Рішення № 59204472, 13.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/5918/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація»

до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в собі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та додаткових витрат за Договором поставки № АК11468122993 від 13.12.2012.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Пагер С.М., за довіреністю;

від відповідача: Копусь А.А., Найденко Н.І., за довіреностями.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (далі - позивач) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в собі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та додаткових витрат за Договором поставки № АК11468122993 від 13.12.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2016 було порушено провадження у справі № 910/5918/16, розгляд справи призначено на 18.05.2016.

16.05.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позовну заяву.

У судове засідання 18.05.2016 представники сторін з'явились.

У судовому засіданні 18.05.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 01.06.2016.

У судове засідання 01.06.2016 представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 01.06.2016 з'явився, надав суду свої пояснення по справі.

У судовому засіданні 01.06.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 15.06.2016.

09.06.2016 представником позивача були подані письмові пояснення (заперечення) до відзиву на позовну заяву.

15.06.2016 представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані додаткові пояснення у справі № 910/5918/16 та клопотання про залучення документів до матеріалів справи та клопотання про колегіальний розгляд справи.

15.06.2016 представники сторін у судове засідання з'явились.

Розглянувши у судовому засідання подане представником відповідача клопотання про колегіальний розгляд справи, суд відмовив у його задоволенні, у зв'язку з його необґрунтованістю.

У судовому засіданні 15.06.2016 судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 13.07.2016.

У судове засідання 13.07.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача у судове засідання 13.07.2016 з'явились, надали суду свої пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечували.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2012 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі генерального директора відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» (далі - відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (далі - позивач, постачальник) було укладено Договір поставки № АК 11468122 993 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, викладених у Договорі, поставити устаткування підіймальне та такелажне (установку дезактивації металу) (далі - товар) для Відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити товар.

Найменування, одиниці виміру і загальна кількість товару, її номенклатура та ціна зазначена у специфікації на постачання «Устаткування підіймальне та такелажне (установка дезактивації металу)» Додаток № 1, яка є невід'ємною частиною Договору. Етапність виконання робіт, згідно Договору, визначається «Календарним планом реалізації договору» Додаток 2, який є невід'ємною частиною Договору (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 Договору ціна Договору встановлена в національній валюті України і зазначена в Специфікації (додаток № 1 до цього Договору). Сума Договору становить 27 840 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 4 640 000,00 грн. Ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з підпунктами 4.1.1, 4.1.2, 4.1.3, 4.1.4 пункту 4.1 Договору покупець сплачує вартість товару за цінами, зазначеними у Специфікації (додаток № 1 до цього Договору), в національній валюті України шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:

- для постачання товару покупець перераховує перший аванс, що складає 1 000 000,00 грн в разі виконання постачальником умов п. 4.2 Договору;

- для постачання товару покупець через 3 місяці після перерахування першого авансу по пункту 4.1.1 Договору та оформлення акту приймання-передачі проектно-конструкторської документації перераховує другий аванс, що складає 12 641 600,00 грн в разі виконання постачальником умов п. 4.3 Договору;

- погашення одержаного авансу постачальник здійснює шляхом підписання трьохсторонніх актів, підписаних з боку Відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом»;

- покупець здійснює остаточну оплату товару в розмірі 51% від суми, вказаної у п. 3.1 цього Договору, що складає 14 198 400,00 грн, потягом 30 робочих днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі товару, акту введення товару в експлуатацію та наданням постачальником покупцю рахунку-фактури.

Відповідно до п. 4.3 Договору в забезпечення виконання зобов'язань по Договору у частині повернення другого авансового платежу, передбаченого п. 4.1.2 Договору постачальник за 5 робочих днів від дати завершення 3 місяців після здійснення перерахування авансу по пункту 4.1.1 Договору надає покупцю договір страхування ризику неповернення другого авансу і страховий поліс, укладеного із страховою компанією, яка пройшла відбір у ДП НАЕК «Енергоатом» або надає відповідну банківську гарантію (гарантійний документ), що має покривати суму другого авансового платежу, передбаченого п. 4.1.2 Договору на користь покупця та містити безвідкладне грошове зобов'язання банку або страхової компанії перед покупцем протягом 5 робочих днів сплатити грошові кошти за постачальника в разі невиконання останнім зобов'язань перед покупцем та повернути другий авансовий платіж.

Згідно з п. 5.1 Договору строк поставки товару протягом 16 місяців з дати отримання постачальником суми авансу, у розмірі визначеному у п. 4.1.1 Договору .

10.12.2013 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), якою сторони домовились, зокрема, про наступне:

- корегування термінів постачання установки дезактивації металу 1 шт., пов'язано із затримкою першого авансового платежу, передбаченого Договором;

- поставка товару має бути здійснена постачальником у червні 2014 року за умови сплати авансу покупцем у розмірі 12 641 600,00 грн, з ПДВ;

- п. 11.1 викладено сторонами у наступній редакції: «Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014»;

- сторони домовились вважати такими, що втратили чинність п. п. 4.1.2, 4.3 Договору, а також календарний план реалізації Договору поставки.

19.06.2013 позивач звернувся до відповідача із листом № 19/16заг, яким просив, через ряд причини, підтвердити можливість переносу строку постачання установки дезактивації металу з червня місяця 2014 на вересень 2014 у відповідності до погодженого протоколу наради учасниками.

Факсограмою № 041-20/Ф-2589 від 27.06.2014 відповідач повідомив позивача про те, що він не заперечує щодо перенесення термінів поставки установки дезактивації металу з червня 2014 на вересень 2014 за умови внесення відповідних змін до Договору.

В подальшому, листом вих. № 35/08/3-об від 22.08.2014 позивач в додаток до листа від 18.08.2014 № 32/08/1-об направив відповідачу на узгодження проект заводських виробничих випробувань, відповідно до Договору.

25.09.2014 позивач направив на адресу відповідача лист № 0926/2-заг від 25.09.2014 про призначення комісії для проведення ЗПВ.

Між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 б/д до Договору, якою сторони, зокрема, узгодили наступне:

- з урахуванням технічної можливості постачання товару поетапно, враховуючи лист постачальника № 02/12/14122-заг від 02.12.2014 та лист Відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» № 170/12401 від 22.12.2014, постачальнику дозволяється здійснити поставку обладнання, яке входить до складу установки дезактивації металу (товару) поетапно (партіями);

- перелік обладнання та склад кожного етапу постачання зазначений у Додатку № 1 до Угоди;

- сума сплаченого авансу в розмірі 13 641 600,00 грн буде зарахована в рахунок повної оплати за товар, що буде поставлений в перший етап та в рахунок часткової оплати за товар за другим етапом згідно Додатку № 1 до Угоди;

- вважати п. 4.1.3 Договору таким, що втратив чинність;

- п. 2.5 Договору викласти у наступній редакції: «Товар може бути таким, що не вживався чи експлуатувався та виготовленим у 2011-2014 роках».

17.03.2015 сторонами було підписано та скріплено печатками Протокол розбіжностей до Додаткової угоди № 2 від 17.03.2015 до Договору, якою сторони, керуючись статтями 181, 188 Господарського кодексу України, дійшли згоди про внесення наступних змін до Додаткової угоди № 2 до Договору:

«Сторони домовились, що сума сплаченого авансу в розмірі 13 641 600,00 грн буде зарахована в рахунок оплати за товар, що буде поставлений в перший етап та в рахунок часткової оплати за товар за другим етапом згідно Додатку № 1 до Угоди. Постачальник поставляє товар частинами (партіями постачання) згідно Додатку № 1 до Угоди. У разі, якщо сума поставленого постачальником товару (партії постачання) за другим етапом перевищує суму оплаченого авансу в розмірі 13 641 600,00 грн, покупець сплачує постачальнику позитивну різницю між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу. Покупець проводить оплату постачальнику за поставлені партії постачання протягом 10 робочих днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі товару (партії постачання);

- п. 10. Доповнити текст Договору п. 4.5 наступного змісту: «Встановити строк поставки товару до 30 червня 2015р. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2015р. Інші умови Договору, що не стосуються цієї Угоди, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.».

Позивач зазначає про те, що відповідачем було невчасно виконано свої зобов'язання за Договором, а саме:

- перераховано перший аванс в розмірі 1 000 000,00 грн лише 14.02.2013, тобто із затримкою в 2 місяці;

- другий аванс відповідачем був перерахований із затримкою в 6 місяців, а саме, 23.12.2013, тільки після підписання Додаткової угоди № 2;

- затягування процесу ЗПВ обладнання, що на думку позивача свідчило про затягування узгодження документів, проведення ЗВП та здійснення поставки, внаслідок чого позивачем, згідно з його твердженнями, були понесені додаткові витрати, які підлягають компенсуванню відповідачем, а саме:

- заборгованість по сплаті ПДВ в розмірі 608 000,00 грн;

- збільшення вартості приладдя ПАТ «БМЗ «Прогрес» у сумі 2 224 237,00 грн;

- втрати за рахунок зміни курсу (збільшення мінних платежів) у сумі 1 607 364,00 грн;

- додаткові роботи у сумі 390 750,00 грн;

- збільшення вартості комплектуючих механізмів і робіт для системи автоматичного управління, технології «Темс» у сумі 1 843 182,00 грн, що разом складає 6 673 533,00 грн.

Крім того, позивач зазначає суду про те, що сума поставленого товару перевищує суму авансу, сплаченого відповідачем, а тому позитивна різниця між сумою поставленого товару та сплаченого авансу складає 4 215 000,00 грн та підлягає сплаті протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару, проте, на момент звернення позивача із позовом до суду, жодних додаткових проплат на виконання умов Договору відповідачем не здійснювалось, а поставлений товар, що перевищує суму авансу, відповідачем не оплачений.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що оскільки позивач не здійснив постачання всього товару за Договором і не був підписаний між сторонами акт введення товару в дослідну експлуатацію, то у відповідача не виникло обов'язку щодо остаточної оплати товару.

Як було зазначено судом вище, 17.03.2015 між сторонами було підписано та скріплено печатками Протокол розбіжностей до Додаткової угоди № 2 до Договору, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення викладено у частинах 1, 2, 3 ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до яких зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Судом встановлено, що між сторонами виникли зобов'язання за Договором поставки, при цьому, враховуючи настання певних обставин, зазначений Договір було змінено у законний спосіб, шляхом укладення додаткових угод та підписання Протоколу розбіжностей.

Доводи відповідача щодо відсутності згаданого Протоколу розбіжностей є необґрунтованими з тих підстав, що він був підписаний директором відповідача В.О. Васильковим та скріплений печаткою Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що свідчить про прийняття відповідачем умов, викладених у ньому. Протилежного суду відповідачем доведено не було.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" про стягнення 7 015 680,00 грн.

Свої позовні вимоги Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" обґрунтувало тим, що 12.12.2012 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" було укладено Договір поставки № АК 11468122993. В процесі виконання договору поставки постачальником були порушені строки поставки товару за договором, у зв'язку з чим Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача 5 066 880,00 грн. пені та 1 948 800,00 грн. штрафу. Рішенням господарського суду міста Києва від 18.12.2015 у справі № 910/25401/15 позов було задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" пеню в розмірі 5 066 880 грн. 00 коп., штраф в розмірі 1 948 800 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 105 235 грн. 21 коп. Не погоджуючись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2015 у справі № 910/25401/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" на користь державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - 100 000 грн. 00 коп. штрафних санкцій та 105 235 грн. 21 коп. судових витрат за подання позову. В решті позову відмовлено.

У Постанові Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 у справі № 910/25401/15 колегією суддів було встановлено наступне.

14.02.2013 ВП "Атомпроектінжиніринг" ДП НАЕК "Енергоатом" перерахувало ТОВ НВП "Промдезактивація" кошти в розмірі 1 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1976 від 14.02.2013 року

23.12.2013 року Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на виконання умов Договору було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" кошти на загальну суму 12 641 600,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №2628 від 23.12.2013 року на суму 2 106 933,33 грн та №2631 від 23.12.2013 року на суму 10 534 666,67 грн.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" поставило Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Атокомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" обладнання на загальну суму 17 856 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000002 від 08.04.2015 року на суму 1 920 000,00 грн (акт приймання передачі ТМЦ №1-ВУ від 08.04.2015 року), видатковою накладною №РН-0000002 від 23.06.2015 року на суму 12 072 000,00 грн (акт приймання передачі ТМЦ №2-ВУ від 23.06.2015 року); №РН-0000001 від 07.04.2015 року на суму 3 864 000,00 грн (акт приймання передачі ТМЦ №ВУ-3 від 09.07.2015 року).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, враховуючи те, що вищевказаним Протоколом розбіжностей сторони обумовили, що покупець проводить оплату постачальнику за поставлені партії постачання протягом 10 робочих днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі товару (партії постачання), то строк оплати відповідачем постачальнику (позивачу) позитивної різниці між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу настав 24.07.2015, так як останній акт приймання-передачі ТМЦ був підписаний сторонами 09.07.2015.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за поставлену продукцію, згідно з умовами Договору, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього.

Проте, позивачем було допущено помилку при визначенні розміру позитивної різниці між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом та зазначено вище, позивачем було поставлено товар, згідно з умовами Договору, на загальну суму 17 856 000,00 грн, а відповідачем був сплачений аванс в сумі 13 641 600,00 грн. В свою чергу, розмір позитивної різниці між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу (17 856 000,00 - 13 641 600,00) складає 4 214 400,00 грн.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача позитивної різниці між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу є обґрунтованими, проте підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 214 400,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача додаткових витрат, понесених позивачем, в сумі 6 673 533,00 грн, суд зазначає наступне.

Позивач вказує на ту обставину, у відповідача є заборгованість по сплаті ПДВ в розмірі 608 000,00 грн.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди від 10.12.2013 № 1, розділ № 4 Договору поповнений пунктом 4.5: «Оплата Покупцем частини вартості поставленої партії Продукції, розмір якої відповідає сумі податку на додану вартість, здійснюється виключно після надання Постачальником податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку».

Згідно з п. 6 Додаткової угоди від 17.03.2015 № 2 до Договору постачальник при поставці Товару (послуг) зобов'язаний надати покупцю:

- податкові накладні складені в електронній формі за формою, визначеною чинною редакцією наказу Мінфіну № 957 від 22.09.2014, з дотриманням умов щодо їх реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженого платником особи, і зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Крім того зазначати в податкових накладних одиниці вимірювання та обліку товарів (послуг) відповідно до Класифікатора системи позначень одиниці вимірювання та обліку (КСПОВО). Одночасно з реєстрацією в ЄРПН, електронні податкові накладні сформовані в програмі «Соната», направляти на електронну адресу Покупця pdvl@atom.gov.ua та pdv@ak.atom.gov.ua. В разі наявності підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, вказувати код товару з УКТ ЗЕД та надавати розшифровку коду ТМЦ відповідно до класифікатора товарів. Разом з податковими накладними Постачальник надає Покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

- накладну на Продукцію (оригінал) з відміткою Вантажоодержувача;

- акт приймання-передачі в трьох примірниках (оригінал), оформлений в розрізі Специфікації та статті фінансування, підписаний Постачальником та Вантажоодержувачем.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповідачу зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, а відповідно і відсутні підстави для нарахування ПДВ, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача додаткових витрат - суми ПДВ в розмірі 608 000,00 грн не підлягає задоволенню.

Щодо збільшення вартості приладдя ПАТ «БМЗ «Прогрес» у сумі 2 224 237,00 грн, втрат за рахунок зміни курсу (збільшення мінних платежів) у сумі 1 607 364,00 грн, додаткових робіт у сумі 390 750,00 грн та збільшення вартості комплектуючих механізмів і робіт для системи автоматичного управління, технології «Темс» у сумі 1 843 182,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) згідно з частиною другою статті 4 3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

У матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи та інші належні докази, які підтверджують викладені позивачем у позовній заяві обставини стосовно збільшення вартості приладдя ПАТ «БМЗ «Прогрес» у сумі 2 224 237,00 грн, втрат за рахунок зміни курсу (збільшення мінних платежів) у сумі 1 607 364,00 грн, додаткових робіт у сумі 390 750,00 грн та збільшення вартості комплектуючих механізмів і робіт для системи автоматичного управління, технології «Темс» у сумі 1 843 182,00 грн.

Крім того, Договір був укладений у відповідності до рішення Комітету з конкурсних торгів ВП "Атомпроектінжиніринг" ДП НАЕК "Енергоатом" (протокол засідання ККТ №63 від 13.11.2012).

Закон України «Про здійснення державних закупівель» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти або показників Platts у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни залежно від зміни такого курсу або таких показників, зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, позивач, нарахувавши збільшення вартості приладдя ПАТ «БМЗ «Прогрес» у сумі 2 224 237,00 грн, втрати за рахунок зміни курсу (збільшення мінних платежів) у сумі 1 607 364,00 грн, додаткових робіт у сумі 390 750,00 грн та збільшення вартості комплектуючих механізмів і робіт для системи автоматичного управління, технології «Темс» у сумі 1 843 182,00 грн фактично в односторонньому порядку збільшив ціну Договору, що є його істотною умовою.

Враховуючи те, що спеціальне законодавство, зокрема Закон України «Про здійснення державних закупівель» містить застереження щодо того, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, перелічених у ч. 5 ст. 40 названого Закону, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збільшення вартості приладдя ПАТ «БМЗ «Прогрес» у сумі 2 224 237,00 грн, втрат за рахунок зміни курсу (збільшення мінних платежів) у сумі 1 607 364,00 грн, додаткових робіт у сумі 390 750,00 грн та збільшення вартості комплектуючих механізмів і робіт для системи автоматичного управління, технології «Темс» у сумі 1 843 182,00 грн також не підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 924 759,46 грн, інфляційні втрати в розмірі 142 949,41 грн, відсотки за користування коштами в розмірі 85 223,84 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що позивач нараховує вказані суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних лише на суму позитивної різниці між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу - 4 215 000,00 грн, проте, враховуючи ту обставину, що судом було встановлено, що позивачем допущено помилку при визначенні суми позитивної різниці, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з того, що реальний розмір позитивної різниці між сумою поставленого товару (партії постачання) та сплаченого авансу складає 4 214 400,00 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 3 % річних в розмірі 85 211,70 грн та інфляційні втрати в розмірі 142 929,06 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте Договором не передбачено можливість нарахування пені за прострочення виконання покупцем свого грошового зобов'язання та не встановлено її розміру, а відтак вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 924 759,46 грн задоволенню не підлягає.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та додаткових витрат за Договором в загальному розмірі 12 041 465,71 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 442 540,76 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А; ідентифікаційний код: 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 4/2; ідентифікаційний код: 31303049) заборгованість в розмірі 4 214 400 (чотири мільйони двісті чотирнадцять тисяч чотириста) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 142 929 (сто сорок дві тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн 06 коп. та 3% річних в розмірі 85 211 (вісімдесят п'ять тисяч двісті одинадцять) грн 70 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4 Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Атомкомплект» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108, літ. А; ідентифікаційний код: 26251923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» (03039, м. Київ, проспект Науки, буд. 4/2; ідентифікаційний код: 31303049) витрати по сплаті судового збору в розмірі 66 638 (шістдесят шість тисяч шістсот тридцять вісім) грн 11 коп.

Повне рішення складено 26.07.2016.

Суддя О.В. Нечай