Рішення № 59204123, 19.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про припинення поруки,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року,

встановила:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між ПАТ «Альфа-Банк» та ПП «Владокс» 13 травня 2008 року укладено рамкову угоду №SMERS010109, на умовах якої ПАТ «Альфа-Банк» надавав Позичальнику кредитні кошти.

28 грудня 2011 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № SMERSP01019/3.

Вважає, що оскільки банк не звернувся до нього з позовом в строки, передбачені договором поруки, остання є припиненою.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року позов задоволено.

Визнано договір поруки № SMERSP01019/3 від 28.12.2011 року, укладений між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк», припиненим.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ПАТ «Альфа-Банк» вимоги апеляційної скарги підтримав.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про його час і місце повідомлений належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника банку, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що договір поруки припинився, оскільки банк не звернувся до поручителя з позовом протягом шести місяців з дня настання строку виконання зобов'язання.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Встановлено, що між ПАТ «Альфа-Банк» та ПП «Владокс» 13 травня 2008 року укладено рамкову угоду №SMERS010109, на умовах якої банк надавав Позичальнику кредитні кошти.

28 грудня 2011 року ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали договір поруки № SMERSP01019/3, з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника перед банком.

Відповідно до п. 5.1.1 кредитного договору банк має право вимагати упозичальника дострокового повернення кредиту та інших платежів у разі виникнення у позичальника простроченої заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку із виниклою заборгованістю, 07 жовтня 2013 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту строком не пізніше 35 календарних днів з моменту її відправлення (а.с.24).

Відповідно до ч. 4ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Пунктом 3.1 договору поруки встановлено, що порука припиняється якщо протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор не пред'явить до поручителя вимоги або позову, а також в інших випадках передбачених чинним законодавством України.

Таким чином, строк припинення поруки сторонами визначено. За договором він складає три роки.

Строк виконання зобов'язання настав на 36-й день з часу відправлення банком вимоги позичальнику.

Таким чином, на день пред'явлення даного позову, трирічний строк пред'явлення позову до поручителя не закінчився.

З матеріалів справи також вбачається, що банк протягом цього часу звернувся в третейський суд з позовом до позичальника та поручителя про стягнення солідарно кредитної заборгованості.

За таких обставин, суд першої інстанції не мав правових підстав для визнання поруки припиненою.

Відповідно до п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права; неправильне застосування норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 березня 2016 року постановлено з порушенням норм матеріального права та неправильним застосуванням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» проприпинення поруки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук