки була налякана і шокована подією. Через деякий час до неї додому приїхали співробітники міліції, разом з ними був раніше невідомий їй хлопець. В ході розмови вона зрозуміла, що даний хлопець викрав автомобіль з території двору. При ній хлопець став розповідати, що він потрапив на територію домоволодіння через відкриту хвіртку і взяв ключі від машини на столику біля вхідних дверей в будинок, тому що він їх побачив, ще перебуваючи за парканом. Також розповіла, що це неможливо, оскільки перед сном, перевіряла, чи закриті хвіртка і ворота. Так само сказала, що ключі від автомобіля не лежали на столику на вулиці, тому що всі ключі лежать на столику в передпокої в будинку. Яким чином хлопець міг проникнути в будинок і взяти ключі зі столу, їй не відомо. Сторонніх звуків вона не чула, шуму так само не було, собаки не гавкали. Коли вона лягала спати двері в будинок я на замок не закривала. Де і в якому стані знаходився автомобіль ОСОБА_2 вона не бачила і не знає. Про те, що автомобіль розбитий і знаходиться на вул. Тополиній, біля будинку № 15 їй стало відомо від ОСОБА_2, та від співробітників міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який у судовому засіданні показав, що він 17.08.2015 року приблизно о 01.00 годині він знаходився біля будинку №13 по вул. Тополина в м. Дніпропетровську. Де почув шум, падаючого металу по асфальту, характерний для падаючого автомобіля, був сильний гуркіт, через кілька секунд гуркіт стих. Тоді він пішов подивитися, що сталося, коли підійшов ближче, побачив, що перед перевернутим автомобілем почали збиратися люди також побачив свого колегу ОСОБА_13

Вони вирішили викликати співробітників ДАІ, у цей час хлопець почав тікати. Тоді він разом з ОСОБА_13 побігли слідом за ним, проте коли він забіг за будинок, втратили його з поля зору. Але вирішили знайти хлопця, коли вони проходили повз одного з гаражів розташованих не по далеку від будинків побачили за кущем стоїть хлопець. Коли повернулися до автомобіля та чекали на співробітників міліції хлопець розповів, що даний автомобіль належить його матері, що він взяв його покататися. Але через деякий час зізнався, що викрав його з одного з дворів в сел. Дослідне, точну адресу він не називав, однак сказав, що може показати візуально. По приїзду співробітників міліції хлопцеві було запропоновано показати місце звідки він викрав автомобіль, на що хлопець погодився і вони разом з ним і співробітниками міліції поїхали в сел. Дослідне на вул. Авіаторів до будинку № 42, на який вказав хлопець. На місці він пояснив, що саме з двору даного домоволодіння він викрав автомобіль Hyundai I 10, білого кольору. Ключі він даного автомобіля він побачив на столику біля вхідних дверей в будинку.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який у судовому засіданні показав, що 17.08.2015 року близько 02.00 години він разом із своїм знайомим ОСОБА_12 знаходилися у дворі будинку № 13 по вул. Тополина в Дніпропетровську. Приблизно в зазначений час ми побачили, що по верхній дорозі швидко проїхав автомобіль білого кольору і через кілька секунд вони почули шум, характерний для падаючого автомобіля, був сильний гуркіт, і було чутно, як в повітрі крутяться колеса автомобіля. Тоді вони з ОСОБА_12 обійшли будинок і побачили, що ближче до будинку № 15 по вул. Тополина, на правому боці лежить автомобіль Hyundai I10 реєстраційний номер AE7576EI, білого кольору, який за кілька секунд до цього їхав по верхній дорозі. Біля зазначеного автомобіля стояв хлопець, одягнений в камуфляжну куртку та камуфляжні штани. Хлопець звернувся до нас і попросив допомогти йому перевернути автомобіль, підійшовши ближче до хлопця він сказав, що потрібно викликати співробітників ДАІ, на що хлопець став говорити, що нікого викликати не потрібно, що він взяв автомобіль у мами покататися. В цей час вони з ОСОБА_14 стали обходити автомобіль, щоб подивитися, його пошкодження та викликати співробітників ДАІ і побачили, що хлопець, який стояв біля автомобіля, почав тікати. Він разом із ОСОБА_12 побігли слідом за ним, проте коли він забіг за будинок № 15 вони його з поля зору загубили. Тоді вони з ОСОБА_12 вирішили пройтися в районі зазначених будинків і балки, щоб знайти даного хлопця. Коли вони проходили повз одного з гаражів, розташованого не по далеку від будинку № 15 побачили, що біля гаража за кущем стоїть хлопець. Вони підійшли до нього і попросили його пройти з ними до автомобіля, хлопець спочатку йти не хотів, але потім погодився. Прийшовши до автомобіля Hyundai I10, вони викликали співробітників ДАІ. Поки вони чекали на приїзд ДАІ, хлопець сказав, що його звуть ОСОБА_3 і розповів, що даний автомобіль насправді не належить його матері, що він викрав його з одного з дворів в сел. Дослідне, точну адресу він не називав, однак сказав, що може показати візуально. Після чого вони викликали співробітників міліції і залишалися разом з хлопцем біля автомобіля. По приїзду співробітників міліції хлопцеві було запропоновано показати місце звідки їм був викрадений автомобіль, на що хлопець погодився і вони разом з ним і співробітниками міліції поїхали в сел. Дослідне на вул. Авіаторів до будинку № 42, на який вказав обвинувачений. Де він пояснив, що саме з двору даного домоволодіння він викрав автомобіль Hyundai I 10, реєстраційний номер AE7576EI, білого кольору.

Письмовими доказами матеріалами кримінального провадження дослідженими під час судового розгляду, а саме:

-Протоколом огляду місця події від 17.08.2015 року, з якого вбачається, що предметом огляду є автомобіль Hyundai і10 1,2і 5dr, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) MALAM51СВАМ735602, білого кольору, на час огляду автомобіля на ньому маються пошкодження. Під час огляду застосовувався магнітний порошок та пензлик, за допомогою яких оброблялися зовнішні та внутрішні поверхні автомобіля, на зовнішній поверхні водійської двері, вище ручки було виявлено два сліди, слід № 1 розміром 15х24мм, слід № 2 розміром 15х45 мм (том 1 а.п.8-10);

-Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 3039 від 17.08.2015 року, відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного спяніння (том 1 а.п. 11);

-Протоколами про адміністративне правопорушення серія АП1 № 264481, АП1 № 264482, АП1 № 264483 від 17.08.2015 року з яких вбачається, що 17.08.2015 року о 02 годині 10 хвилин на вул. Тополиній в м. Дніпропетровську водій ОСОБА_3 у стані алкогольного спяніння, не маючи права керування транспортними засобами керував автомобілем НОМЕР_2, перевищив безпечну швидкість, втратив контроль над керуванням автомобіля та допустив його перевертання (том 1 а.п. 12-14);

-Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з якого вбачається, що власником автомобіля Хюндай І10, 2010 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_2 (том 1 а.п. 18);

-Висновком експерта № 109/15А від 21.08.2015 року, додатком № 1 до висновку та фото таблицею до них, з яких вбачається, що ринкова вартість автомобіля НОМЕР_3 на момент скоєння кримінального правопорушення 17.08.2015 року, без урахування аварійних пошкоджень складає 217595,74 грн., матеріальна шкода спричинена власнику автомобіля НОМЕР_3, в результаті його пошкодження складає 136788, 55 грн. (том 1 а.п. 49-83);

-Протоколом огляду місця події від 27.08.2015 року та фото таблицею до нього, який проводився за участю двох понятих, власника домоводіння ОСОБА_9, з яких вбачається, що предметом огляду є подвіря домоволодіння № 42 по вул. Авіаторів в м. Дніпропетровську. Територія домоволодіння огорожена парканом з цегли приблизною висотою 1,7 м., в паркані зліва на право розташовані металеві двостворчаті ворота на відстані від яких приблизно 7 м розташована металева хвіртка обладнана домофоном, з права від хвіртки на відстані приблизно 7 м розташовані ще одні двостворчаті металеві ворота. За хвірткою розташована територія домоволодіння розміром приблизно 52х20 м, з лівої сторони від вхідної хвіртки розташований будинок, ділі від нього навіс та вольєр, з правої сторони пуста ділянка і паркан. Вхід на ганок домоволодіння розташований на відстані приблизно 3 м по діагоналі в ліво від хвіртки, ганок будинку має розмір приблизно 6х3 м, висоту близько 1.5 м. з лівого боку сходів на ганку на відстані приблизно 6 м від сходів знаходяться вхідні дівері до будинку біля яких з лівого боку розташований стіл та три стільця. Вхід до будинку здійснюється через металеві двері, які обшиті деревом та обладнані одним врізним замком, за якою розташовані інші деревяні двері обладнані одним врізним замком. За вказаними дверима розташована кімната розміром приблизно 4х2 м. зліва від входу вздовж дальньої стіни знаходиться тумба з ключами (том 1 а.п. 92-96);

Посилання прокурора на протокол проведення слідчого експерименту від 28.08.2015 року, який проводився за участю двох понятих, захисника та підозрюваного ОСОБА_3 з якого вбачається, що в порядку ст. 63 Конституції України, ОСОБА_3 відмовився давати покази, а також виїжджати на місце вчинення злочину для проведення слідчого експерименту (том 1 а.п. 97) та висновок експерта № 62/01-307 від 28.08.2015 року, з якого вбачається, що два відбитка пальців рук та один слід долоні, від копійовані на дві липкі стрічки та вилучені 17.08.2015 року при огляді місця події за фактом незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_4, який належить ОСОБА_2, придатні для ідентифікації особи, дані сліди залишені не ОСОБА_3, а іншою особою (том 1 а.п. 40-46), суд не бере до уваги, оскільки не мають доказового значення. Не встановлення видбитків в експертизі не є виправдовувальним доказом, у звязку з тим, що сукупність інших встановлених доказів вказує на безпосередню причетність саме обвинуваченого.

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.

Разом з цим, суд вважає кваліфікацію дій ОСОБА_3, що була дана органом досудового розслідування, обґрунтованою.

Доводи обвинуваченого про свою невинуватість, суд розцінює як обрану ним форму захисту спрямовану на уникнення покарання за скоєне, та направлену на ухилення від покарання за вчинення тяжкого злочину, оскільки ці доводи спростовуються вище переліченими доказами, і зокрема послідовними показаннями всіх свідків допитаних в судовому засіданні, які узгоджуються з іншими доказами, і які суд розцінює як об'єктивні, та такі, що не переслідують мети обмовити ОСОБА_3

Суд зауважує, що показання обвинуваченого у суді суперечать сукупності наведених вище доказів та його ж показанням, що були дані у ході досудового розслідування, також покази про скоєння інкримінованого злочину іншою невстановленою слідством особою нічим обєктивно не підтверджуються та спростовуються показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, у звязку з чим, суд до них ставиться критично.

В судових дебатах захисник просила виправдати свого підзахисного ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, оскільки прямих доказів його провини, сторона обвинувачення не надала, а непрямі докази не можуть бути взяті судом для оголошення обвинувального вироку та посилання на недопустимість доказів зібраних на досудовому слідстві, оскільки вони суперечать ст. 218 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо незаконності дій прокурора, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність, спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня, слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобовязаний її виконати. Таким чином, досудове слідство здійснювалося ОСОБА_11, де був затриманий і доставлений обвинувачений. Щодо рішення про передачу матеріалів і доручення проводити слідство у Дніпропетровському районі не встановлено, а справа підвідомча Дніпропетровському суду, куди й була направлена. Суд не вбачає порушень про які вказує захист.

Зауваження сторони захисту щодо протиріч показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 суд не бере до уваги, оскільки дані свідки дають послідовні покази, про обставини злочину та дії обвинуваченого. Розбіжності полягають у тому, що особи не пригадують чи вони зустрілися вже на місці ДТП або на прилеглій до цього місці території.

Щодо зауваження захисника про інші викрадені речі з домоволодіння по вул. Авіаторів, 42, вони не були предметом розгляду та щодо викрадення яких обвинувачення не висувалося.

Оцінивши в сукупності докази, досліджені в судовому засіданні, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України, яке виразилося в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно із проникненням у інше сховище.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_3 раніше судимий, має одну не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає, вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_3, який відповідно до ст.12 КК України вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, а також позиції прокурора та потерпілої, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованої статті кримінального правопорушення за правилами ст.ст. 71,78 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, достатнім, відповідати особі обвинуваченого і обставинам вчиненого ним злочину.

Підстав для застосування до обвинуваченого ст.ст.69,75 КК України, суд не вбачає, оскільки обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєння кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено, крім того враховуючи обставини скоєння кримінального правопорушення, у суду не виникає переконання в тому, що виправлення обвинуваченого можливе без реального виконання покарання.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК Українита призначити йому покарання у виді семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ст.ст. 71, 78 КК України призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання призначеного покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.05.2014 року, остаточно визначивши покарання у виді восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, тобто з 17 серпня 2015 року.

На підставі ч.5ст.72 КК України(в редакції від 26.11.2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а саме з 17 серпня 2015 року по 18 липня 2016 року включно.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 245 (двісті сорок пять ) грн. 52 коп. на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта (одержувач платежу: УДКСУ у ОСОБА_11 районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, номер рахунку: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, призначення платежу: експертиза № 62/01-307 від 28.08.2015 року).

Автомобіль «Hyundai і10» 1,2і 5dr, державний номерний знак НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) MALAM51СВАМ735602, білого кольору, який відповідно до постанови слідчого СВ ОСОБА_11 ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_15 від 22.08.2015 року переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили, залишити в розпорядженні власника.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий суддя О.Л. Воздвиженський